Константинопольському Патріарху потрібно було передати храм на Подолі - мистецтвознавиця

Андріївську церкву будувала Єлизавета Петрівна як свій домашній храм, і користуватися ним вона хотіла приїжджаючи до Києва в гості до своєї свекрухи Наталії Розумихи. (Наталія Розумиха – мати Олекси Розумихи, у російській імперії його звали Олексій Розумовський, морганічний чоловік Єлизавети І. – Главком). Цариця нічого не мала спільного з грецькою церквою. Храм зведений в стилі рококо, що відзначається своєю пишністю в інтер’єрі та екстер’єрі, а не українського бароко, як прийнято вважати. Церкву Єлизавета будувала як частину палацової споруди, що належала до Маріїнського палацу. Там російська ідеологічна традиція. Церква як корона возвеличується над Києвом.. її завжди вивчали як об’єкт в історії Росії», - говорить мистецтвознавиця.

На її думку, українській стороні варто було б доречніше запропонувати Патріарху культову споруду на Подолі – храм Св. Катерини. В цьому приміщенні нині знаходиться філія Нацбанку.

«На Подолі була грецька громада ще з 17 століття, грецьких купців і вона збудувала собі храм. (Церква Св. Катерини знаходиться на Контрактовій площі Києва. У 1738 році в садибі грека Астаматіоса Стіматі  року споруджено дерев'яну каплицю. У наступних роках каплицю замінили на кам’яний храм у стилі бароко. У 1995 році дзвіницю відтворили у первісному вигляді. – Главком)Українській стороні потрібно було передати в оренду цю церкву, адже це логічно, а не церкву, в якої настільки складна історія. Немає жодної фотографії, що знаходиться в стилобаті Андріївської церкви. Більше того церква не стоїть на землі. Ми весь час кажемо про Андрія, який поставив хрест, отже, він його мав поставити на землі. А на землі стоїть стилобат, а церква - в повітрі. Тому зважаючи навіть на цю технологічну особливість, є подив. Наскільки розумію нинішню ситуацію, то в стилобаті буде офіс Константинопольського Патріарха, а в церкві – музей, як це і було раніше. Адже в Андріївській церкві немає грецької традиції. Вона навіть з ідеологічної сторони не підходить. Це світська церква», - зауважує Клочко.

Андріївська церква – музей.

«З іншого боку Андріївська церква – музей, все, що там є – це музейні експонати, які повинні ще бути дослідженні. Не може це все бути в користуванні однієї групи людей. Кожні 20 років в усіх хмарах світу відбуваються реставрації, відчищають від свічок, від дихання людей. То хто буде платити за цю реставрацію після проведення богослужінь? З бюджету?», - ставить запитання мистецтвознавиця.

За її словами експертне середовище в розгубленості, адже передача приміщення відбулася надзвичайно швидко і громадських обговорень не було. А це народне майно, яке має велику музейну цінність. Більше того ця цінність не описана, тобто невідомо скільки все коштує.

Нагадаємо, що приміщення храму Святої Катерини (вцілілі дзвіниця та прибутковий будинок) на Контрактовій площі на початку 90-х років грецька громада хотіла собі повернути. Але у 1995 році їх передали Національному банку. У 1999—2001 роках між Нацбанком і грецькою громадою була  домовленість про використання частини дзвіниці як храму. Але у 2001 році Нацбанк в односторонньому порядку ухвалив рішення не продовжувати угоду із громадою.

Переглянути запис прес-конференції: