Для чого Москва оприлюднила санкційний список українців
1 листопада російський уряд оприлюднив список санкцій проти українських компаній та фізичних осіб. В списку опинились 322 громадян та 68 компаній. Запровадження цих санкцій анонсувалось попередньо як відповідь на дії офіційного Києва, який раніше запровадив санкції проти близько 1,7 тисячі фізичних та 700 юридичних осіб, більшість яких – з Росії та представляє її політичний та економічний естеблішмент. Відповідний указ «Про застосування спеціальних економічних заходів у зв'язку з недружніми діями України щодо громадян і юридичних осіб Російської Федерації» тиждень тому підписав Володимир Путін. Це перший випадок таких масштабних санкцій щодо нашої країни з боку Кремля – раніше там намагались демонструвати показову миролюбність у цій справі.
От як пояснював запровадження санкцій російський прем’єр Дмитро Медведєв: «Цілком ймовірно, це будуть сотні людей, які своїми діями завдавали шкоди інтересам нашої країни. Там будуть і представники бізнесу, і інші люди. Це, власне, залишається на розсуд російської сторони». Медведєв підкреслив, що йдеться про блокування активів компаній, що потрапили під санкції, на території Російської Федерації та про заборону перерахування грошових коштів, які знаходяться в джерелах, розташованих в Росії. Також він згадав про блокування імпорту певних українських товарів, хоча, наприклад, ембарго на поставку українських продуктів діє давно.
(для перегляду документу натисніть на зображення)
Дивлячись на оприлюднений список, не дуже зрозуміло, чим керувались його упорядники. Фактично вони пішли стежками авторів антиросійських санкцій, які вводились Україною та США, та вписали в нього всіх більш-менших відомих політиків та бізнесменів, обійшовши представників Опозиційного блоку та його спонсорів. Деякі прізвища надруковані з орфографічними помилками, а з керівником націоналістичної організації С14 Євгеном Карасем автори списку взагалі сіли в калюжу, переплутавши його з тезкою-художником. Багато прізвищ є загадкою навіть для «гугла».
Присутність у списку деяких осіб та компаній стала сюрпризом. Так, наприклад, у ньому є екс-«регіонал» Андрій Веревський, який не був помічений в антиросійських діях чи висловлюваннях, та його «Кернел груп», але при цьому нема його партнера по бізнесу діючого депутата Віталія Хомутинника. Очікувано санкціями обійшли депутата В’ячеслава Богуслаєва та його підприємство «Мотор-Січ», яке продовжує співпрацювати з Росією. Але, наприклад, ввели санкції проти «червоного директора» екс-«регіонала» Миколи Янковського. Не ясно, чим так не вгодили росіянам Леонід та Степан Черновецькі, які давно перебувають у тіні.
З великих бізнесменів та їх компаній санкції передбачені проти «АвтоКрАЗу» та її власника Костянтина Жеваго, «Миронівського хлібопродукту» та курячого мільярдера Юрія Косюка, «Галнафтогозу» та Віталія Антонова, ХТЗ та Олександра Ярославського, співвласників торгових мереж АТБ Геннадія Буткевича та Віктора Карачуна, мережі «Фоззі груп» та її власника Володимира Костельмана, кількох активів Віктора Пінчука, Костянтина Григоришина та їх персонально, державного концерну «Укрспирт». До цієї «русофобської» компанії потрапив партнер Ігоря Коломойського Геннадій Боголюбов, проте самого любителя попити каву, якого в Росії звинувачували в фінансуванні «каральних батальйонів», тут нема. Хоча це не завадило росіянам раніше віджати власність олігарха в окупованому Криму. Що ще раз доводить формальність цього списку, і те, що цілі цих «санкцій» інколи можуть бути далекими від економіки та бізнесу.
Окремо під удар потрапила фармацевтична галузь – кілька підприємств та їхніх власників на чолі з «Фармаком» Філі та Павла Жебрівських. Загалом у список подсанкційних потрапили галузі, які конкурують з російськими, – гірнічно-вибодувна, хімічна, агропромислова, машинобудівна – тож можна бачити в цих санкціях й суто економічну складову.
Верхівка країни представлена у списку вибірково. У переліку відсутні президент Петро Порошенко, корпорація «Рошен» та інші активи з його бізнес-імперії, хоча про президентський бізнес в Росії добре відомо. Втім прізвище Порошенка все ж згадано – росіяни зачепили сина нашого президента Олексія. Не потрапив під санкції прем’єр Володимир Гройсман.
Відсутність в списку перших осіб держави вже встигли прокоментувати в Кремлі. Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що це було б відступом від міжнародної практики та «позамежним» кроком. Проте ворогами в Росії чомусь вважають голову Верховної Ради Андрій Парубія, керівника Адміністрації президента Ігоря Райніна та майже всіх членів уряду. Купу депутатів вписали, вочевидь, з оглядкою на те, як вони голосували за різноманітні антиросійські закони, – проте логіку тут теж зрозуміти важко. Так в списку нема одного з головних президентських соратників Ігоря Кононенка, проте є його тінь Олександр Грановський. Нема головних антикорупціонерів - керівників НАБУ та САП Артема Ситника та Назара Холодницького, але не обійдено увагою популярних в Росії медійних персон на кшталт Ірини Фаріон та Лариси Ніцой.
У списку нема Дмитра Фірташа та Сергія Льовочкіна, проте є їхній соратник нардеп Іван Фурсін та підприємства Фірташа – черкаський «Азот» та тернопільське «Синьків-Агро», яке спеціалізується на вирощуванні помідорів.Це може свідчити, що Кремль дає сигнал своїм фаворитам про незадоволення ними і готовність йти на наступні кроки. Така сама ситуація з найбагатшою людиною країни Ринатом Ахметов, у якого є бізнес в Росії, – сам він та його компанії у списку непомічені, проте незрозуміло, за які «заслуги» туди потрапив голова правління його банку ПУМБ Сергій Черненко. Також у списку – гендиректор холдингу Ахметова СКМ Ігор Попов та керівник «Метінвесту» Юрій Риженков.
«Санкції РФ, спрямовані проти зазначених у списку українських компаній, не завдадуть відчутної шкоди для економіки України, – впевнений економічний експерт Віталій Шапран. – Компанії обиралися за політичними ознаками – банки, страхові компанії тощо – належать особам, діяльність яких є небажаною для РФ». Шапран оцінює потенційну шкоду від санкцій українській економіці в розмірі максимум 0,1% ВВП.
«Раніше таких прямих санкцій не було з тактичних міркувань, – пояснює політолог Володимир Фесенко. – Думаю, що появою цього списку саме сьогодні Росія хоче інформаційно перебити факт візиту до України Ангели Меркель. Багато з людей цього списку – Степан Полторак, Арсен Аваков – навіть отримали вироки в Росії, так що зараз це, скоріше, формалізація. Депутати вже тролять один одного – чому хтось потрапив у список, хтось ні. Але логічного пояснення цьому у мене нема».
В список потрапила Юлія Тимошенко, що нібито спростовує версію її опонентів, що вона є «агентом Кремля». Проте президентський політолог, екс-нардеп Віктор Уколов, вже встиг підколоти свою колишню шефиню, порахувавши, що «Батьківщину» в списку «ворогів Кремля» представляють лише п’ять осіб, в той час як Блок Порошенка – цілих 52. Правда, Уколов чомусь не порівняв загальний склад цих фракцій.
«Для Тимошенко та багатьох інших включення в цей список – це бонус на наступних виборах, – сміється Фесенко. – Тепер вона – документально формалізований ворог Росії. Проте якщо вона виграє вибори, росіянам доведеться виключати її з цього списку».
Реально введення санкцій ніяк не відіб’ється на більшості персон з цього «іконостасу» – було б дуже дивно, якби з’ясувалось, що у «козака Гаврилюка» чи Тетяни Чорновіл в Росії є активи, які можна заморозити.
Тепер ЗМІ та експерти будуть довго колупатися у цьому списку, з’ясовуючи, хто там є і кого кого нема. Одні будуть стверджувати, що своїх протеже росіяни у список не включили, що дає підстави підозрювати їх в роботі на Кремль. Інші ж будуть доводити, що ті, хто потрапив до переліку, навпаки були відбілені Москвою, аби до них не чіпляли ярлик «агентів Путіна».
Це можна на повну використовувати у передвиборчій кампанії, тож фактично Кремль зробив подарунок українським політтехнологам на початку буремного року виборів.
Наталія Сокирчук, Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0