Чи зроблять олігархи Україну житницею світу?

Україна приміряється до ключової ролі на світовому ринку зерна. Та, незважаючи на великий потенціал, сьогодні це видається майже неможливим.

Згідно з урядовими прогнозами Україну чекає рекордний врожай збіжжя в цьому році – передбачуваний обсяг зерна становитиме 58 мільйонів тонн проти минулорічних 46,2 мільйонів. Завдяки цьому експорт зерна з України в 2013-2014 маркетинговому році може перевищити 30 мільйонів тонн – вважають урядовці. Майже так, як в 2011 році, коли теж видався рекордний врожай, це позитивне вплине на український ВВП. Офіційні урядові підрахунки говорять про те, що незважаючи на драматичну ситуацію в інших секторах економіки, сільське господарство, здається, дозволить втримати цьогорічний ріст ВВП держави на рівні близькому до нуля, не дозволяючи йому впасти нижче цієї психологічної межі.

Хоча урядовці цим втішені, але порівняння можливостей і досягнутого результату, взагалі не дуже веселе.

-- Нагодувати континент

«Ми стали потужним гравцем на світовому ринку продуктів харчування. Протягом трьох кварталів цього року збільшили експорт сільгосппродукції і споживчих товарів на 35% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року», – повідомив недавно Микола Присяжнюк, міністр аграрної політики і продовольства України.

З початку року експорт агросектора приніс країні 8,7 мільярдів доларів. Як свідчать урядові джерела, визначено 30 пріоритетних держав, на які українське МЗС готує дипломатичний наступ, аби відкрити туди доступ українським сільськогосподарським товарам. Головний напрямок продовольчої експансії – країни Європейського Союзу і Китай.

«За 15 років українські фермери будуть здатні постачати вже 90 мільйонів тонн зерна. Завдяки цьому наша країна стане одним з лідерів світового ринку збіжжя. Однак, перш, аніж до цього дійде, потрібні колосальні інвестиції в сумі 70 мільярдів доларів. Ми вже завоювали ринки в Північній Африці і на Близькому Сході. Країни цих регіонів на 30 – 70% залежать від нашого зерна. Україна в змозі нагодувати до 600 мільйонів чоловік. Майже 20% відсотків продукції будемо використовувати самі. Решту можна буде експортувати», - оцінює стан справ Леонід Козаченко, президент Української Аграрної Конфедерації (УАК).

-- Олігархи обирають легкий хліб

Потенціал України, наддніпрянські степи якої - це 25% відсотків світових запасів чорнозему, зернові експерти визначають навіть у розмірі 110 мільйонів тонн щороку, що дає країні сильне місце в першій п’ятірці світових виробників, хоча й досі ці можливості не використані. Щоб це змінилося на краще, обов’язково потрібні зміни, поміж іншим, зведення потужної іригаційної мережі, яка б забезпечила водою степові простори. В іншому разі протягом кількох десятиліть майже 20% відсотків сільськогосподарських угідь України можуть перетворитися в безплідні пустелі – вважають експерти.

Нині зрошується ледь 400 тисяч гектарів полів. Згідно з оцінками Міністерства аграрної політики і продовольства збільшення протягом кількох років зрошувальної землі в південних областях країни дозволило б щороку отримувати від рільництва 27 мільярдів доларів прибутку.

Тим часом олігархи, які заробляють на українській землі, не мають наміру ані про неї дбати, ані в неї інвестувати. Тим більше, що українська специфіка призвела до того, що агрохолдинги, які контролюють сотні тисяч гектарів сільгоспугідь, ні за що не відповідають, бо ці землі номінально належать державі, або колишнім колгоспникам і радгоспникам, котрі отримали їх на папері і віддали в оренду олігархам, не маючи ані техніки, ані вміння, щоб самостійно на них господарювати.

Олігархічні агрохолдинги, що часто володіють сотнями тисяч гектарів не переймаються станом землі, яку використовують. В результаті Україна, яка має чудові сільськогосподарські землі може «пишатися» разюче низькою врожайністю – середня врожайність зернових над Дніпром становить ледь 30 центнерів з гектара.

Необхідність солідних інвестицій «напружила» навіть найбільшого українського олігарха Ріната Ахметова. Спільно контрольований Ахметовим і олігархом Вадимом Новинським агрохолдинг HarvEast Holdingt, який загалом володіє 220 тисячами гектарів, недавно поінформував про плани продажу компанії, що обробляє 15 тисяч гектарів в степах Запоріжжя. Однією з причин такого кроку названо «кліматичні ризики».

«Одним з наших пріоритетів, однією з ключових умов дальшого росту є зменшення кліматичних ризиків. Нині (в основному) працюємо в зоні ризику, коли наші результати в значно залежать від погоди. Намагаємось розширити свій банк землі в інших, менш ризикованих регіонах і тому паралельно з цим ухвалили рішення про продаж активів агрохолдингу в Запорізькій області», – повідомив Саймон Чернявський, генеральний директор HarvEast Holding.

Окрім інвестування також треба розв’язувати проблему систематичного спустошення землі. Нині найбільші прибутки приносить вирощування соняшника, тому щороку, без будь якої сівозміни більшість агрохолдингів висіюють ним ті ж самі поля. Влада розуміє до яких негативних наслідків це призведе, яку шкоду наносять землі, але досі вона не змогла забезпечити дотримання обов’язкових екологічно безпечних норм.

Специфічну форму боротьби зі спустошенням сільгоспугідь монокультурою соняшника, котра займає 700 тисяч гектарів ( аж 35% відсотків загального ареалу) запропонувала влада Харківської області – там планують позбавити таких аграріїв податкових пільг.

-- Вирубка конкуренції

Як найкраще впоратися з конкуренцією? В принципі не дозволяти її виникнення. Скидається на те, що авторство цього гасла належить українському уряду, який його запропонував контрольованому олігархами сільському господарству.

Досі головною перешкодою, що заважала повній олігархізації українського сільського господарства були законодавчі положення, які блокували вільний оборот землі. Цей мораторій буде обов’язковим ще неповні три роки. Відтак після цього оборот сільськогосподарськими землями буде дозволено (…).

Україна ставить на сільське господарство, в цей сектор пливуть чергові інвестиції, існує великий запас ґрунтів, що лежать під паром, але на перешкоді став катастрофічний брак професійних фахівців – б’ють на сполох українські експерти.

В часи колишнього СРСР праця в колгоспах чи радгоспах була «забезпечена» для людей без кваліфікації чи спеціальної освіти, через що (вже багато років після падіння імперії) й досі трактується як непрестижна. Через 20 років ситуація дещо змінилася, бо щораз більше молодих людей вважає сільське господарство реальним шанс створити власний бізнес і шансом входження до лав середнього класу.

Щоправда, оголошена президентом України Віктором Януковичем програма розвитку економіки одним з гальм свого руху називає «наростання диспропорції поміж підготовкою фахівців і попитом на них на ринку праці» і передбачає, у зв’язку з цим, модернізацію низки вищих навчальних закладів. Проте, саме в сільськогосподарському секторі, відповідальні за освіту чиновники взяли курс на ліквідацію закладів з підготовки кваліфікованих працівників.

В ситуації, коли українське сільське господарство потерпає від браку фахівців, влітку цього року уряд Миколи Азарова ухвалив рішення про фактичну ліквідацію двох сільськогосподарських університетів, що навчали молодь з центральних і південних областей держави багатих чорноземами – в Дніпропетровську та Одесі. Перший об’єднали в один навчальний заклад з митною академією, а другий – вирішили об’єднати з фінансовою академією. Лише після масових протестів студентів і викладачів уряд відмовився від рішення фактичної ліквідації навчання майбутніх фермерів у наважливіших сільськогосподарських регіонах. Хоча, як надовго, не відомо.

Як оцінюють експерти, підписання Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом може покращити доступ молодих українських фермерів до сучасної техніки, високоякісного посівного матеріалу і високоякісних засобів охорони рослин. Без сільськогосподарських знань ці можливості залишаться хіба що на папері. Від своїх батьків і дідів молоді українці, що виховувалися в селі будуть відрізнятися лише тим, що, коли ті не мали необхідних знань для самостійного господарювання на землі, ані доступу до сучасного обладнання, вони зможуть оцінити сучасну техніку в каталогах чи на виставках, але так, як і старше покоління, не будуть вміти її використати. А після заблокування владою можливості навчатись, майбутні фермери і їхні батьки та діди самі віддадуть свою землю олігархам, якою ніхто не зможе управляти.

Як вже не раз було до цього в цій державі, коли за мізерні гроші віддавали все, аби позбутися того, чим їхні родини й так не могли користатися.

Малоймовірно, аби Україна після цього могла використати шанс на отримання статусу житниці світу. Значно реальнішим буде втримання олігархічного «status quo» і марнування можливостей, що нині відкриваються.

Публікацію Obserwatorfinansowy.pl переклав Володимир Олійник