70 років Волинської трагедії. Чи посваряться Київ та Варшава?

70 років Волинської трагедії. Чи посваряться Київ та Варшава?

Хто намагається поновити згаслий польсько–український конфлікт?

11 липня минає 70-та річниця кривавої неділі, яка стала апогеєм етнічних чисток польського населення Волині. «Rz» отримала доступ до проекту Резолюції , яку парламентарі «Громадянської Платформи» приготували з цього приводу. Слово «геноцид» у ній не використовується, хоча саме так називає Волинську різанину Інститут Національної Пам’яті. Також не пропонуються встановити 11 липня Днем пам’яті мучеництва Кресовян, хоча за це роками ратують родини загиблих.

Ще раніше у Сеймі свої проекти підготували всі партії окрім «Громадянської Платформи» і Руху Палікота. Усі пропонують встановити День пам’яті, лише Союз Демократичних Лівих Сил не називає трагедію «геноцидом». Проект лівиці говорить про «геноцидні злочини».

Депутати «Громадянської Платформи» не лише написали проект найбільш м’якою мовою, але в додатку визнали найменшу кількість жертв. «В результаті дій українських націоналістичних організацій загинуло кількадесят тисяч невинних осіб» - пишуть вони і лише в другому абзаці додають, що жертви належали до «польської меншини». Тим часом проект, який підготувала «Польська Селянська Партія» говорить про 200 тисяч жертв.

Звідки такий консерватизм проекту «Громадянської Платформи»? Керівник Сеймової Комісії з культури Івона Слєдзінська–Катарасінська з «Громадянської Платформи» не приховує, що підставою стало побоювання псування стосунків з Україною. «У Резолюції варто прагнути встановити істину. Однак це не означає, що хочемо перекреслити увесь попередній доробок Польщі у справі демократизації цієї держави особливо в контексті Угоди про Асоціацію з ЄС» – пояснила вона.

Україна збирається підписати Угоду в листопаді. Одним з пріоритетів польської зовнішньої політики вже багато років є залучення сусідів до ЄС і відторгнення від Росії.

Коли у квітні різкий проект Резолюції щодо 70-ї річниці різанини підготувала «Польська Селянська Партія» російські видання «Российская газета» і «Независимая газета» із задоволенням зауважили, що прийняття такої Резолюції може загострити українсько – польські стосунки.

«В інтересах Росії буде розігрування згаслого польсько–українського конфлікту», – вважає Міхал Камінський, євродепутат від партії «Польща є Найважливішою» і знавець східної політики.

Додає, що прийняття гострої за змістом Резолюції може поглибити політичні конфлікти в Україні. Правляча проросійська Партія регіонів Віктора Януковича закликає засудити дії українських націоналістів, зовсім протилежної точки зору націоналістична «Свобода», яка всю провину перекладає на польську Армію Крайову.

У Сеймі вже з’явились голоси, що готуючи свій проект Резолюції, «Платформа» не має керуватися винятково благом України. Намагаючись проштовхнути свій проект, «Платформа» може напоротися на опір коаліційної «Польської Селянської Партії», яка багато років виступає за засудження дій УПА і встановлення Дня пам’яті мучеництва Кресовян. – Це навіть не прохання, а благання. Встановимо цей день, аби діти жертв могли схилити голови, вшановуючи загибель своїх батьків – апелює депутат «Польської Селянської Партії» Францішек Єжи Стефанюк.

-- Не осуджуємо усіх українців, але ми очікуємо засудження злочинів

{1-}

Польський політик, депутат Європейського Парламенту Павел Залєвський про те, як Київ та Варшава мають ушанувати загиблих під час трагічних подій на Волині

Як Ви вважаєте, 70 років тому на Волині відбувся геноцид?

Павел Залєвський: Такий висновок випливає з дослідження істориків. Ця ж думка також може виникнути після ознайомлення із спогадами свідків. Це також правова назва досліджень, які здійснює Інститут Національної Пам'яті (ІНП).

«Rz» писала, що такого терміну немає в проекті Резолюції з приводу 70–ї річниці Волинської різанини, підготовленого депутатами партії «Громадянська Платформа». Проте він з’являється у кількох інших проектах, поміж іншого, від «Польської Селянської Партії», партій «Право і Справедливість» і «Солідарної Польщі». Що доброго в тому, що проект Платформи більш консервативний?

Це вирішить Сейм, який проект буде ухвалений. Для мене, як співголови Польсько–Українського Форуму Партнерства і депутата Європейського Парламенту, який багато робить для зближення України з ЄС, є важливим, щоб відокремити питання примирення і дискусії про геноцид від поточної політики. Маємо 70–ту річницю Волинської трагедії. Це останній шанс, аби цю круглу дату провести разом з людьми, які пам’ятають тодішні події.

Попередні дати змарнували?

П’ять років тому президент Лєх Качинський практично не брав участі у попередніх роковинах. Так сталося через його радників, які отримали високі державні відзнаки з рук президента Віктора Ющенка. Того самого, який керівника УПА Степана Бандеру зробив Героєм України.

Як буде цього разу?

Відзначення повинне містити в собі два елементи: вшанування пам’яті загиблих в дусі історичної правди, але, водночас, й заклик до примирення. Найважливіше, аби не активізувалися ті, котрі хочуть в Польщі використати цю трагічну річницю у власних політичних інтересах. Це може зіпсувати процес примирення, який вже розпочався.

Чого вдалося вже досягнути?

У лютому відбулося засідання Польсько–Українського Форуму Партнерства, присвячене питанню геноциду у Волині. Ми вирішили, що спільна пам’ять про злочини, без її фальсифікації, це одна з необхідних умов повного примирення поляків та українців. Наше засідання дало поштовх цілій низці ініціатив з українського боку. Деякі можуть викликати суперечки. Наприклад, з’являються голоси істориків, які кажуть про те, що Волинська різанина мала характер громадянської війни, що суперечить історичній правді. Проте з’явилися і позитивні жести. До цього процесу з українського боку долучились Українська Греко-католицька і Українська православна церкви.

Греко-католицькі єпископи виступили із заявою стосовно Волинської різанини, яка піддалася критиці Римо-Католицького ієрарха Львова Мєчислава Мокрицького. Він сказав, що «українці не достатньо б’ють себе в груди».

Це правда, що зроблена ними заява однозначно не засуджує геноциду, однак дуже позитивним стало те, що пропонує, аби примирення відбувалося в християнському дусі. А це передбачає засудження злочину як умову пробачення. Не осуджуємо українців за Волинську різанину, бо не використовуємо принцип колективної відповідальності. Очікуємо однозначного засудження цього злочину та ідеології, яка до нього призвела. Найважливіше, що процес примирення розпочався.

Це намагається використати націоналістична партія «Свобода», яка моментально відреагувала на повідомлення про підготовку прийняття парламентом Резолюції щодо Волині. Зазначає, що в рамках відповіді хоче добитися визнання Верховною Радою України польської Армії Крайової злочинною організацією. На протилежному полюсі знаходиться Партія регіонів, яка підтримує Віктора Януковича. Різка Резолюція Сейму зможе загострити політичне протистояння в Україні?

Не хочу торкатися теми політичної конкуренції в Україні , бо – як вже згадував – для мене важливішим є деполітизація цих роковин. Однак, не приховую факту, що дуже важливим є те, аби держава, яка прагне до Європейського Союзу, зрозуміла, що одним із його базових принципів є толерантність і несприйняття радикалізму. Націоналізм – це не патріотизм і він не наближає Україну до ЄС.

У Європейському Парламенті Ви ратуєте за те, аби ще в цьому році Україна підписала Угоду про Асоціацію з ЄС. Чи ослабне польська підтримка, якщо Україна не визначиться щодо вшанування жертв Волинської трагедії?

Польща підтримує її вступ до ЄС незалежно від позиції України стосовно Волинської різанини. Наша підтримка є безумовною і опирається на бажання розвитку нашого регіону. Я переконаний, що зближення України з ЄС значно збільшить шанси на примирення.

Волинська різня

Чистка Волині від польського населення тривала з лютого 1943 – го по лютий 1944 – го року. Вважається, що її надихали члени Української Повстанської Армії та Організації Українських Націоналістів. Проте до злочинів примкнуло і українське цивільне населення. Загальна кількість жертв стала об’єктом суперечки істориків. На думку одного з провідних дослідників польско – українського конфлікту професора Гжегоша Мотикі їх було понад 100 тисяч осіб. Символічною датою – символом стала «кривава неділя» 11 липня 1944 – го року. Саме в цей день українці здійснили масову атаку на майже сто польських сіл.

Публікації газети Rzeczpospolita переклав Володимир Олійник.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: