Тетяна Слюз: Влада йде на зрив Асоціації

Тетяна Слюз: Влада йде на зрив Асоціації

Нардеп, колишній керівник Держказначейства доводить, що держава – в стані технічного дефолту

Державні фінанси перебувають в плачевному стані – залишок на рахунку Держказначейства на початок цього місяця склав біля 400 млн. грн. Це – антирекорд. Такого низького запасу міцності не було останні 10 років.

Не зрозуміло, як саме уряд збирається закривати бюджетну дірку, яка розрослася до неймовірних розмірів. Занадто оптимістичні прогнози влади щодо бюджетних показників цього року дають про себе знати все більше і більше. Грубо кажучи, до кінця року грошей в бюджеті просто не вистачить. Зрозуміло, що без зовнішніх запозичень Україні не обійтись, проте західні агентства хором знижують рейтинги України, що робить доступ до нових траншів ще складнішим.

Що, власне, відбувається з фінансами в державі, «Главком» з’ясовував в розмові з членом бюджетного комітету з фракції «Батьківщина» Тетяною Слюз. За прем’єрства Юлії Тимошенко, в умовах глобальної кризи, саме Слюз очолювала Держказначейство. Але після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича ставлениця Тимошенко була не просто звільнена. Її оголосили в розшук через начебто нецільове використання коштів, отриманих в рамках Кіотського протоколу. Наразі Слюз вщент розбиває тези влади, що у всіх нинішніх негараздах винні «кляті попередники» і має цьому вагомі докази.

-- «Бюджет недоотримає приблизно 30–35 мільярдів»

В ЗМІ все частіше потрапляє інформація про те, що Держказначейство блокує рахунки місцевих органів влади. Бюджетний комітет володіє інформацією щодо масштабів недофінансування?

Така інформація надходить до секретаріату комітету. Це звіти Держказначейства, Мінфіну, Рахункової палати. До казначейства не можна висувати багато претензій, бо не все від нього залежить. Я б ставила питання до економічного блоку уряду – Мінекономіки, Міністерства доходів і зборів, Мінфіну. Якщо економіка розвивається, сплачуються податки, Мінфін планує бюджетний розпис і тоді гроші потрапляють на рахунок Держказначейства, яке лише проводить бюджетні видатки. А що у нас на сьогодні? Дохідна частина бюджету за дев’ять місяців цього року виконана на 67%, а за рік, за моїми прогнозами, буде виконана на 90 %. Тобто приблизно 30–35 мільярдів загального фонду держбюджету ми недоотримаємо.

І ще одна важлива причина ,чому казначейство не проводить у повному обсязі бюджетні видатки. Це – виплата пенсій. Фактично Пенсійний Фонд неспроможний забезпечити їх виплату власними надходженнями, тому звертається до Державного бюджету.

Якщо ж слідкувати за офіційними повідомленнями Держказначейства, складається враження, що жодних проблем в країні нема. Зокрема, минулого тижня було оголошено, що Казначейство з державного бюджету відкрило асигнування Пенсійному фонду України у сумі 6,94 млрд. грн, що складає100 % планових призначень листопада. «Видатки Пенсійного фонду України з державного бюджету у листопаді поточного року здійснюються згідно з графіком щоденного фінансування виплати пенсій», – запевнили у Казначействі.

Насправді з Пенсійним фондом, який є напівбанкрутом, дуже велика проблема. В нас на одного пенсіонера - один працюючий. Середня пенсія – 900 гривень, але працююча людина відраховує зі своєї заробітної плати набагато меншу суму єдиного соціального внеску. Виходить, що 50% виплати пенсій покривається за рахунок держбюджету. Ці 50 % з держбюджету ми ділимо ще на дві частини. Одна частина – передбачена законом про державний бюджет - покриття дефіциту бюджету ПФ, а інша, про яку не говорить діюча влада, – це позичка з єдиного казначейського рахунку. Казначейство – це свого роду банк і поряд з основними функціями воно також має право надавати позички в тому числі, Пенсійному фонду і місцевим бюджетам. Ці позички і при мені надавалися, але тоді заборгованість Пенсійного фонду перед єдиним казначейським рахунком була набагато меншою.

Наскільки?

Зараз на початок 2013-го року Пенсійний фонд заборгував 50 мільярдів гривень...

Але ж ці 50 мільярдів накопичувались поступово…

Цей борг, за моїми підрахунками, накопичився в останні два роки. У нас на початок 2010-го року заборгованість була 22 мільярди, але вона вже покрилася. ПФ у кінці місяця після виплати пенсій повертає казначейству кошти за одержані позички. До речі, у мене є законопроект щодо пенсійного забезпечення заробітчан, які забезпечують вагому частину валютних надходжень до країни. Я пропоную, щоб їм за всі роки, проведені за кордоном, зараховувався страховий стаж. Раз вони надсилають сюди кошти, які знаходяться на банківських рахунках, банки за рахунок цих коштів мають можливість надавати кредити і підтримувати ліквідність банків. Тобто заробітчани виступають інвесторами економіки України і їхні інвестиції набагато більші від реальних інвесторів.

Які видатки сьогодні найбільш недофінансовані?

Я з відкритих джерел провела аналіз бюджетних програм і мене не можуть не стурбувати деякі факти. Наприклад, є така програма «Заходи з реабілітації дітей з ДЦП», на яку бюджетом виділено понад 49 мільйонів гривень, а фактично за 9 місяців профінансовано 225 тисяч гривень. А ось є інша бюджетна програма – забезпечення перевезень вищих посадових осіб держави авіаційним транспортом. Так вона вже профінансована за 9 місяців на 120 мільйонів гривень.

Ще один приклад – «забезпечення житлом інвалідів війни». Програма профінансована на 11 мільйонів грн. від запланованих 75 мільйонів. Проте є інша бюджетна програма «будівництво (придбання) житла для військовослужбовців СБУ» , яка профінансована на 56 мільйонів гривень від запланованих 70 млн. грн.

На цих двох прикладах помітно, що у нас фінансуються ті програми, які потрібні органам влади і правоохоронним органам, а соціально незахищені верстви населення кинуті напризволяще.

Провладні депутати можуть заперечити вам. Звинуватити в тому, що ви вибрали лише поодинокі приклади.

Я доведу вам, що ця тенденція загальна. Наприклад, останніми роками популярним стало явище, коли судяться самі судді. Так от на виконання програми про виконання рішень судів на користь суддів, виділено 10 мільйонів гривень – нібито маленька сума, але вона вся повністю профінансована. А от на відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання,досудового слідства,прокуратури і суду,органів державної влади передбачено 37,5 мільйонів гривень, але профінансовано лише 733 тисяч грн. Нагадаю всім, що суддів в державі десь біля дев’яти тисяч, а громадян – мільйони.

-- «В нас до сих пір фінансується Євро-2012»

У вас як колишнього керівника, напевно, є питання чи навіть претензії до нинішнього Держказначейства …

Так, в мене є декілька зауважень. Перше і головне. На перше число кожного місяця на своєму сайті Держказначейство публікує залишок коштів на єдиному казначейському рахунку. Зараз (станом на 1 листопада 2013 року, - «Главком») там 410 мільйонів гривень – це рекордно маленька сума коштів порівняно з іншими звітними місяцями поточного і попередніх років.

Але ж на 1 жовтня чи 1 вересня цей показник був в 10 разів вищим. Що трапилось?

Справа в тому, що в попередні звітні місяці казначейство накопичувало на перше число кошти на рахунку. Як? Просто в останні числа місяця не проводило видатків. Це все для «красивої» статистики – для Президента, громадян, які не розуміються в економіці держави, для міжнародних фінансових організацій – МВФ, рейтингових установ.

Друге – на сайті Держказначейства є рубрика «Новини», де нас запевняють, що бюджетні видатки проводяться в повному обсязі і заборгованостей немає. Хоча вся держава знає, що це не так. І якщо вчитатися, то вони там пишуть, що місцеві бюджети не виконуються, і казначейство надає позичку, тобто повноцінної інформації по суті немає, але заголовок дуже оптимістичний. Коли вже немає, що писати, то краще не вводьте в оману, не дратуйте людей.

Чи відомо вам, яка саме сума на сьогодні не перерахована місцевим бюджетам?

Асоціацією місцевого самоврядування озвучувалася цифра приблизно в 6 мільярдів гривень – це платіжні доручення, які не проведені органами Держказначейства місцевим бюджетам. Щоправда, ці дані можуть змінюватись навіть протягом дня.

Зараз потрібно повністю розблокувати роботу Держказначейства в ув’язці з Пенсійним фондом, з приводу чого в мене є законопроект. Бюджетні установи, які фінансуються з місцевого бюджету, так «затягнули пояси», що не можуть заплатити за вже виконані роботи, надані послуги та придбані товари суб’єктам господарювання. Суб’єкти господарювання відповідно захищають свої законні права у судах і виграють справи. Такі бюджетні установи, щоб не сплачувати штрафні санкції за рішенням судів, вимушені брати в банках кредити для своєчасного розрахунку з суб’єктами господарювання. Іншими словами, маючи на рахунку в казначействі кошти, місцеві бюджети не можуть ними скористатись, бо цими коштами виплачуються пенсії. Я пропонуємо все поміняти місцями: нехай Пенсійний фонд бере в державних банках безвідсоткові або під дуже низькі відсотки позички на виплату пенсій. Далі питання вже за Нацбанком, який може всіма законодавчими можливостями фінансово підтримати ці банки. І тоді кошти, які місцеві бюджети мають на своїх рахунках в казначействі, будуть використовуватися ними згідно бюджетних призначень, тобто своєчасно будуть проводитись розрахунки з суб’єктами господарювання за виконані роботи, надані послуги, придбані товари, які нарощуватимуть свої прибутки і відповідно будуть збільшуватись відрахування до бюджету. Тоді ситуація разрулиться.

Але влада не хоче визнавати своїх помилок. Ви знаєте, що в нас до сих пір Євро-2012 фінансується, деякі об’єкти добудовуються? А Державний бюджет ще декілька років вимушений мільярдами гривень розраховуватись за кредити ,які використовувались під Євро-20І2.

Чи може казначейство в ручному режимі обділяти якісь регіони, а якимсь надавати преференції?

Казначейство проводить бюджетні видатки згідно бюджетного розпису, який формує Мінфін на основі Закону України «Про державний бюджет на відповідний рік».Переваги регіонам казначейство може надавати лише в одному випадку-при щоденному виділенні фінансового ресурсу для проведення бюджетних видатків. Але підтверджених фактів у мене немає. Зате є факти відносно преференцій певним регіонам, які надає уряд. Приклад. В законі України «Про Державний бюджет на 2012 рік передбачена субвенція на капітальний ремонт систем централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 440 млн. грн. Але фінансування чомусь передбачено лише шести областям: Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Херсонській.

Якщо бути до кінця відвертими, то бюджети саме цих областей і лідирують за обсягами заблокованих Держказначейством коштів.

Можливо це пов’язано з великою кількістю розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, які перебувають на обліку в цих областях.

Хто й коли повертатиме позики, що видає казначейство?

З єдиного казначейського рахунку надаються два види позик. Короткотермінові, що надаються в межах бюджетного року, і таких позичок в 2013 р. вже надано більше, ніж на 37 мільярдів гривень. Середньострокові позички надаються на 12 календарних місяців,за які, в тому числі є заборгованість, яка тягнеться ще з 2010-го року. Зараз Мінфін і казначейство порушують норми Бюджетного кодексу, оскільки вони не повинні видавати нові середньострокові позики, коли є непогашені позики ще по два-три роки. А якщо вони погашаються, то повинні погашатися в порядку черговості. А в нас борги накопичуються, і на початок 2013-го року було 3 з лишнім мільярди гривень неповернутих середньострокових позичок. Якщо ж подивитись регіональну структуру отримання позичок, то не по сумі, а по кількості лідирує Чернігівська область.

-- «Якщо б вони розраховували на кредит МВФ, то зараз намагалися б підписати Асоціацію»

Ви внесли законопроект про мінімум залишку на казначейському рахунку…

Цей ліміт має бути розрахований, в першу чергу, на випадок, якщо державі щось потрібно буде профінансувати першочергово. В нас же цього року доходило до парадоксу, коли на єдиному казначейському рахунку було декілька сотень тисяч гривень. Це ж ненормально. Колись пан Азаров розкритикував Державне казначейство, будучи народним депутатом. Тоді на казначейському рахунку було близько мільярда гривень і він казав, що це – технічний дефолт, що нема чим розрахуватись з «Нафтогазом», хоча навіть не знав, що розрахунки з НАК не проходять через казначейство. Так, якщо у мій період , при мільярді на казначейському рахунку був «дефолт», то що зараз? З тим же «Нафтогазом» відбувся нонсенс, коли Україна вперше не розрахувалися за спожитий газ у серпні. Так той же Азаров тепер вважає, що це питання не держави, а господарюючого суб’єкта. До речі, незважаючи на ці розповіді, що газові контракти Тимошенко вплинули на бюджет, то це не так. Фактично це стосується наших мільйонерів-мільярдерів, які мають великі підприємства.

Але ж Фірташ призупинив роботу своїх хімічних підприємств через дорогий газ, а їхній простій таки відіб’ється на бюджеті.

Якщо в державі проблеми з бюджетом, то потрібно, щоб всі суб’єкти були в рівних умовах. Наприклад, постановою Кабміну №1404 дозволено здійснювати попередню оплату за конкретний об’єкт Горлівки, Дзержинська Донецької області, Северодонецька Луганськоі області. В той час місцеві бюджети інших областей не мають чим зарплату платити. Хочу нагадати, що коли розпочалася фінансова криза 2008–2009, уряд Тимошенко одразу призупинив проведення деяких незахищених статей видатків в органах влади, придбання автомобілів, а подивіться, що робиться зараз – будуються, ремонтуються службові приміщення, кожного дня хтось з уряду їде за кордон. А коефіцієнт корисної дії від цих поїздок якийсь є?

У вас є дані, наскільки по країні затримуються виплати по захищеним статтям?

Я минулого тижня була в п’яти районах Чернігівщини. І от, наприклад, в Бахмачському районі на одному з комунальних підприємств затримка з виплати зарплати в 37 тисяч гривень. Вона невеличка, але – прецедент. Я скерувала депутатське звернення в казначейство. Щодо пенсій, то були скарги, що на пару днів є затримки. Частіше відбуваються затримки в тих пенсіонерів, які отримують пенсії після 14-15 числа. Бо у першій декаді місяця йде накопичення фінансового ресурсу з минулого місяця, а з 2 декади починаються проблеми, коли починають звертатися за позичками.

Зрозуміло, що скрутна ситуація ставить під загрозу графік виплат зарплат бюджетникам? У вас є дані про те, що затримуються виплати вчителям, лікарям?

Там є заборгованість не з вини казначейства, а тому що доходів бюджету не вистачає на видатки. І заборгованість вчителям, лікарям є – місяць-півтора. Насправді бюджетного ресурсу на виплату зарплати вистачило на лише вісім-дев’ять місяців, а не до кінця року.

Про те, що грошей не вистачить до кінця року, «Главком» попереджав ще весною. Зокрема в інтерв’ю з Русланом Крамаренком, заступником глави столичної адміністрації Олександра Попова.

А пам’ятаєте, коли у грудні минулого року прийняли бюджет, пан Попов ще тоді жалівся, що Києву не вистачає 4 мільярдів гривень? Зараз звучить цифра, що вчителям по Україні не вистачає десь біля 2 мільярдів гривень на виплату зарплати.

Тоді йшла мова про те, щоб до кінця весни прийняти зміни до бюджету...

Так які можуть бути зміни до бюджету, коли доходи не виконуються? Зараз уряд займається перерозподілом бюджетних видатків з однієї бюджетної програми на іншу.

Тобто цілком ймовірно, що на Новий рік бюджетники залишаться без грошей.

Так і буде, де ж ці гроші взяти? Хіба що ще надрукують.

Міндоходів зараз говорить про виконання планових показників доходів, але ВВП при цьому не росте так, як планувалось. Звідки береться це виконання?

Тому що відбувається проста маніпуляція цифр з бюджетним плануванням для «гарної картинки. Мінфін питоме навантаження на дохідну частину бюджету планує на 4 квартал. Протягом року у випадку невиконання дохідної частини бюджету, Мінфін переносить планові показники на кінець року, тим самим штучно показуючи виконання бюджету за попередні звітні місяці.

З розрахунком, що після листопада розродиться МВФ, і тоді проблема буде вирішена?

Якщо б вони розраховували на кредит МВФ, то зараз намагалися б підписати Асоціацію в Вільнюсі. А вони якісь нові справи проти Юлі Тимошенко штампують і йдуть на зрив цього підписання.

Якщо не підпишуть Асоціацію, де ж гроші братимуть?

Це питання адресуйте владі!

До речі, як ви оцінюєте той факт, що Нацбанк в нас перетворився в найбільшого платника податків, така ситуація не насторожує?

Дійсно, за дев’ять місяців цього року 10% всіх надходжень загального фонду держбюджету сплатив саме Нацбанк. А звідки НБУ отримує прибуток, зрозуміло – з високих кредитних ставок. До того ж, зараз іде емісія грошей, тобто вони просто друкуються. На мою думку, краще б Нацбанк знизив кредитні ставки і не був донором бюджету, а інвестував би в економіку, тоді б економіка збільшила відрахування до бюджету. Коли уряд Тимошенко боровся з світовою фінансовою кризою, Нацбанк у 2009 р. сплатив бюджету лише 5 мільярдів гривень, а зараз тільки за дев’ять місяців – вже близько 20 мільярдів.

Чинним законодавством передбачено, що Рада нацбанку затверджує щорічно до 15 вересня кошторис доходів і витрат НБУ і подає, в тому числі і Верховну Раду інформацію про прогнозні показники сплати до Державного бюджету України у наступному році перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами. А до 1 квітня – інформацію про фактичну сплату до Державного бюджету у поточному році за результатами річної звітності перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами. Іншими словами, протягом року не може змінюватися сума сплати до Державного бюджету, задекларована НБУ. Останні 3 роки в Україні ця норма не виконується. Наприклад, Законом «Про держбюджет на 2013 рік» ,прийнятим 06.12.21012 року було передбачено сплатити НБУ 16 млрд.грн., а протягом 2013 р. ця цифра декілька разів змінювалася шляхом внесення змін до Закону і тепер складає 22 млрд.грн. За дев’ять місяців Нацбанк вже перерахував 20 мільярдів.

-- «Держава знаходиться в стані технічного дефолту»

Що сьогодні відбувається з бюджетом на наступний рік? Розмов багато, час піджимає, але навіть регіонали не володіють інформацією, що містить документ, який нібито був поданий депутатам ще на початку осені.

Те, що Кабмін нібито подавав проект бюджету на 2014-й рік, це була інформаційна маніпуляція. Я направила в Мінфін депутатське звернення, з вимогою надати мені матеріали, які були нібито подано і повернуто ними Верховною Радою. На жаль, мені нічого не надали, тільки дали на 14 сторінках інформацію про поточний стан виконання бюджету цього року, який я і так знаю. Після цього я направила звернення пану Азарову, щоб він притягнув винних посадових осіб до відповідальності, бо вони не дотримуються вимог законодавства, не надаючи мені потрібну інформацію. Але моє звернення було переадресоване тим самим посадовим особам в Мінфін. Тож висновок такий – ніяких проектів бюджету не було.

Тим не менше в ЗМІ просочилась інформація про деякі його основні показники.

З інформованих джерел в Кабміні мені стало відомо, що бюджет на 2014 рік планується на нереальних макроекономічних показниках, планується ріст доходів і видатків порівняно з відповідними прогнозними показниками цього року. Як можна збільшувати в таких розмірах доходи і видатки, якщо буде значне їх невиконання в 2013 році? Останні роки в державі проблеми з виконанням місцевих бюджетів, не вистачає коштів навіть на захищені статті видатків. Уряд, мабуть, не розуміє цієї проблеми,тому що на 2014 рік планує збільшити в 3 рази вилучення з місцевих бюджетів до держбюджету.

Коли ви очікуєте на появу реального проекту бюджету?

Я ще у вересні казала і зараз стверджую, що проект Держбюджету буде подано після Вільнюського саміту. Всі розуміють, що наша держава в стані технічного дефолту і без запозичень виконувати бюджет за видатками буде неможливо. Але від України відвернулися всі міжнародні фінансові організації. Якщо буде підписана Асоціація з ЄС, я стверджую, що міжнародні фінансові організації і, в першу чергу, МВФ, повернуться лицем до України.

До речі, коли Регіони розказують казки про те, що уряд Тимошенко свого часу не подав вчасно бюджет, це не відповідає дійсності. Проект закону про бюджет на 2010 рік (№5000) був поданий нашим урядом вчасно – 15 вересня 2009-го року, причому з усіма додатками як того вимагає Бюджетний кодекс. В цьому можна впевнитись на сайті Верховної Ради. Інше питання, що в нас тоді не було стійкої більшості і він не був прийнятий. Також нас звинувачують в тому, що Україна в 2008–2009 роках уклала угоду з МВФ з умовою підвищення пенсійного віку і тарифів на газ для населення. Я хочу нагадати, що ніякого підвищення пенсійного віку і тарифів на газ в 2008-2009 роках не було. До речі будь-який банк, коли надає кредити, завжди цікавиться, чим позичальник буде повертати кредит. Хочу сказати ,що кредитна угода з МВФ ,укладена у 2008 році діяла тільки два роки. З 2010 року діє інша кредитна угода з МВФ, укладена діючою владою та підписана на таких самих умовах, тобто з підвищенням пенсійного віку і тарифами на газ для населення! Але на відміну від уряду Тимошенко, уряд Азарова підняв пенсійний вік !

Як зараз проходять рішення в бюджетному комітеті? «Регіонали», в яких більшість не мають проблем з опозицією?

Це найбільший за чисельністю комітет, в якому 37 депутатів, і в опозиції там навіть третини голосів немає. Хоча, коли ми були при владі, то цей комітет очолював представник опозиції (на той момент Микола Деркач від Блоку Литвина – «Главком»). Розкажу вам, в чому зараз суть роботи бюджетного комітету. З 2011 року діє новий Бюджетний кодекс, за яким розподіл бюджетних видатків відбувається не шляхом голосування всіма народними депутатами у сесійній залі, а рішенням уряду, яке направляється в бюджетний комітет на погодження. Тобто, більшість, яка є в бюджетному комітеті шляхом голосування погоджує конкретне рішення КМУ – от і все погодження. Це означає, що закон про державний бюджет, який був прийнятий в початковому вигляді, в кінці року вже в іншому змінено лише членами уряду за погодженням з бюджетним комітетом, а не всіма народними депутатами.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: