Село нагодують векселями (ДОКУМЕНТ)

Завтра уряд перейде до практичного втілення скандального вексельного закону. Першими «постраждалими» стануть аграрії.

На 25 вересня Міністерство аграрної політики запланувало селекторну нараду з місцевою владою та керівниками найбільших сільгосппідприємств. Головна тема розмови - запровадження вексельних розрахунків з аграріями. Спеціальну урядову телеграму відомство направило в регіони.

Уряд вирішив діяти обхідними методами. «Підсадити» на векселя агровиробників доручено губернаторам, керівникам департаментів обл- і райадміністрацій. Все це буде здійснюватись під вивіскою «допомоги держави в проведенні комплексу осінньо-польових робіт та організації робіт з реструктуризації бюджетної кредиторської заборгованості». Зрозуміло, що реальних грошей аграрії не дочекаються, бо мова йде лише про видачу фінансових казначейських векселів за борги, які сьогодні держава має перед господарствами.

Скандальний закон про векселі депутати Верховної Ради прийняли ще влітку. В серпні він набрав чинності. Тепер, тимчасово до 1 січня 2014 року платник податку має право за власним бажанням отримати бюджетне відшкодування податку на додану вартість у вигляді казначейського векселя. Його видача прирівнюється сумі бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів із бюджетного рахунку на рахунок платника податку. Згідно зі змінами в Податковий кодекс, термін погашення векселів становитиме до 5 років, а доходність – 5% річних.

Та поки вексельний закон не працює. За словами голови комітету ВР податкової та митної політики Віталія Хомутинніка, «уряд розробляє відповідну нормативну базу». Але, як визнає сам депутат, боргів у держави достатньо.

І першими ластівками на виплату саме векселями якраз і можуть стати аграрії.

Незважаючи на аргументи представників партії влади, що вексель - форма добровільна, підприємцям доведеться на неї погоджуватись. Бо «живих грошей» доведеться чекати роками. Це визнає і Віталій Хомутиннік, руками якого через парламент проводився скандальний законопроект. Депутат відверто зізнався «Главкому», що борг у разі небажання покрити його векселями нікуди не дінеться. «Сьогодні є бюджетний борг перед бізнесом, який в силу того, що є проблема з бюджетом, не виплачується», - говорить Хомутиннік.

Теоретично ініціатива виглядає не погано. Практично – зовсім інакше.

З одного боку, підприємець може векселями оплачувати всі види податків в держбюджет. Але отримати «живі гроші» зможе лише тоді, коли прийде час погашення векселя. З іншого боку, підприємець може продати векселі на вторинному ринку. Але і тут є загрози. «Вексель відкриває унікальні можливості для зловживань. От ви виконали роботу для бюджету. Вам кажуть: грошей не дамо – дамо вексель. Вексель – це звичайний папірець, де написано, що вам, можливо, повернуть гроші через п’ять років. Але у вас працюють люди, і ви їсти хочете. Вам треба перетворити ці векселі в гроші. Яким чином це зробити? Може знайдеться добрий дядечко, який купить у вас вексель? Купить, по-перше, той, хто має можливість перетворити це зобов’язання в гроші, а, по-друге, купить, напевно, з величезним дисконтом», - розповів в інтерв’ю «Главкому» екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник.

Та й сама можливість відшкодування ПДВ папірцями, на його думку, рівнозначна примусовому вилученню коштів на строк до 5 років. В таких умовах зможуть існувати лише експортери з хорошим запасом міцності або ті, кому пощастить отримати гроші, а не векселі.

Таку точку зору цілком розділяє відомий підприємець, фермер Аркадій Корнацький. «Векселя у магазині приймати не будуть, на хліб їх намазати не можна і замість каші теж зварити напевно не вдасться. Агробізнес та інші підприємства у разі введення векселів будуть поставлені на межу виживання. Повноцінного обігу векселів, бартеру а ля «я вам вексель – ви мені техніку, добрива чи насіння», не буде. Це може закінчитись великим спадом виробництва», - такий вирок виніс Корнацький «вексельному покращенню».

За інформацією, яку має Корнацький, векселі можуть бути «запроваджені» як з 1 січня, так і з 1 жовтня.

В першу чергу, відбудеться різкий скачок цін. «Не отримуючи живих грошей, зернотрейдери тут же спробують перекласти збитки на сільгоспвиробників. Вони опустять закупівельні ціни на продукцію сільського господарства, які і так зараз є критично низькими, а тут ще зможуть зменшитись на ті самі 18-20%, які держава намагатиметься впарити через векселі, - говорить аграрій. – Сільгоспвиробники, відповідно, не отримають коштів, яких у них і так практично немає на осінньо-польові роботи, на збирання урожаю, якого через непогоду ще дуже багато в полях. Багато хто просто не зможе купити пальне, щоб той врожай зібрати. Звичайно, впаде експорт. А в наступному році просто не буде, що збирати, бо посіяти озимі, ячмінь, пшеницю не вдасться, якщо не буде оборотних коштів».

На думку Аркадія Корнацького, вексель має право на життя, але не сьогодні в Україні. «Зараз такий стан економіки і бізнесу, що чекати навіть рік чи пів року, поки вони будуть замінені на гроші, неможливо», - вважає фермер. А саме нововведення, яким так хизуються представники влади, свідчить про те, що Україна стоїть на порозі великої бюджетної кризи, яку уряд намагається вирішити, переклавши власноруч створені проблеми на бізнес.