Сергій Гриневецький: Регіонали хочуть «виїхати» на місцевих виборах на плечах Президента

Сергій Гриневецький – старий політик ще кучмівської епохи. З 1998 по 2005 роки керував Одеською областю, а перед тим кілька років засідав у сесійному залі по вулиці Грушевського у складі пропрезидентської фракції НДП. Після помаранчевої революції втратив посаду, але невдовзі опинився в команді Володимира Литвина – став керівником Одеської обласної організації та заступником глави Народної партії. В 2007 році за списками Блоку Литвина потрапив в парламент та став замом голови комітету з питань національної безпеки та оборони.

Сергій Рафаїлович у своїх коментарях, насправді, завжди намагається «дмухати на холодну воду», проте запам’ятався він саме радикальними кроками. В 2004 році був учасником славнозвісного «Сєвєродонецького з’їзду», а ось зараз став співавтором скандального законопроекту про мови, який опозиціонери та громадськість однозначно назвали антиукраїнським. А ще на весні за його підписом в парламенті був зареєстрований закон, яким державні установи на офіційні свята зобов’язувалися вивішувати радянський «Прапор перемоги».

-- Якщо треба, законопроект про мови будемо правити

Сергію Рафаїловичу, проект Закону про мови в Україні викликав значний суспільний резонанс і протести щодо утисків української мови і надання занадто великих прав російській. Вам не здається, що це занадто різкий документ?

Скажіть, будь ласка, а ви читали чинний закон про мови? Він називається Закон про мови в УРСР. Якщо його буквально виконувати, то всі будуть розмовляти російською мовою. Подивіться пояснювальну записку до нашого законопроекту. В обґрунтуванні його ухвалення ми посилаємося на базові статті Конституції України. Третя стаття говорить про людину і загальні засади захисту її прав, десята стаття про те, що державною мовою в Україні є українська мова. В Конституції записано, що в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської мови, інших мов національних меншин. В Конституції кожне слово має значення, російську мову там виокремлено.

Далі, якщо подивитися 11 статтю Конституції, то там чітко записано, що держава сприяє мовній самобутності всіх корінних народів і національних меншин України. Є ще стаття 22, яка чітко говорить, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. В 24 статті Конституції також чітко зазначено, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, статі, політичних чи релігійних переконань, соціального походження, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

І найголовніша, 53 стаття – кожен має право на освіту. Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою. Ми також ратифікували Європейську хартію захисту регіональних мов або мов меншин. Виходячи з усього цього автори закону дали свої пропозиції. Підкреслюю, це є проект закону. А почитайте ще десятки проектів законів про мови. До речі, 15 з них зареєстрував депутат Гнаткевич. Тому наш законопроект треба спокійно прочитати, якщо є якісь зауваження, то їх висловити. Будемо розглядати його в парламенті, якщо треба – правити.

Тому то й галас такий виник – документ підписали представники трьох коаліційних фракцій, і двоє з них їх голови. А ми вже бачили, що деякі коаліційні документи в Раді ухвалюються без розгляду і врахування поправок опозиції. Ви гарантуєте, що ухвалення цього закону не буде нахрапом?

Щодо цього законопроекту будуть проведені дискусії. Я підтримую позицію Володимира Литвина, що до обговорення слід залучити Національну академію наук. Давайте подивимось на історію, давайте подивимось на соціологію, на проблеми, щоб ми могли підійти до питання ґрунтовно.

У вашому проекті є норми, які дозволяють рекламодавцям самим визначати мову реклами і мову дублювання фільмів. Всім зрозуміло, що це відкриття шлюзів для русифікації реклами і кіно, а тому ринок швидко стане російськомовним…

А чому ринок стане російськомовним?

Ні для кого не секрет, що робити рекламу російською чи дублювати фільми економічно вигідніше…

Значить, потрібні економічні стимули. До речі, один з перших законів, які Віктор Янукович підписав в якості Президента був закон про внесення змін до Закону «Про кінематографію» та інші закони, спрямовані на підтримку українського кінематографу. Згідно з ним з 1 січня 2011 року іноземні фільми, дубльовані українською мовою, будуть звільнені від податку на додану вартість. Можна згадати і проблему з українським книговидавництвом. Деякі борці за мову кажуть, що за радянських часів українська мова утискалася. Не буду сперечатися, але в кожній книгарні в Одесі тоді художньої літератури українською мовою було більше, ніж зараз. Причому це була світова класика і у гарному перекладі. У той час одесити, наприклад, по російськомовні книжки їздили до Кишинева. А що зараз? Знайомі розповідають, що за україномовною книгою їздять до Києва. Примус – не кращий спосіб захисту мови.

Але така ситуація склалася, в тому числі внаслідок тривалої русифікації…

Ви ж самі цим підтверджуєте, що в Україні об’єктивно склалася українсько-російська двомовність. І при цьому заперечуєте проти російської мови.

Я не заперечую, просто хто захистить українську мову?

У української мови достатньо захисників. І серед політиків, і серед діячів культури. Вони мають суспільну вагу. Але першим захисником має бути держава. Просто необхідно чітко дотримуватися Конституції. У всіх питаннях, у тому числі і мовному. Все залежить від того, наскільки ми зможемо профінансувати в бюджетах хоча б елементарні речі на підтримку української мови. А якщо дивитися глибше, то треба проводити реформу вищої освіти, скільки нам треба готувати педагогів, які будемо давати їм можливості, в тому числі і в сільській школі. В нас сьогодні в сільській школі немає кому викладати українську мову. Я не говорю про англійську і російську. У нас вчитель фізкультури викладає хімію, фізику, історію й англійську. На це треба звертати увагу.

У вашому законопроекті закладені широкі права для регіональних мов. Чи підраховували ви суми коштів, які треба виділяти на забезпечення цих прав?

В пояснювальній записці ми записали, що з урахуванням того, що в державному бюджеті передбачені кошти на забезпечення розвитку і функціонування української як державної та на імплементацію закону України про Європейську хартію регіональних мов або мов меншин, введення в дію цього закону не потребує бюджетних коштів.

Але ж на цей рік на Європейську хартію виділено дуже мало…

Так мається на увазі, що на цей рік не потребує додаткових коштів. А на наступний рік вже треба буде передбачати. Якщо бюджетні рядки є, то треба буде їх наповнювати фінансами.

Ваш колега по фракції Олег Зарубінський, голова парламентського комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, достатньо негативно висловився про ваш законопроект…

Для того він і є суб’єкт законодавчої ініціативи, щоб вносити зміни до цього документу. Інша справа, чи будуть враховані його зміни. Це вже буде визначати сесійна зала. В мене також до кожного законопроекту дуже багато претензій.

Чи коаліція настроєна піти на поступки і дещо поправити законопроект про мови, хоча б щодо найдискусійніших положень?

Подивимося, які будуть правки. Але я задаю собі питання – чому ви не аналізуєте 15 законопроектів, які подав пан Гнаткевич. В одному із законів передбачається, що висуватися кандидатами у депутати всіх рад, від сільською до Верховної Ради, можуть тільки особи, які володіють українською мовою. А що робити в Ренійському районі Одеської області, де всього сім населених пунктів, із них п’ять молдовських, одне гагаузьке і одне болгарське.

-- Я буду визначатись, де працювати – чи у Верховній Раді, чи обласній

Давайте поговоримо про виборчу кампанію. Ми керуєте кампанією Народної партії в Одеські області і збираєтеся очолити партійний список до облради. Які перші враження від початку кампанії?

Насправді, кампанія поки що стартувала на бюрократичному рівні, коли йде формування комісій. Це більше повноваження ЦВК. Можу сказати, що на місцевому рівні вона офіційно стартує 27 вересня, коли почнеться висування кандидатів. На що звернув увагу – вперше вибори проходять окремо від виборів до Верховної Ради чи президентських. Це вже не другорядні вибори, і до них велика увага прикута. Виборча кампанія блискавична, максимум 30 днів для агітації. Важливо, що змінена виборча система, коли половина рад обирається за пропорційними округами, а інша половина – мажоритарними. Це створює багато проблем. Особливо по партійним спискам. Всі будуть намагатися потрапити в партійний список якомога вище, одночасно пішовши по мажоритарному округу. Тобто, всі хочуть мати своєрідний «страховий поліс».

Ви особисто підете тільки по партійному списку?

Я піду тільки по партійному списку.

Те, що ви очолите список в облраду, це чисто символічний крок, щоб на чолі списку було відоме в області ім’я?

Чому символічне, якщо ми отримаємо пристойний результат, то я буду визначатись, де працювати – чи у Верховній Раді, чи обласній.

Тобто, для себе ви припускаєте, що можете скласти мандат народного депутата і працюватимете в облраді?

Я цього не виключаю.

Від чого буде залежати ваше рішення?

Все буде залежати від процесів, які будуть відбуватися у Верховній Раді і Конституційному суді. Я є прихильником сильної державної регіональної політики. З цього приводу в мене є багато напрацювань, хотілося б їх втілити в життя. Тим більше, в Одеському регіоні є цікаві проекти, які треба реалізовувати. Їх можна легко перетворити з регіональних на загальнонаціональні. Це і продовження будівництва дев’ятого транспортного коридору, зокрема дороги «Одеса-Рені», це і екологічні проблеми лиманів, і розвиток українського Придунав’я. Ці проекти напрацьовувались нашою командою, коли ми працювали у виконавчій гілці влади.

Хіба в народного депутата не більше можливостей для цього, ніж в рядового депутата облради?

Ще раз кажу, я буду приймати рішення зважаючи на те, як будуть розвиватися бюджетний процес, прийняття Податкового кодексу, яке рішення прийме Конституційний суд щодо політичної реформи.

Поясніть кореляцію з рішенням КС?

Якщо буде правовий колапс і параліч роботи парламенту, то ходити байдики бити я не звик. Я людина творча, і хочу працювати.

Що маєте на увазі під правовим колапсом? Ви розглядаєте можливість, що після відміни політичної реформи парламент не зможе заповнити конституційні прогалини?

Розумієте, треба подивитися, як буде працювати Конституційний суд. Бачите, там судді ідуть у відставку. Це питання доволі серйозне. Для мене, як політика відповідального, постане питання, де працювати буде ефективніше. Буду радитися з виборцями і ухвалювати рішення.

Можливо, що після виборів саме ви очолите Одеську облраду? Це якщо Народна партія отримає нормальний результат і буде створена коаліція з Партією регіонів та комуністами.

Ми можемо очолити обласну раду тільки в тому разі, якщо наберемо більше всіх голосів. Кожна політична сила ставить перед собою таке завдання. Наша політична сила має дуже достойних кандидатів, які можуть дати пристойний результат в мажоритарних округах. Тому у нас є підстави сподіватись на загальний успіх.

На який результат розраховуєте? Які завдання Народна партія ставить по Одеській області й Україні в цілому?

Не можу нічого сказати про інші області. На з’їзді було ухвалено рішення, що партія вестиме 27 регіональних кампаній. Тому Народна партія розгортає в Одеській області свою кампанію, щоб створити умови через виконання своїх програмних положень для поліпшення життя мешканців Одещини. Проекти, про які я говорив – одні з ключових, але головне завдання для нас – боротьба з бідністю, зокрема з сільською бідністю.

Все ж таки, який результат плануєте?

Результат, як кажуть, «вскрытие покажет». Ставимо завдання перемогти. Специфіка виборчого процесу така, що вибори у нас місцеві, а реклама іде таким чином, що регіональні лідери хочуть виїхати на плечах загальнодержавних політичних лідерів. «Регіонали» хочуть виїхати на плечах Президента, хтось на плечах віце-прем’єра, а хтось на плечах колишнього прем’єра. А ми маємо свою регіональну виборчу кампанію, ідемо тільки своїми обличчями, своїх регіональних і місцевих лідерів. Ми не ховаємось за чужі спини.

-- Певна «джентельменська угода» з Партією регіонів і КПУ на виборах є

Володимир Литвин кілька разів про це заявляв, і на вашому сайті є заява про тиск з боку ПР на ваших членів і переманювання. Це було кілька місяців тому, а як справи зараз, чи відчуваєте щось подібне?

Були певні заяви півтора місяці тому, зокрема на Черкащині. Зараз такої проблеми я не відчуваю. На мене особисто ніхто не тисне.

Як у вас складається співпраця з колегами по коаліції на місцевих виборах? Є щось подібне до \"джентльменської угоди\" або пакту про ненапад?

Ви ж розумієте, що кожен веде свою виборчу кампанію… Звичайно, певна \"джентльменська угода\" є, ми ж члени однієї коаліції. Мова іде про риторику, взаємні консультації, ми ж вперше проводимо вибори по новому закону. Є багато проблем, які треба роз’яснити, тому консультуємось і обмінюємось думками.

Багато видань писали про існування домовленостей про розподіл голосів між ПР, Народною партією і КПУ на місцевих виборах, мовляв, і протоколи вже складають…

Як можуть бути протоколи вже готові, якщо ще і комісії не сформовані? ЦВК тільки 15 вересня мала оприлюднити їх склад! Як таке взагалі можна говорити і писати?

Партія регіонів вже нібито визначилася з кандидатом в мери Одеси, і ним має стати Олексій Костусєв. Народна партія його підтримає?

Давайте подивимось, кого ж Партія регіонів таки висуне, як домінуюча в регіоні політична сила. А потім будемо приймати рішення. Насправді, тут багато кандидатів є від ПР і не все так ясно.

Все ж таки, якщо це буде пан Костусєв?

Тоді і будемо розмовляти. Рішення буде після офіційного висунення кандидатів і реєстрації їх в територіальній комісії. Тоді будемо говорити про певну підтримку і координацію своїх зусиль.

Народна партія не буде висувати свого кандидата?

Ні, в мери кандидата висувати ми не будемо. Ми висуваємо свого кандидата в мери міста Южне. Там працює наш однопартієць, міський голова Володимир Навацький.

Давайте повернемося до теми відміни політичної реформи. Якщо від рішення КС залежить навіть ваше подальше місце роботи, то якого рішення очікуєте? Чи вдасться зібрати в парламенті 300 голосів, щоб заповнити ті конституційні прогалини, які можуть виникнути?

Зачекаємо, яке буде рішення. Зараз прогнозувати не буду. Одні юристи говорять про порушення конституційної процедури, а інші – про порушення Конституції. Давайте дочекаємось рішення КС, а потім будемо говорити.

Але вже зараз представники Партії регіонів, зокрема і Олександр Єфремов, говорять, що було б добре продовжити повноваження парламенту до 2015 року і переобрати разом з Президентом. Ви це підтримуєте?

Я не бачу зараз для цього якихось підстав. В нас є Конституція, там прописаний порядок внесення до неї змін, порядок обрання Верховної Ради, Президента тощо. Все інше – поки що розмови «на тему».

Ваш колега по коаліції Сергій Головатий заявив, що в разі визнання КС неконституційності процедури ухвалення політреформи, спікер Володимир Литвин, який тоді також був спікером, морально зобов’язаний піти у відставку? Ви з цим погоджуєтесь?

Я сам неодноразово критикував політичну реформу 2004 року, але критикував, в першу чергу, за незавершеність та той стан напівлегітимності, яка вона створила у країні. Не слід забувати, що це був компроміс і компроміс вимушений. Але він дозволив зберегти країну від громадянського розбрату. На той час ситуація зайшла у глухий кут і хтось мав взяти на себе моральну відповідальність. Надзвичайна ситуація диктує надзвичайні заходи. Литвин не побоявся. Краще було б Сергію Головатому зупинити Ющенка у 2004 році, ніж «звільняти» Литвина у 2010-му.

-- Такі доленосні рішення, як Податковий кодекс, треба робити зважено

На останніх пленарних засіданнях Верховної Ради ми спостерігали блокування трибуни бютівцями, чи можуть подібні дії опозиції завадити ухваленню Податкового кодексу, від якого також залежить ваше майбутнє?

Податковий кодекс ще треба подивитися, він ще навіть не внесений. Треба його опрацювати в комітетах. А те, скільки це забере часу, залежить від якості документу. Відповідно до процедури, треба два тижні для ознайомлення, перше читання, внесення змін, потім друге читання. Документу ще ніхто не бачив і не зрозуміло, які будуть до нього зауваження.

Блок Литвина гарантує, що з податковим кодексом не буде такого, як з ухваленням бюджету – без обговорення за 6 хвилин?

Ми працюємо відповідно до регламенту. Вважаємо, що такі доленосні рішення, як Податковий кодекс та прийняття бюджету треба робити зважено. Щоб потім не ухвалювати безліч законів про внесення змін до законів.