Влада вигадала такий «компроміс», який влаштував лише одну сторону
Багатомісячна боротьба столичної громади за збереження історичних артефактів та археологічних розкопок на Поштовій площі зазнала чергової поразки. Столична влада до останнього намагалася показати, що історичні цінності для неї пріоритет. Декілька комісій Київради голосували за те, щоби на території Поштової площі замість торгового центру був побудований музей. Та все це виявились відволікаючі маневри. У підсумку влада вигадала такий «компроміс», який «переконав» більшість депутатів, але не влаштував захисників історії.
Сьогодні, 21 червня, Київрада з третьої спроби 68 голосами таки ухвалила рішення щодо будівництва на Поштовій. Нагадаємо, інвестор торговельно-розважального комплексу, який зводиться у цьому історичному місці, мав би спочатку профінансувати археологічні розкопки. Роботи учених на цьому місці тривали з весни 2015-го. Але на початку 2017-го процес зупинився через небажання інвестора продовжувати виділяти гроші на дослідження. Забудовником підземного простору площі виступає фірма, яку пов’язують із Андрієм Кравцем, відомим як «завгосп Януковича». Тендер на будівництво торговельного центру виграло створене за два місяці до конкурсу ТОВ «Хенсфорд-Україна».
Зміст документу, за який проголосувала більшість столичних депутатів, не відповідає сподіванням активістів, адже не передбачає скасування інвестиційного договору із забудовником і не гарантує зведення музею на місці розкопок. Саме цього тривалий час домагались активісти.
За що проголосувала Київрада
Після нетривалої дискусії ухвалили рішення зі складною і довгою назвою - «Про організаційно-правові заходи щодо збереження пам'ятки археології місцевого значення «Ділянка прибережного міського кварталу Середньовічного Києва (XI-XIX ст.) на Поштовій площі в м. Києві» та музефікації об'єктів культурної спадщини». Мер Віталій Кличко поспішив запевнити, що саме цей документ дозволить зберегти артефакти.
По суті ж, рішення, проголосоване сьогодні, кардинально відрізняється від попереднього, схваленого Київрадою у першому читанні ще у листопаді 2017-го року. Нагадаємо, друге читання 7 червня було провалене. Той проект передбачав утворення музею на місці розкопок, а без розірвання угоди з нинішнім інвестором, який планує там побудувати торговий центр, це було б неможливо.
Засідання Київради, на якому мали ухвалити доленосне для музею рішення кілька разів переносили. Востаннє – тиждень тому. Така тактика влади мала виснажити активістів, які щоразу збирались під столичною адміністрацією. Проте цього разу з’ясувалось, що влада знайшла інший спосіб вирішити проблему.
Ухваленню нового проекту рішення передувала нетривала, але гостра дискусія у Київраді. На сторону активістів стали депутати від «Батьківщини» та «Свободи». Вони кілька разів безрезультатно спробували внести правки щодо розриву договору з інвестором. «Даний проект рішення – імітація діяльності. Ми не розриваємо договір – це проблема», - пояснював депутат-«свободівець» Святослав Кутняк.
Заступник міського голови Олексій Резніков зі свого боку висунув претензії до археологів. Вони начебто припинили звітувати перед Інститутом археології. «Невідомо, що вони там знайшли», - переконував Резніков. Цьому намагався заперечити директор Центру археології Києва Михайло Сагайдак. Він запевнив, що у спеціальному звіті є вся інформація про відносини з інвестором. «Про все ми інформували всі органи, які підпорядковуються Міністерству культури», - сказав Сагайдак.
Лідер столичної «Самопомочі» Сергій Гусовський, який раніше підтримував вимоги громадськості, цього разу вже приміряв на себе роль арбітра між провладною частиною Київради і опозицією. Мовляв, більшість депутатів не готові підтримати у другому читанні проект, зареєстрований у листопаді минулого року, і це факт. А значить, слід шукати інший компроміс. Гусовський погодився, що у документі, який отримала сьогодні Київрада криється безліч небезпек, але закликав колег змиритись і голосувати. «Небезпека – нічогонероблення. Кожен день Поштова гине. Наш обов’язок – знайти рішення, яке підтримає більшість», - намагався аргументувати позицію своєї фракції депутат.
Колега Гусовського по фракції Олег Макаров намагався продемонструвати вірність попереднім обіцянкам перед громадою і теж запропонував внести правки у документ. «Київській міській адміністрації впродовж трьох місяців здійснити заходи аби припинити інвестиційний договір», - озвучив пропозицію він. Це викликало обурення міського голови Віталія Кличка:
- Які заходи?
- Є багато шляхів. У вас працює 2000 фахівців, в тому числі юристів, які можуть чи то у судовому порядку, чи шляхом домовленостей з інвестором вирішити як це зробити. Я також можу долучитися до цієї роботи.
- Наслідки розриву договору - це 500 млн грн. Далі слід буде вкласти ще 500 млн гривень. У нас є такі гроші?
Міський голова вдався до «залізних» - грошових аргументів.
У підсумку депутати проголосували за те, щоб:
- не розривати договір із інвестором і забудовником ТОВ «Хенсфорд-Україна»;
- розробити альтернативний проект укріплення території, яка має історичне значення;
- не пізніше ніж через 6 місяців з дня ухвалення рішення відновити археологічні розкопки із залученням міжнародних експертів з археології та консервації об’єктів культурної спадщини;
- впродовж трьох місяців після завершення археологічних розкопок вжити заходи щодо проведення відкритого міжнародного архітектурного конкурсу з музеєфікації об’єктів та організувати публічний простір на Поштовій;
- прийняти до комунальної власності майно, що знаходиться на земельній ділянці під Поштовою;
- утворити комунальний заклад «Центр консервації предметів археології» з віднесенням його до сфери управління КМДА.
Важливо зазначити: рішення передбачає, що до завершення міжнародного конкурсу з музеєфікації знайдених об’єктів Київрада утримається від зміни цільового призначення ділянки (орієнтовною площею 0,83 га), її власника або землекористувача.
Що далі?
«І Гостинний двір і Поштова площа у нас по суті під однією людиною, фірмами, пов’язаними з Андрієм Кравцем. Він програв Гостинний двір, суди… Наприкінці минулого року ходили розмови, що Кравець казав, мовляв, я вам один об’єкт віддав, залиште мені Поштову площу», - розповідає голова громадського об'єднання «Громадський рух «Почайна», краєзнавець Анабелла Моріна, яка очолює рух за створення музею на Поштовій.
Громадські активісти не бачать можливості компромісу між нинішнім інвестором і потребою звести музей, оскільки це просто суперечить одне одному. У квітні 2017 року активісти навіть написали петицію «Просимо врятувати безцінні історичні артефакти та археологічні розкопки на Поштовій площі!», яка за місяць набрала більше 13 тисяч підписів. На вимогу киян за участі громадських активістів дуже швидко був розроблений план заходів з порятунку Поштової. Але сумніви у дієвості такого цивілізованого механізму впливу на владу були із самого початку. Саме тому активні громадяни перейшли до акцій прямої дії. 7 червня під час розгляду питання розірвання договору між Київрадою і інвестором представники Національного корпусу разом з Національними дружинами намагалися заблокувати депутатів у залі засідань, аби ті таки знайшли необхідну для підтримки цього рішення кількість голосів.
Сьогодні ж такого тиску вже не було. Та й влада підготувалась ретельніше. Київрада була оточена кордонами поліцейських.
Після сьогоднішнього рішення Київради Анабелла Моріна оголосила одиночне голодування. 21 червня увечері активістка виставила намет на Поштовій. Разом з нею на площі постійно перебувають 10-20 громадських активістів, які також протестують проти рішення столичної влади. Ввечері активісти встановили ще один намет. Перехожі, які гуляли біля нього, нічого не чули ні про будівельний конфлікт у цьому місці, ні про сьогоднішнє рішення столичної влади.
Коментарі — 0