Чи не вперше з 1991 року американський авіаносець із кораблями супроводу використані для посилення протидії РФ
На сьогодні всі роди військ США виконують в Європі завдання, які мають посилити ефект стримування і підготувати їх на випадок війни із РФ. Американські військово-повітряні сили продовжують модернізувати мережу аеродромів в Європі і відпрацьовувати перекидання літаків через Атлантичний океан. Сухопутні сили і Корпус морської піхоти на ротаційній основі і далі беруть участь в двосторонніх і багатосторонніх навчаннях в Центральній і Східній Європі. В той же час Військово-морський флот США в 2018 році чи не вперше вирішив спрямувати авіаносну ударну групу для посилення безпеки в Європі. Це вдалося зробити завдяки новій концепції щодо застосування авіаносців і кораблів супроводу (крейсери, есмінці), які і формують разом авіаносну ударну групу.
Нова концепція щодо застосування американських авіаносців була запропонована в квітні 2018 року міністром оборони США Джеймсом Меттісом і дістала назву «Динамічне застосування сил» (Dynamic Force Employment). Її суть в тому, щоб зробити використання авіаносців складно прогнозованим в оперативному плані. Із часу завершення Холодної війни американці постійно намагалися тримати щонайменше один авіаносець разом із крейсерами та есмінцями в Перській затокі. При цьому авіаносець разом із кораблями супроводження увесь час своєї місії перебував в Перській затокі або суміжних водах світового океану. В Середземному морі американські авіаносні ударні групи перебували транзитом, а в північні моря Європи взагалі перестали заходити із 1991 року. Тепер же застосування авіаносних ударних груп не передбачає концентрацію виключно на Близькому Сході. Також авіаносець і кораблі супроводження не повинні в рамках всієї місії постійно перебувати в одному місці. Така комбінація і має зробити складно прогнозованим оперативне застосування авіаносних ударних груп.
На практиці випробувати нову концепцію «Динамічного застосування сил» мала Авіаносна ударна група 8 (Carrier Strike Group 8). До складу цього угруповання входять авіаносець USS Harry S. Truman (CVN-75) разом із крейсером USS Normandy (CG 60) та есмінцями USS Arleigh Burke (DDG 51), USS Farragut (DDG 99), USS Forrest Sherman (DDG 98) і USS Bulkeley (DDG 84).
Спочатку передбачалося, що Авіаносна ударна група 8 буде діяти в зоні відповідальності як 6-го флоту США так і 5-го флоту США. В зону відповідальності 6-го флоту входить східна частина Атлантичного океану, суміжні із Європою моря, а в зону відповідальності 5-го флоту Червоне море, Арабське море, Перська затока і північно-західна частина Індійського океану. Тим самим першопочатково це з’єднання кораблів мало і далі слідувати традиційній практиці застосування авіаносців США, яка склалася після завершення Холодної війни. Проте в останній момент в плани були внесені корективи.
11 квітня 2018 року Авіаносна ударна група 8 залишила порт приписки, а вже 18 квітня кораблі цього з’єднання зайшли в зону відповідальності 6-го флоту США. Перш за все в рамках операції «Непорушна рішучість» були нанесені удари по Ісламській державі в Сирії. Проте удари із авіаносця USS Harry S. Truman (CVN-75) наносилися із Середземного моря. Авіаносна ударна група не пішла в Перську затоку, як зазвичай до цього робили кораблі ВМФ США. Ціллю ударів із Середземного моря було показати гнучкість щодо підтримки потреб як Європейського, так і Центрального командувань США. Удари по Сирії в рамках операції «Непорушна рішучість» наносилися Авіаносною ударною групою 8 як травні так і в червні 2018 року. Всього було здійснено 210 вильотів (1500 годин нальоту).
У перерві між ударами по Ісламській державі в Сирії кораблі Авіаносної ударної групи 8 і продемонстрували те, що палубна авіація із авіаносця USS Harry S. Truman (CVN-75) може виконувати завдання як на Близькому Сході, так і в Європі у випадку необхідності. Так, на початку червня 2018 року винищувачі із авіаносця USS Harry S. Truman (CVN-75), який в цей час перемістився в Адріатичне море, брали участь в навчаннях Baltops. Ці навчання відбувалися в акваторії Балтійського моря. Вони тривали із 1 по 15 червня 2018 року. Вперше за всі 46 років проведення навчань Baltops до них таким чином із акваторії іншого моря була залучена американська військово-морська авіація (літаки F/A-18 Super Hornet, E/A-18 Growler). По суті Авіаносна ударна група 8 відпрацьовувала можливість залучення палубної авіації США до гіпотетичного конфлікту із РФ таким чином, щоб при цьому не ставити під загрозу сам авіаносець і кораблі супроводження. Водночас американський авіаносець вперше перебував в Адріатичному морі із середини 1990-х років.
Після цього, 21 липня 2018 року Авіаносна ударна група 8 повернулася в порт приписки Норфолк (штат Вірджинія). Протягом 3,5 місяців (квітень-липень 2018 року) перебування в зоні відповідальності 6-го флоту США кораблі та авіація даної групи також проводили навчання із авіацією Італії і Франції, тим самим посилюючи взаємосумісність сил в рамках НАТО. Проте навіть після повернення до порту приписки авіаносець і кораблі супроводу зберігали можливість вийти в море у випадку потреби. Тим самим замість перебування виключно в Перській затоці протягом всіх 7 місяців США вперше отримали можливість активніше застосовувати авіаносне ударне з’єднання для виконання різних завдань.
По суті, так і сталося. 28 серпня авіаносець USS Harry S. Truman (CVN-75) знову вийшов в море. В рамках переходу в Атлантичному океані вдалося провести так звану операцію за участю двох авіаносців разом із USS Abraham Lincoln (CVN-72), що є доволі рідкісним явищем на сьогодні. Окрім того 10-12 вересня 2018 року в Атлантичному океані були проведені навчання із двома кораблями ВМФ Канади. Після цього Авіаносна ударна група 8 здійснила перехід в зону відповідальності 6-го флоту США і проводила тренування в Північному морі. 19 жовтня 2018 року Авіаносна ударна група 8 перетнула північне полярне коло і зайшла в Норвезьке море після перебування в Великій Британії на початку жовтня.
Ця подія є знаковою, адже востаннє американський авіаносець перебував в цих водах восени 1991 року. Тоді це був авіаносець USS America (CV-66). Проте із часу завершення протистояння із СРСР американські кораблі перестали з’являтися у водах північних морів Європи. Проте саме активна присутність американських авіаносців, починаючи із 1981 року в північних морях Європи, змусила СРСР перейти до оборони і тримала постійно в напрузі. Це пов’язано із тим, що на Кольському півострові базується наймогутніший російський Північний флот. Саме активна тактика застосування адміністрацією Рональда Рейгана авіаносних ударних з’єднань поблизу СРСР, як вважається, допомогла реалізувати стратегію ослаблення головного противника США.
Тому знаковою є не просто поява авіаносця USS Harry S. Truman (CVN-75) в Норвезькому морі, але і рішення американського командування залучити Авіаносну ударну групу 8 до найбільших навчань НАТО Trident Juncture 2018. Хоча початково не передбачалося застосування авіаносця і кораблів супроводу до цих навчань як визнало американське командування. Це, до речі, допомогло збільшити загальну кількість учасників навчань НАТО із 45 до 51 тис. Тим самим навчання Північноатлантичного альянсу нічим не поступаються за кількістю реально залученого персоналу до наймасштабніших цьогорічних маневрів РФ «Восток-2018», в які було залучено не більше 50 тисяч осіб.
Trident Juncture 2018 мають на меті продемонструвати здатність НАТО виконати статтю 5 Вашингтонського договору. Мова йде про колективну оборону одного із членів Альянсу у випадку нападу і війни. Авіаносне ударне з’єднання 8 буде відпрацьовувати завдання, які пов’язані із війною високої інтенсивності. В рамках навчань Trident Juncture 2018 авіація із USS Harry S. Truman (CVN-75) тренується наносити удари як по цілях на воді, так і на суші (норвезькі полігони) майже кожного дня. Окрім того відпрацьовуються завдання в морі щодо протиповітряної і протичовнової оборони, а також боротьби із надводними кораблями умовного супротивника. Мова йде про увесь спектр дій на морі на випадок повномасштабної війни.
Чи не вперше із 1991 року американський авіаносець разом із кораблями супроводу використовується перш за все для посилення ефекту стримування в Європі в умовах нового військово-політичного протистояння із РФ. Можна говорити про зміну мислення серед американського військового керівництва. Якщо раніше авіаносці спрямовувалися для ведення операцій на Близькому Сході і лише транзитом проходили в зоні відповідальності 6-го флоту в Європі, то тепер наголос значною мірою переноситься саме на потреби європейської безпеки. Це гарно продемонструвало застосування Авіаносної ударної групи 8 в 2018 році. Фактично авіаносець USS Harry S. Truman (CVN-75), перш за все, відпрацьовував різні завдання і сценарії на випадок війни із РФ. Особливо важливим є повернення великих з’єднань американських кораблів в північні моря Європи. Присутність авіаносця США в Норвезькому морі разом із участю в навчаннях, де перевіряється функція колективної оборони НАТО, є гарним сигналом Кремлю.
Коментарі — 0