Закон про мову. Що змінилось в останній момент

Сьогодні Верховна Рада проголосувала за закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Поправки до нього обговорювалися в парламенті два місяці, що фактично паралізувало роботу законодавчого органу у виборчий період. Напередодні від прихильників проекту лунали побоювання, що на нього може не вистачити голосів, проте їх вистачило із запасом – 278.

Голосували «за» майже всі фракції, крім Опоблоку, а мажоритарники з груп «Відродження» та «Волі народу» визначались в залежності від того, де розташовані їхні округи – «східняки» мовний законопроект прогнозовано не підтримували. Не голосували і ті депутати з БПП та «Народного фронту», хто може планувати висуватись по мажоритарці на сході і півдні – Олексій Гончаренко, Олександр Грановський, Давід Макар’ян, Олександр Кірш…

Попри увесь цей депутатський цинізм закон таки ухвалено, після звичного розгляду постанови опозиції про його відхилення закон має оперативно підписати спікер, а далі й президент, який отримав ефектно завершити свою каденцію.

А от новий глава держави Володимир Зеленський дуже обережно висловився щодо цього закону, заявивши, що його ще треба уважно вивчити і подивитись, чи не порушує він конституційні права громадян.

Вивчити дійсно є що. Між першим та другим читанням закон зазнав деяких змін. Депутати зіграли вже награну комбінацію, коли після кількаденного виснажливого «збивання» поправок в напівпорожній сесійній залі, профільний комітет напередодні дня голосування узгоджує, які з них все ж треба урахувати, і депутати голосують за все це  гамузом.

Новий глава держави Володимир Зеленський дуже обережно висловився щодо закону про мову

Що ж змінилося між першим і другим читанням? Всі жорсткі норми, на кшталт обов’язкової україномовної версії для друкованих видань або вимоги для видавців випускати не менше 50 % книг державною мовою, залишились. Але деякі послаблення все ж з’явились – так деякі норми почнуть діяти через роки. В тому числі – і головна.

«Ми на три роки перенесли введення адміністративної відповідальності за порушення закону, – оголосив один з його авторів та голова комітету з питань культури та духовності Микола Княжицький. – За цей час в усіх областях будуть створені центри, в яких будуть вивчати українську мову».

Старт ЗНО виключно українською мовою через позицію Венеційської комісії також перенесено – з 2025 на 2030 рік. В законі були уточнені параметри необхідного рівня володіння державною мовою – так його класифікація розробляється і затверджується Національною комісією зі стандартів державної мови з урахуванням рекомендацій Ради Європи з мовної освіти. За результатами проведеного іспиту особа отримує державний сертифікат про рівень володіння, що визначає початковий рівень А, середній рівень В, рівень вільного володіння мовою С (кожен рівень ділиться на два ступені). Також окремо було виправлено, що держава організовує не просто курси, а безкоштовні курси української мови.

Один з авторів закону про мову та голова комітету з питань культури та духовності Микола Княжицький хоче, аби за десять років і Харків, і в Львів говорили українською 

На вимогу очільника Партії угорців України Василя Брензовича було виключено норму, що публічне приниження чи зневажання української мови тягне юридичні наслідки, встановлені законом за публічну наругу над державними символами і є підставою для притягнення до юридичної відповідальності. Також не дожило до другого читання твердження, що спроби запровадити на офіційному рівні багатомовність є діями тотожними спрямованим на насильницьку зміну та повалення конституційного ладу. За це порушникам погрожувало б до 10 років ув’язнення.

У першій редакції документ пропонував у власних і географічних назвах зберігати оригінальне звучання. Назви географічних об'єктів України та об’єктів топоніміки пропонувалось не перекладати іншими мовами, а передавати в офіційних документах, ЗМІ, картографічних та інших виданнях згідно зі звучанням державною мовою – тобто російською було б вірно не «Харьков» чи «Львов», а «Харкив» та «Львив». Але географічні назви в результаті не чіпатимуть.

У кінцевій редакції окремо уточнено, що державна мова тепер є обов’язковою лише на тих публічних заходах, які організовуються органами чи установами державної влади, органами місцевого самоврядування. На приватні заходи це не розповсюджується.

Парламент відмовився від ідеї збільшити квоту до 90% української мови на загальнонаціональних каналах – вона залишилась на рівні 75%. Відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення виключена норма, що порушення вимог закону для телебачення та радіомовлення тягне накладання штрафу на посадових осіб від 500 до 600 неоподаткованих мінімумів.

Для використання скорочень та абревіатур на товарах до англійського алфавіту додано грецький.

Також на Кабмін покладається зобов’язання встановлювати порядок мовної експертизи та підготувати та подати на розгляд Верховної Ради законопроект щодо порядку реалізації прав корінних народів та національних меншин, який має остаточно врегулювати мовне питання, та затвердити держпрограму сприяння опанування державної мови.

Були і забавні правки. Так Нестор Шуфрич знайшов в законі норму, що повноваження Уповноваженого з державної мови припиняються достроково у разі… закінчення строку, на який його призначено. З кінцевого варіанту її було прибрано.

«Нам важливо, щоб за десять років усі і в Харкові, і в Львові говорили українською мовою, – малює плани Княжицький. – Але якщо ми зараз почнемо тих людей, які, на жаль, не володіють українською, примушувати на неї переходити, не давши можливості навчитися, на цьому будуть спекулювати і цей закон знову скасують. Тому і норми, виписані в законі, вступають в дію поступово».

Тож результатом компромісу в парламенті, який дозволив прийняти цей закон, стало відтермінування штрафів за невикористання української мови на три роки. Після завершення яких вступають в силу наступні правила.

Освіта

За законом українська мова є обов’язковою у дошкільних, шкільних, позашкільних і вищих навчальних закладах. У молодшій школі і садочках допускається паралельне навчання на мовах нацменшин (шляхом створення окремих класів або груп), а у ВНЗ це не передбачається. Навчання в університетах має вестися виключно українською, допускається викладання одного або декількох предметів на одній з офіційних мов ЄС.

Культура

Відповідно до законопроекту, українська мова позиціонується як головна мова видавничої діяльності. Тиражі на інших мовах не можуть перевищувати тиражі українською.

Всі культурно-масові заходи, які проводяться за сприяння держави, мають проводитися виключно державною мовою. Театральні вистави на інших мовах повинні супроводжуватися субтитрами українською.

В гуманітарній сфері (освіта, наука, культура, спорт тощо) – порушення мовної політики може обернутися штрафом від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів (3400-5100 грн).

ЗМІ

Всі українські газети, крім тих, які виходять англійською та іншими мовами ЄС, а також кримськотатарською мовою, повинні виходити українською. Перехідний період складе два роки. Якщо газета буде надрукована мовою меншини, але без тиражу державною мовою – штраф 6800-8500 грн.

Обслуговування

У сфері обслуговування (магазини, ресторани, салони краси, перукарні, автомийки та інше) використання української мови має бути обов'язковим. Так само у транспорті. Обов'язковим є використання української мови і в медичній сфері.

Закон передбачає обов'язкове маркування товарів українською. За невиконання цієї вимоги діяльність суб'єкта господарювання може бути тимчасово припинена.

У сфері обслуговування за порушення мовного законодавства спочатку оголошується попередження і дається 30 днів для усунення порушення. Друге порушення протягом року – штраф 5100-6800 грн. Третє протягом року – штраф 8500-11900 грн.

Згідно з документом, є також можливість обслуговування людини «мовою, прийнятною для сторін».

Публічна сфера

Чиновники мають проходити сертифікацію на знання мови. Для цього створюється спеціальний орган – Національна комісія зі стандартів української мови, яка буде визначати необхідний рівень володіння українською для певних посад.

Фінансування заходів з проведення іспиту на рівень володіння державною мовою здійснюється коштом з державного бюджету в установленому законом порядку.

Чиновникам, які не використовують українську мову, загрожує штраф від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів (3400-6800 грн).

Павло Вуєць, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»