Євген Захаров: Докази у справі розстрілів на Майдані знищені!

Євген Захаров: Докази у справі розстрілів на Майдані знищені!

Окрім «беркутівця» Садовника, який втік з-під арешту, у справі майданівців проходять ще два його співробітника

Глава МВС Арсен Аваков на своїй сторінці у Facebook днями заявив, що громадська Експертна рада при МВС завершила підготовку документів, ухвалення яких Верховною Радою відкриє шлях для радикальних реформ у міліцейській системі. Серед документів, підготовлених експертами – Концепція реформування органів внутрішніх справ, Концепція першочергових заходів реформування системи МВС, а також Розпорядження Кабінету міністрів про проведення експерименту з перетворення ДАІ.

Експертну раду протягом 6 місяців її роботи очолює директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров. В прес-центрі «Главкому» він розповів про суть обіцяних реформ: наскільки збільшиться кількість вуличних патрулів, як в’язні у СІЗО отримуватимуть інформацію про свої права, а також про те, скільки коштуватиме країні облаштування всіх автострад камерами спостереження. Окрім того, правозахисник розкритикував ухвалений Верховною Радою закон про люстрацію та повідомив останні новини у справі розслідування масових убивств в центрі Києва.

На початку своєї роботи в Експертній раді при МВС ви казали, що за півроку дуже важко буде підготувати якісні зміни до існуючих законів, що регулюють діяльність міліції. Чи вдалося це зробити, як можете оцінити якість законопроектів, які уже внесені Кабміном до Верховної Ради?

Конкретні результати нашої роботи – це, наприклад, поява індивідуальних пакетів, для зберігання речей затриманих. Вони допоможуть обвинуваченим у скоєнні злочину, які підлягають адміністративному арешту тощо. Є ж постійні скарги, що люди приходять зі своїми речами, а їх просто крадуть і все. Ці пакети номерні, герметично закриваються. Між іншим, саме у таких герметичних пакетах зберігалися бюлетені.

Окрім цього, у кожній камері буде висіти плакат-наліпка, на якому вказаний телефон безоплатної правової допомоги. Це те, що міліція жодним чином не бажала робити. Слід ще сказати про брошуру, яка зараз уже є в кожній камері в місцях тимчасового утримання. У ній ідеться про права затриманого, кожна людина тепер може скористатися цією брошурою.

Сама стратегія розвитку органів внутрішніх справ – стратегічний документ, ухвалений Кабінетом міністрів – це дуже серйозно. 11 листопада до парламенту був внесений Кабміном законопроект щодо реорганізації УБОЗу, транспортної міліції, ветеринарної міліції і міліції у справах неповнолітніх.

В той же день 11 листопада Кабмін видав розпорядження щодо проведення з 1 листопада 2014 року до 28 лютого 2015 року у Хмельницькому експерименту зі створення на базі патрульно-постової служби (ППС) і Державтоінспекції МВС єдиної патрульної служби. Що саме це за експеримент і чому саме в Хмельницькому?

Провести експеримент у Хмельницькому – моя пропозиція. Це місто було обране тому, що воно маленьке, тому, що міліція там є найкращою в країні, вона є найбільш підготовленою для цих речей. По-третє, що дуже суттєво, Хмельницький є одним із трьох міст, де запроваджується проект реформ кримінальної юстиції ІСІТАП. Це проект американського посольства, доволі коштовний. У ньому передбачена можливість фінансової підтримки експериментів, які проводитимуться у цьому місті. Я сподіваюся, що у нас буде можливість підтримати все це фінансово, тобто придбати, наприклад, відеокамери… Вже створена робоча група з проведення цих експериментів, її очолив заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий. Мушу сказати, він дуже прогресивна людина…

Щодо коштів, то скажу вам таку річ. Щоб провести реформу ДАІ, потрібно встановити відеостеження на всіх автострадах. Коли за дорожнім рухом стежитимуть відеокамери, то непотрібно буде, щоб даішники на дорогах робили те, що вони роблять. На це потрібно 120 млн грн., на всю країну. На рівні Хмельницького ці кошти знайдуть. Одна з основних ідей реформування МВС – збільшення особового складу, який підтримує громадський порядок на вулицях до 70% від загального особового складу… Сьогодні у кожному райвідділі постійно є один патруль і ще один додатковий, відповідно на 7 людей і на 3. Є одна оперативно-слідча група і ще додаткова. Але вони не можуть охопити всю добу. Навіть якщо вони 12-14 годин працюють, то людям потрібен відпочинок. Реформуванням передбачає переструктурування райвідділів: щоб було 7 патрулів, які охоплюватимуть усю добу. Тоді міліціонери матимуть 2 вихідних і 8-годинний робочий день. Це принципово. Якщо окрім цього буде об’єднання ППС і ДАІ в єдину патрульну службу, працівники МВС зможуть швидко доїжджати до місця злочину, буде ще краще. Але тут потрібні кошти, більше машин, більше пального… Але загалом кількість працівників МВС має зменшитися…

В Україні почав діяти закон про люстрацію. Його ініціатори хоч і погоджуються, що закон недосконалий, проте наполягали на його ухваленні, правозахисники ж застерігають від помилок. В чому вади цього закону, яких змін він потребує?

Вади закону про люстрацію зараз уже проявляються. Це видно на прикладах того, що відбулося у МВС, у Генеральній прокуратурі, де змінили доволі багато людей. Ця так звана трудова люстрація, коли людей звільняють за те, що вони у певний період часу, більше року працювали на певних посадах, це неправильно… Уже зараз можна сказати, що норми ухваленого закону використовують вибірково, одних звільняють, а інших – ні. Є люди, яких, з точки зору керівників, звільняти недоречно тому, що без них буде важко.

Маєте конкретні випадки несправедливо звільнених?

Є такі звільнення, із якими важко погодитися, оскільки я знаю, як працювали звільнені люди. Маю на увазі, наприклад, звільнення Ярослава Голомші (брат прокурора Миколи Голомші), який працював начальником ГУ МВС України у Київській області. Він пройшов кадрову комісію. Коли його призначали, я вивчав його шлях, тож мушу сказати, що Голомшу призначили цілком обґрунтовано, він добре себе проявив. Зараз же він потрапив під люстрацію і був звільнений. Є ще випадки. Наприклад, Володимир Гриняк, начальник департаменту громадської безпеки МВС. Тільки тому, що він десь більше року працював заступником начальника одного з обласних управлінь МВС (2007-2010 рр.. працював начальником Управління МВС у Рівненській області), підлягає звільненню. Його звільняти – абсолютно аморальний крок, бо він дуже добре себе проявив на цій посаді… Головне те, що він 4 місяці з цього періоду (коли працював в обласному управлінні МВС) був на фронті, воював, отримав орден, став генералом, а тепер його потрібно звільнити за цим законом. У мене в голові це не укладається, як таке може бути. Мабуть, у міністра Авакова також, тому Гриняк поки що не звільнений…

В одному з пунктів ухваленого закону ідеться про те, що підлягають звільненню за люстрацією начальники і заступники начальників територіальних райвідділів МВС, податкової, прокуратури, СБУ тощо. Що таке територіальний орган? Якщо підняти внутрішньо-нормативну базу МВС, то буде повне безумство. Звільнити 95% начальників райвідділів і їх заступників по всій країні!? Що станеться з цією міліцією тоді, ким замінять цих людей?..

Основний недолік закону в тому, що рішення про люстрацію ухвалює фактично керівник відомства щодо своїх підлеглих. Тобто він розглядає матеріали люстраційної перевірки, яка відбувається у його відомстві і вирішує, звільняти людину, чи ні. Тут порушується ключова вимога до люстрації – незалежність того органу, який проводить люстраційну перевірку. Якщо керівник буде звільняти своїх підлеглих, то це якраз дуже зручний спосіб позбутися «неугодных», це передумова для того, щоб було вибіркове застосування закону. Це будуть не інакше як вибіркові політичні переслідування. Якщо робити так, як зараз прописано у законі, то ніякої довіри до такої люстрації не буде. Ті, кого люструватимуть розглядатимуть це як помсту…

Протягом 10 діб з дня набуття чинності закону кожен керівник відомства має звільнити усіх, хто підпадає під закон. В МВС це припадало, здається, на суботу 25 жовтня. Перед виборами не захотіли, а після виборів звільнили, здається, 91 особу, в тому числі 8 генералів.

Східна і Центральна Європа свого часу також пройшла тотальну люстрацію колишніх працівників спецслужб. Але у них не виникало дискусії про те, що хтось був простим діловодом, а хтось ухвалював рішення, чому така проблема постає у нас?

Насправді, дискусії виникали всюди… Ключові вимоги незалежності і обмеженого кола осіб, поваги до права на приватність усюди були дуже важливими. Подивіться, як було зроблено в країнах Балтії. Всі, хто співпрацював із КГБ, мають подати про це заяву і піти зі служби за власним бажанням. Інформацію про те, що вони співпрацювали з державною таємницею не оприлюднюється взагалі. А от список тих, хто збрехав, друкується у ЗМІ. А у нас навпаки, друкують тих, хто пішов за власним бажанням… Досвід люстрації дуже суперечливий в різних країнах. Не потрібно думати, що там, де були більш м’які моделі люстрації, їх сприйняли в суспільстві і була повна згода на це.

В Німеччині цікава річ, там збереглися оперативно-особові справи. Збереглися досьє на більшу частину тих, хто був у Штазі під наглядом. За законом про доступ до архіву Штазі кожна людина, яка має там досьє має право подивитися його навіть безплатно. Що цікаво, для колишніх працівників Штазі подивитися свою справу коштувало 76 євро, якщо не помиляюся. 7 млн німців подивилися своє досьє, хто на них «стукав», хто за ними стежив…

Є інша історія, яка була в Боснії. На відміну від нас і на відміну від Німеччини там збереглися оперативно-особові справи на усіх, за ким стежила комуністична поліція Югославії. Напередодні виборів постало питання, чи можна отримати доступ до справ кандидатів у депутати, які є в архіві, щоб суспільство знало, якими вони були під час репресій, переслідувань. Це питання передали на вирішення до боснійського омбудсмена, який сказав, що цього неможна робити, оскільки ті, хто кого переслідували і репресували по-суті вдруге проходитимуть те саме переслідування, але цього разу вже у публічній площині. Мовляв, люди цього не заслуговують, тому документи потрібно закрити і не публікувати. Це приклад гуманного підходу до цих питань і поваги на приватність цих людей, які жили у складних умовах і переслідувалися… Ось такий підхід я вважаю правильним. В кожній країні потрібно шукати баланс між правом на приватність і правом на отримання інформації про життя публічної особи. Якщо людина публічна, то обмежувати доступ до її приватності потрібно менше, і навпаки.

Болюча тема відповідальності за вбивства «майданівців». Досі не встановлений і не покараний жоден причетний до цього злочину. Що вам відомо про розслідування «справи беркутівців»?

Мені багато що відомо. Оскільки справа до суду не передана, я не можу поки про це говорити. Можу лиш сказати, що я знаю чому. Наші адвокати, з якими працює моя організація, ведуть справу потерпілих Нігояна, Жизневського, Веремія, 14 загиблих із Небесної сотні і ще багато інших справ, які пов’язані з цими речами. Вони (родини загиблих) ознайомилися з матеріалами справи, які складають 71 том. Це справи щодо 39 загиблих із Небесної сотні, в тому числі тих, яких ведемо ми.

Так от ми, адвокати, знаємо про те, що на 39 загиблих тільки 3 беркутівці: Садовник і ще двоє. От вони всіх 39 вбили.

Ви вірите в те, що лише троє беркутівців вбили трьох людей?

Ні.

Наскільки розслідування може затягнутися, від чого це залежить?

Знаєте, у чому проблема? У тому, що докази знищені! Знищена зброя, із якої стріляли, багато чого іншого.

Знищені усі докази?

Багато чого. Деякі докази є. Якраз. Між іншим, щодо Садовника докази є і аргументовані.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: