Віталій Ярема: Партія регіонів взяла міліцію у заручники

Антиміліцейські бунти, які після Врадіївки перемістилися до столиці – безперечний тренд нинішнього літнього традиційно «мертвого» політсезону. Очевидно, що під час штурмів Святошинського та Фастівського РВВС правоохоронці пережили не найкращі години. Генерал-лейтенант міліції у відставці Віталій Ярема, який на останніх парламентських виборах обзавівся депутатським мандатом по одному з київських округів, розповів «Главкому», в якому моральному стані зараз знаходиться міліція і які надії на неї покладає влада на майбутній президентській кампанії.

На вашу думку, чи масштаб провини міліціонера, що вдарив дівчину-активістку на ринку, відповідає тим подіям, які відбулися потім? Сутички, штурм Святошинського райвідділку.

Напади на правоохоронні органи – це завжди погано, і ніяка насильницька дія не може бути виправданою в тій чи іншій ситуації. Інша справа – як оцінити ті дії міліції, які чинилися протягом тривалого часу, пов’язані з поборами на цьому ринку. Як людям реагувати на це, бо куди б вони не зверталися, немає ніякої відповіді. І навіть народному депутату Володимиру Бондаренко, який писав звернення в МВС з вимогою припинити рекет, який відбувається з боку правоохоронних органів, ніхто не відповів. Тому прийти в райуправління і підняти це питання – це вже був останній крик душі. Але люди, які торгували на ринку, не штурмували райуправління – його штурмували зовсім інші громадські організації. Я там був і бачив людей в масках, не знаю, хто це. Я особисто запрошував працівників ринку всередину райуправління, запрошував начальника київської міліції, прокурора, і ми обговорили всі питання. Люди сказали, що нікого не штурмували, а просто прийшли з’ясувати, чому на їхні заяви ніхто не реагує і як їм далі діяти.

Міністр Захарченко каже, що все це підбурювали якісь молодики, які мають понести відповідальність? Якщо за організаторів штурму серйозно візьмуться, ви будете їх захищати?

Якщо там буде склад злочину, хай притягують їх до відповідальності, але паралельно хай притягують до відповідальності тих осіб, які займаються рекетом на ринках. Хай вони діють об’єктивно і захищають інтереси всіх людей, а не тільки тих, кого їм вигідно. Сьогодні все суспільство збуджене бездіяльністю або злочинною діяльністю правоохоронних органів. І ніякої політики тут нема.

Ви вірите в адекватне покарання міліціонера, який підняв руку на дівчину?

На нараді, яку ми проводили спільно з начальником главку і прокурором району, ми домовились, що прокуратура проведе об’єктивне розслідування. Є ж велика кількість свідків. Але після того, як проводилося розслідування подій 18 травня на Софійській площі, я сумніваюсь, в об’єктивності розслідування. Проте все ж таки сподіваюсь, що хтось візьметься за голову і скаже – хлопці, досить, давайте вже діяти по закону.

У Врадіївці, вважаєте, справу теж намагатимуться зам’яти?

Сумніваюсь, що вона буде вирішена по закону.

Але ж випадок кричущий і його взяв під контроль особисто Президент.

Мені здається, владу зараз можна тільки злякати. А інакше вони будуть робити так, як їм вигідно, а не так, як написано в законі. Наприклад, як голова комісії з питань розслідування фактів 18 травня я отримую абсолютно формальні відповіді на речі, на які треба реагувати шляхом розслідування кримінальних справ. Тому я і сумніваюся, що прокуратура проведе об’єктивне неупереджене розслідування.

На Інтернет-форумах вже можна було прочитати заклики міліціонерів (чи то справжніх, чи то ні) стріляти при спробах штурмів на кшталт Святошинського. В міліціонерів дійсно можуть бути такі настрої чи це просто провокації?

Дурнів вистачало завжди – і при нас, і в радянські часи. Може, хтось і кинеться виконувати такі вказівки і буде стріляти в людей. Але переважна більшість міліціонерів – це чесні і порядні офіцери, які виконують свій службовий і громадянський обов’язок. І я впевнений, що людей, які принаймні не посміють виконати наказ про застосування зброї відносно власного народу, набагато більше.

Але ж ми бачимо, що міліція вже виходить на свої акції протесту, як в Смілі.

Ці формальні акції протесту ініційовані керівництвом МВС. Давайте проведемо круглий стіл, де будуть керівники міліції, депутати, і ми побачимо, хто в якій мірі говорить правду.

А які взагалі настрої в міліції на фоні всіх цих антиміліцейських акцій?

У міліції давно вже настрій щось змінювати в країні, і переважна більшість міліціонерів хоче працювати в правовому полі, отримувати нормальну зарплату, бути соціально захищеними і виконувати свої функції так, як вони давали присягу. Але політична сила, що перебуває у владі, їм не дає цього зробити і не дасть доти, поки не виграє президентські вибори. 15 % рейтингу діючого Президента спонукають до якихось активних дій – сьогодні йому треба розраховувати лише на правоохоронні, судові органи, на призначене керівництво ЦВК. Звичайно, міліціонерам будуть давати вказівки розганяти мітинги і демонстрації, робити простий кримінал політичним замовленням. Це все проходили в 2003–2004-м роках. Я все це пам’ятаю, бо тоді працював на керівній посаді. Але люди сьогодні вже не ті, щоб їх можна було обдурити.

Чи ведеться статистика злочинів, скоєних міліціонерами?

Звичайно, вона ведеться в МВС, прокуратурі. Її можна отримати шляхом депутатського звернення, якщо вони, звичайно, її нададуть. Бо останнім часом МВС не реагує на депутатські звернення від опозиційних депутатів або реагує формальними відповідями. Я, наприклад, отримую відповіді з факсиміле Захарченка, які, так розумію, він навіть не читає.

Що має відбутися, щоб міністр таки пішов у відставку або його звільнили?

Чесно кажучи, для мене Захарченко чи хтось інший – немає значення. Це повинна бути чесна людина, яка буде чесно виконувати свої службові обов’язки. Я в міліції пропрацював багато часу – і при Кравченку, і при Смирнові, і при Білоконі, і при Луценку – і хочу сказати, що від міністра багато чого не залежить. Як тільки проводиться передвиборча президентська кампанія, кандидат в президенти говорить, що правоохоронні мають бути незалежними, а як тільки попадає на посаду, негайно підминає їх під себе і заставляє виконувати доручення, які вигідні йому чи його політичній силі.

Може, Захарченко і порядна людина, але він – заручник тієї політичної ситуації, яка склалася в країні. Партія регіонів терпить фіаско в соціальній політиці, економіці, бюджетній сфері. Все розвалено в країні, наступає економічній і соціальний хаос, інвестицій нема ніяких, золотовалютний запас за три роки скоротився майже вдвічі. Вони взяли владу, а як нею розпоряджатися і як вийти з цієї ситуації, не знають. А заручниками структури, що знаходиться при владі, сьогодні є правоохоронні органи. І хто б туди не попав при нинішньому Президенті, він стане таким само як Захарченко через день чи навіть через годину.

Влада багато каже про необхідність реформування правоохоронних органів. Чи бачите ви хоч якісь позитивні зрушення в цьому напрямку?

Реформування правоохоронних органів пов’язане, перш за все, з політичними рішеннями – якими ми хочемо бачити ці органи, чому сьогодні кадрова політика в судових і правоохоронних органах пов’язана лише з одним регіоном? В цьому основне питання, а не в тому, скоротять вони когось чи навпаки. Від перестановки доданків значення суми не змінюється. Доки два райуправління – Подільське та Оболонське – будуть вранці о 10 годині стояти по шляху кортежу Президента на роботу, а о 16 годині, коли Президент повертається, будуть стояти всі слідчі і оперативники, доти в нас правоохоронні органи будуть ручними і будуть виникати такі проблеми як у Врадіївці та Святошинському районі. Треба зробити титанічну роботу, але, на мій погляд, нинішня влада цього не зробить. Будь-які заяви про реформування приречені на крах.

Чи не вважаєте ви, що зіпсований імідж міліції може відбитися на рівні злочинності загалом?

Так він вже відбився. Ще три роки тому напад на інкасатора був надзвичайною подією, коли вся правоохоронна система стояла на вухах. Сьогодні кожного дня напади на інкасаторів, і це говорить про те, що практично втрачений контроль над ситуацією, особливо за оперативною, агентурною роботою, яка раніше була кістяком в роботі правоохоронних органів. Володіння інформацією – це те, чим правоохоронні органи завжди славились, але це сьогодні втрачено завдяки бездіяльності влади і новому КПК, який розвалив оперативну роботу.

Як ви оціните реальну можливість міліції захищати громадян в таких умовах?

Повторю, що переважна більшість працівників міліції сумлінно виконує свою роботу, але невміння керівництва держави керувати правоохоронною системою породжує випадки, які ми спостерігаємо. Сподіваюсь, що після президентських виборів у нас буде нормальна влада і органи будуть працювати на захист інтересів громадян, а не однієї політичної сили.