Американські інвестори вірять в Угоду про Асоціацію?

Як і обіцяла українська влада впродовж останніх років, до України, нарешті, прийшли інвестори. Щоправда, не зовсім так, як цього очікувалося. Вони не інвестують в економіку, а викуповують вже існуючі борги.

Авторитетне видання The Financial Times оприлюднило інформацію про те, що американський інвестиційний фонд Franklin Templeton придбав державні облігації України. Причому сталося це ще влітку. Спочатку інвестор викупив досить скромний обсяг облігацій – на 171 млн дол., але вже до кінця серпня довів сукупну вартість придбаних цінних паперів до 5 млрд дол. Це приблизно п’ята частина зовнішнього державного боргу України.

Franklin Templeton відомий своїми ризикованими інвестиціями. Наприклад, у свій час фонд так само викупив зовнішні боргові зобов’язання Ірландії. Але після надання цій країн допомоги з боку ЄС і МВФ Franklin Templeton отримав великі прибутки. Україна ж – набагато більш ризикована, однак потенційно й більш прибуткова інвестиція.

«В той час, коли вони (інвестиційна компанія – «Главком») купували – умови на фінансовому ринку були такими, що дохідність за українськими облігаціями була насправді дуже конкурентною, та й зараз залишається такою. З такою дохідністю можна купити облігації хіба що Венесуели. Ось цим і пояснюється інтерес американців», - вважає генеральний директор інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа.

Переговори з Franklin Templeton український уряд розпочав ще з січня цього року, коли перший віце-прем’єр Сергій Арбузов та керівник Мінфіну Юрій Колобов відвідували Каліфорнію саме з метою залучити американські гроші до конаючої української економіки. Результати січневої зустрічі так і залишилися таємницею за сімома печатями.

Так само уряд замовчав і факт купівлі американським інвестором п’ятої частини українського зовнішнього боргу. Хоча, здавалося б, на фоні повної відсутності будь-яких інших економічних успіхів «уряду професіоналів» – про це логічно було б кричати на кожному кроці. Тим більше, що така новина здатна позитивно вплинути на інших потенційних кредиторів, а також слугувати хорошим аргументом у переговорах з Росією, ЄС та МВФ.

Лише Микола Азаров (очевидно, знаючи про прихід американського інвестора) наприкінці вересня заявляв, що якщо не вдасться отримати новий кредит від МВФ – Україна зможе обійтися й без нього, бо «позичатиме в інших місцях».

За неофіційними даними, переговори українського уряду з американським інвестиційним фондом тривають і досі. 4 жовтня Арбузов та Колобов здійснили ще один абсолютно таємний візит до США. Про нього не писали провладні ЗМІ. Про що і з ким розмовляв перший віце-прем’єр – можна тільки здогадуватися. Однак майже напевно серед інших пунктів порядку денного візиту стояло і питання поновлення співпраці з МВФ та зустріч з представниками Franklin Templeton.

Для цього є кілька причин. По-перше, український уряд переживає катастрофічний брак фінансування. Залишки на єдиному казначейському рахунку сягнули рекордного за останні десять років мінімуму – 410 млн грн. Таку ціну Україна платить за раніше взяті кредити, щороку витрачаючи на їх обслуговування колосальні суми. І наступний рік не є винятком: ця стаття видатків з’їсть близько 10 млрд дол.

По-друге, вже зараз є очевидним, що дефіцит державного бюджету поточного року буде обчислюватися десятками мільярдів гривень. «Проект бюджету нереальний абсолютно. У бюджет-2014 піде дефіцит бюджету цього року, і він буде мінімум 100 млрд грн. Тобто наступний рік будемо починати з погашення боргів року попереднього, їх нікуди не дінеш», - сказав «Главкому» член бюджетного комітету парламенту Олег Медуниця. Такі борги створюють додаткове навантаження на і без того конаючу українську економіку.

По-третє, уряд досі не подав до парламенту проекту державного бюджету на 2014 рік. Найвірогідніше, просто тому, що погано уявляє собі, як буде його виконувати за такої скрути. Залишається чекати хіба що успішних результатів Вільнюського саміту, які дадуть надію на поновлення співпраці з МВФ.

Звідси, як наслідок, випливає по-четверте: міжнародні рейтингові агенції Fitch та Moody’s в останні тижні дружно понизили рейтинг України. «Зниження рейтингів відображає все зростаючу слабкість позиції зовнішнього фінансування і обмеження в здатності держави залучати кредити в іноземній валюті для рефінансування важких виплат за зовнішнім боргом у 2014-2015 роках. Міжнародні резерви, швидше за все, і далі будуть падати з нинішніх низьких рівнів, підвищуючи ризик втрати довіри до гривні», - йшлося у повідомленні Fitch.

«Справді, пониження рейтингу України до В- було абсолютно очікуваним. Але найближчим часом ми в праві очікувати підвищення рейтингу у випадку реалізації однієї з двох, або двох одразу, подій – можливого підписання Угоди про асоціацію з ЄС та можливого початку нової програми співробітництва з МВФ», - сказав «Главкому» виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Однак за таких умов інвестори зазвичай ведуть себе набагато обережніше, аніж це робить Franklin Templeton. Причини таких ризикованих інвестицій експерти бачать в тому, що потенційні ризики виправдовуються високою прибутковістю.

«Доходність зростає і вони (американці – «Главком») думають, що проскочать. Вони розраховують на наш здоровий глузд. Причина цього оптимізму одна – Україна розплачується за боргами. Ніякої політичної складової тут нема», - таку думку висловив «Главкому» управляючий директор інвестиційної компанії. «Dragon Capital» Дмитро Тарабакін.

«Інвестори б не стали вкладатися туди, де неможливий потенційний ріст. Друга причина – вони, можливо, очікують, що Україна вийде з новою пропозицією за своїми облігаціями», - висловив припущення Олег Устенко.

Попри це, цілковита секретність стосунків українського уряду з американськими інвесторами змушують підозрювати, що в угоді присутні пункти політичного характеру. Бо коли один з найбільших світових інвестиційних фондів починає інвестувати в країну, де ризик дефолту сягає 10% - це означає, що він всерйоз на щось розраховує. Для України це може означати, наприклад, що питання підписання Угоди про асоціацію з ЄС (а значить і нового кредиту МВФ) вже давно і позитивно вирішено.

Інше питання – чи порятує це Україну, якщо після асоціації з ЄС Росія розгорне проти нас повномасштабні митні, торгівельні, газові і ще бозна які війни?