Хто після Меркель? Як проголосувала Німеччина

Тема тижня
Хто після Меркель? Як проголосувала Німеччина

Партія «ХДС-ХСС», лідером якої була Ангела Меркель, зазнала найбільшої поразки в історії Німеччини

Фото: EPA

Вибори до Бундестагу. Огляд світових ЗМІ

На виборах до Бундестагу, які відбулися у неділю, 26 вересня, перемогу з незначним відривом отримала «Соціал-демократична партія Німеччини» на чолі з Олафом Шольцем (25,7%). Друге місце посіло об’єднання «Християнсько-демократичний союз – Християнсько-соціальний союз (ХДС-ХСС)» на чолі з Арміном Лашетом (24,1%). Зі значним відривом далі йдуть «Союз 90/Зелені» (14,8%) і «Вільна демократична партія» (ВДП) з 11,5%. Прохідний бар’єр у 5% долає також правопопулістська «Альтернатива для Німеччини», яка набрала 10,3% голосів. Зможуть сформувати свою фракцію і «Ліві» (4,9%), які хоч і не подолали прохідного бар’єра, але три представники цієї політичної сили зможуть сформувати фракцію, адже здобули перемоги на округах у Берліні та Лейпцигу.

Західні медіа звертають увагу не скільки на сам факт поразки ХДС-ХСС, скільки на найнижчий відсоток підтримки, який здобула ця політична сила з моменту свого заснування у 1945 році. На тлі відходу із великої політики її лідера, канцлерки Ангели Меркель, цей факт видається ударом по впливу Німеччини у Європі. Британські газети прямо вказують на те, що тепер президент Франції Еммануель Макрон цілком може стати головним європейським політиком, принаймні, в короткочасній перспективі – до президентських виборів у Франції наступного року.

Фактично одразу після закриття виборчих дільниць і оголошення попередніх результатів виборів до Бундестагу розпочався процес формування уряду. Лідери політичних партій уже зробили перші заяви про готовність узяти участь у перемовинах. Видання DieWelt наводить слова голови партії «Вільних демократів» Крістіана Лінднера, який констатує найбільші розбіжності з-поміж потенційних партнерів саме із «Зеленими». Мовляв, тому є сенс спочатку шукати спільну мову з сусідами по умовній «турнірній таблиці» виборів, а вже потім домовлятися з однією з двох партій-лідерів. Це з одного боку. З іншого боку, обидві партії («Вільні демократи» та «Зелені») найбільше проти великої коаліції між СДПН і ХДС-ХСС, адже за словами Лінднера, ХДС-ХСС не є «стороною змін», пише видання. У статті ідеться також про те, що «Вільні демократи» та «Зелені» могли б стати «прогресивним центром» нової коаліції.

Наміри дрібних партій взяти ініціативу у свої руки надихнули на заяву лідера соціал-демократів Олафа Шольца. У понеділок вранці він оголосив про намір сформувати уряд без ХДС-ХСС. За його словами, виборці зміцнили представництво трьох партій, маючи на увазі свою політсилу СДПН, а також «Союз-90/Зелені» та «Вільну демократичну партію» (ВДП). Мовляв, саме цей факт свідчить про найбільший кредит довіри від німців і дає підстави до перемовин саме з ними. Натомість його опонент на виборах, лідер ХДС-ХСС Армін Лашет не погоджується з таким порядком речей, заявляючи про претензії очолити уряд попри друге місце ХДС-ХСС на виборах. «Німецька хвиля» зазначає, що саме лідер християнських демократів першим з-поміж інших лідерів партій вийшов до журналістів увечері у неділю. «При цьому він особливо наголошує на економічних питаннях та захисті клімату». Вочевидь, таким чином він посилає сигнали потенційним партнерам по коаліції.

Примітно, що за мандати у Бундестазі боролася рекордна кількість кандидатів – 6211, серед яких 2024 жінки. «Новий Бундестаг матиме більше депутатів, ніж будь-коли раніше. За офіційними даними, у новому складі парламенту буде 735 депутатів.

Християнські демократи переживають історичний крах, який часто закінчується відходом винних, пише Bild про історичну поразку панівної партії. Видання констатує, що попри такий результат, лідер християнських демократів Армін Лашет здаватися не збирається, «усіма силами намагається побачити можливості в ситуації, що склалася. Тобто він хоче очолити уряд у «Ямайській коаліції»…

Результати політичних сил у порівнянні з попередніми виборами у 2017 році. Найбільшого прогресу домоглися «зелені», а найбільшого падіння зазнала «ХДС-ХСС», яку очолювала Ангела МеркельРезультати політичних сил у порівнянні з попередніми виборами у 2017 році. Найбільшого прогресу домоглися «зелені», а найбільшого падіння зазнала «ХДС-ХСС», яку очолювала Ангела Меркель

«Ямайська коаліція», або «Коаліція «Ямайка», – фразеологізм політичного лексикону у Німеччині, який з подібністю трьох кольорів на прапорі Ямайки вживається до трьох ідеологічно різних політичних сил у Німеччині, які об’єднуються у коаліцію. Мова про кольори партії «ХДС-ХСС» (чорний), «Вільної демократичної партії» (жовтий) і «Зелених».

«Це день, коли ми не маємо гарної перемоги на виборах. Переоцінка має відбуватися глибше, ніж зазвичай. Але ви повинні випромінювати бажання брати участь у формуванні уряду»… «Опозиція – непроста зграя. Все може бути гірше, ніж є зараз», – цитує видання Арміна Лашета, який звернувся до своєї команди після того, як стали відомі результати виборів.

The Washington Post

Американське видання констатує: поразка християнських демократів, яких на нинішніх виборах очолював Амрін Лашет, стала найболючішою з моменту заснування партії у 1945 році, оскільки політична сила набрала всього 24,1% голосів, що на 9% менше, ніж на виборах чотири роки тому. Між тим соціал-демократи Олафа Шульца отримали всі шанси сформувати уряд, проте невідомо, чи ця партія здатна це зробити.

«Результати виборів сформують майбутнє політики не тільки в Берліні, але й у всій Європі, де рука політикині-ветерана Меркель буде відсутня, коли вона піде на пенсію. Але легкого шляху до формування більшості, яка дозволить сформувати уряд, нема. Обидва провідні кандидати у канцлери розуміють, що попереду довгий шлях перемовин. Вони заявили, що сподіваються укласти коаліційну угоду до Різдва. Суперечки відбудуться на тлі складної ситуації і в Німеччині, і в Європейському Союзі. Зокрема, йтиметься про питання, як керувати фінансами після пандемії та координувати позицію континенту щодо Росії та Китаю. Швидше за все, до коаліції увійдуть «зелені»… Ця партія зробить усе можливе для вирішення свого основного питання – просування питань клімату під час переговорів», пише газета.

Обидва провідні кандидати у канцлери (Олаф Шольц і Армін Лашет) розуміють, що попереду довгий шлях перемовин. Вони заявили, що коаліційна угода буде готова до РіздваОбидва провідні кандидати у канцлери (Олаф Шольц і Армін Лашет) розуміють, що попереду довгий шлях перемовин. Вони заявили, що коаліційна угода буде готова до Різдва

Інше американське видання, The New-York Times, також пише, що з великою часткою ймовірності німців чекає тривалий період формування коаліційного уряду, адже жодна з політичних сил, яка потрапляє до Бундестагу, не може це зробити самостійно. Партія-лідер може домовитися про коаліцію з третьою або четвертою політсилою за результатами виборів. Але може скластися й інакша ситуація, коли партія, яка посіла друге місце на виборах, візьме владу у свої руки. На підтвердження намірів християнських демократів не здаватися може свідчити заява лідера цієї політсили Арміна Лашета, який назвав «незрозумілими» результати голосування та пообіцяв спробувати сформувати уряд навіть після такої поразки. Сам факт можливих тривалих перемовин може негативно позначиться на політиці не тільки в Німеччині, а й в Європі, зазначає газета.

«Перемовини під час формування коаліції можуть зайняти кілька тижнів, а то й місяців, що призведе до того, що найбільша європейська демократія зупиниться у певній нестабільності у критичний момент, коли континент все ще намагається оговтатися від пандемії, а Франція – фундаментальний партнер Німеччини в Європі – наступної весни чекає на свої вибори…», пише газета. Американське видання зазначає, що вибори, які пройшли у неділю, ознаменували кінець епохи не тільки для Німеччини, а й для Європи. Адже Ангела Меркель була не просто канцлером Німеччини, а фактично лідером Європи. «Вона керувала своєю країною та континентом через послідовні кризи та в цьому процесі допомогла Німеччині стати провідною державою Європи вперше після Другої світової війни», – йдеться у статті.

Лівоцентристські соціал-демократи отримали невелику перемогу на загальних виборах, остаточні результати показують, що закінчилися 16 років консервативного правління на чолі з Ангелою Меркель, пише впливова британська газета. «Попри те, що за кількістю голосів соціал-демократи вийшли на перше місце, вони мають менші шанси прийти до влади, оскільки їхні найближчі партнери, «Вільні демократи» посіли «далеке» четверте місце», зауважує видання. Але питання коаліції – завтрашнє. Нині соціал-демократи тішаться першому місцю уперше за тривалий час. «Це велика перемога», заявив їхній лідер Олаф Шольц.

Британське видання також відзначає великий прорив «зелених», які посіли третє місце з 15% підтримки. Вони майже удвічі покращили свій результат на минулих виборах (8,9%).

Газета зазначає, що союз із «зеленими» для партії-переможниці є дуже ймовірним. «Пан Шольц не матиме особливих проблем з приєднанням «зелених» до своєї лівоцентристської коаліції, після того, як дві партії чітко дали зрозуміти на останніх етапах кампанії, що вони хочуть відновити свою «червоно-зелену» коаліцію, яка була з 1998 по 2005 роки. Проте їхній союз – це лише 40%, СДПН та «Зелені» потребуватимуть третього партнера, і тут все складніше», розмірковує газета.

Впливова The Times вийшла із заголовком про можливе підвищення ролі Франції в результаті зміни влади у Німеччині: «Після відходу Меркель на Макроні лежить прапор прагнення європейської «стратегічної автономії». Видання прямо каже про те, що після відходу Ангели Меркель з великої політики, саме Еммануель Макрон стає найвпливовішим лідером у Європі, «але місяці невизначеності під час формування нового німецького уряду разом із кампанією президента Франції, якого переобиратимуть у квітні, можуть ускладнити йому ситуацію», ідеться в статті. «З моменту приходу до влади у 2017 році Макрон намагався вдихнути нове життя у франко-німецьку вісь, яка була рушійною силою європейської інтеграції з 1950-х років. Меркель тісно співпрацювала з ним із багатьох питань.

«Я голосую за СДПН, але мені здається, що Меркель зробила хорошу роботу». З таким заголовком вийшла іспанська газета, яка процитувала Катю Кунце, яка голосувала у Берліні. Жінка хоч і віддала свій голос за соціал-демократів, схвально відгукується про роботу Меркель. «Вражає те, що навіть серед прихильників соціал-демократів та «зелених» найпоширенішими є слова вдячності Ангелі Меркель, консервативній жінці, яка очолювала країну 16 років».

«Загальні вибори в Німеччині назвали лише одну партію-переможця, але двох претендентів на посаду канцлера, якийсь із них змінить Ангелу Меркель», пише французька газета. Попри історичну поразку (відсоток голосів християнських демократів найнижчий в історії) Армін Лашет також має шанс провести свої перемовини щодо формування уряду, зазначає видання. «Зелені» посіли третє місце з результатом майже 15%, а Вільні демократи 11,4%. «Обидві партії опинилися у ролі королів», пише газета, адже значною мірою саме від голосу маленьких партій залежатиме формат нової коаліції. До речі, «Зелені» уже заявили, що готові вивчити пропозиції ХДС-ХСС. Між тим газета не виключає, що все ж аби сформувати коаліцію, компроміс між собою доведеться шукати двом партіям-переможницям голосування.

ChinaDaily

Впливова китайська ChinaDaily відзначає певну різницю у цінностях між Німеччиною та Китаєм, але висловлює надію на конструктивну співпрацю з новим німецьким урядом, «на формування якого можуть піти місяці». Газета зауважує відмінну від Китаю позицію «деяких німецьких еліт» щодо ситуації в автономному районі Синьцзян-Уйгур, суперечки в Південно-Китайському морі та протести у Гонконзі. «Але, попри розбіжності між Китаєм та ЄС, взаємовигідна співпраця відзначає китайсько-німецькі відносини, оскільки глобалізація залишається «духом часу». Китай був найбільшим торговим партнером Німеччини протягом п’яти років, і попри наслідки пандемії Китай обігнав США у 2020 році, щоб стати найбільшим торговельним партнером ЄС», пише газета. Видання також нагадує про залежність Німеччини від величезного ринку Китаю, «не в останню чергу тому, що на Китай припадає понад 1/3 світової частки німецьких автогігантів Mercedes-Benz, BMW та Audi у 2020 році, і це допомагало цим компаніям отримувати прибуток попри глобальну рецесію, спричинену пандемією», ідеться в статті.

Михайло Глуховський, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: