«Це формальне виконання Мінських угод. Час пройшов – мають бути зміни. Ну ок, тримайте!»
На цьому тижні парламентарі визнали частину територій Донецької та Луганської областей окупованими. Паралельно депутати також визначили, в яких саме населених пунктах Донбасу запроваджується особливий порядок самоврядування, та постановили, що він почне діяти лише в разі проведення виборів за українським законодавством. Останні два документи були внесені президентом і позиціонувалися, як ті, що необхідно ухвалити для дотримання українською стороною Мінських домовленостей. Так би мовити, щоб «Захід не зіскочив». Та частина фракцій-членів коаліції президента в цьому бажанні не підтримала. І в процес «включилась» по-своєму.
-- Предмет суперечки
У вівторок, 17 березня, після палких тривалих дискусій - в сесійній залі, кабінеті спікера і навіть на Банковій - Верховною Радою були прийняті закони, внесені на розгляд ще 14 березня президентом.
Перший – 2378 - Про внесення змін до статті 10 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».
Сам закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» ще в вересні минулого року також приймався в закритому режимі, досить спекотній атмосфері і, як вже повелося із суперечливими ініціативами, не без тиску з боку Порошенка.
Ще тоді парламентарі перепитували один у одного: «Це зрада чи компроміс?». Та й питань до можливості його реалізації, м’яко кажучи, була безліч. Прийняті на цьому тижні зміни окреслили більш чіткі умови. Згідно документу, спеціальний статус окремим районам Донбасу, які контролюються бойовиками, тепер буде наданий лише після проведення місцевих виборів за українським законодавством, із обов’язковим дотриманням стандартів ОБСЄ з проведення демократичних виборів та після виведення усіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки та бойовиків і найманців з території України.
Другий – 2374 - Постанова про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування.
Такий порядок, згідно пояснювальної записки, запроваджується строком на три роки і обумовлений потребою невідкладного вжиття заходів щодо створення умов для подальшої реалізації Мирного плану президента, Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, мінського Меморандуму від 19 вересня 2014 року і Мінського «Комплексу заходів» від 12 лютого 2015 року, резолюції Ради Безпеки ООН від 17 лютого 2015 року.
Голосувати за документи не хотіли спочатку Радикальна партія Олега Ляшка, «Батьківщина» і не в повному складі «Самопоміч». Остання – невдовзі – після перемовин – свої голоси додала. Лідер фракції Олег Березюк потім пояснив, що представлені закони виглядали як «нібито закони» і вимагали доповнення, і «ми їх доповнювали протягом дня».
Також в той день – вже без надмірних суперечок, як компроміс - Верховною Радою була прийнята ще одна постанова – 2396 - Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими.
-- Плюси від «окупованої» території
Врегулювати відносини на непідконтрольних територіях українські органи влади не в силі. Тому, як зазначив в розмові з «Главкомом» голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, парламентарі правильно зробили, що офіційно визнали окуповану територію справді окупованою. «Рада нарешті назвала речі своїми іменами і визнала цю територію окуповано. Це означає, що наша держава не може нести за неї відповідальність, не може забезпечувати там правопорядок, не може фінансувати там ніякі соціально-економічні проекти розвитку і так далі, тому що ці території – окуповані», - зазначив він.
На думку експерта, найбільша загроза для України була в тому, що різні «радники» з Кремля закликали українську владу: «Ви фінансуйте вашу територію, але влади туди не треба, ми там буде здійснювати владу. А якщо ви хочете приймати якісь міжнародні угоди, наприклад, вступати в ЄС чи НАТО, то питайте дозволу в оцієї території, яку ми окупували». «Прийнята парламентом постанова, - вважає Коліушко, - розвінчує ілюзії того, що наша влада могла піти цим шляхом. Ми наголосили: ні, це окуповані території, і тільки так ми їх сприймаємо».
Директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак додає, що це визнання стало досить сміливим кроком з боку українського парламенту. «Цей крок означає, що Україна готова до наступної ескалації, - сказав він. – Верховна Рада фактично сказала, що вже не треба говорити заплутаними фразами. Ми фактично сказали – це окупована територія. Тобто тут можливий хорватський варіант, німецький варіант. Але оригінальний варіант, коли ми годуємо окуповану територію, а вона окупована іншою державою, точно вже не проходить». Тим паче, що лідери «Радикальної партії» Олег Ляшко и «Самопомочі» Олег Березюк внесли правку щодо того, щоб згадати в тексті і вивід російських військ. І вже з нею спікер ВР ставив постанову на голосування. «Тепер той, хто приручив, той і відповідає. Відповідальна - Росія», - підсумував Ганущак.
-- Формальні зміни
Члени коаліції, що віддали свої голоси «за» два президентські законопроекти – 2374 та 2378, пояснювали необхідність голосування тим, що Київ має виконати свої зобов’язання. В іншому разі наші західні партнери можуть звинуватити саме нас у зриві домовленостей, а приводів для цього давати зараз аж ніяк неможна.
«Ми вирішили, що оці закони, які голосувалися, є частиною Мінських угод, - зазначила в коментарі «Главкому» нардеп від БПП Ірина Луценко. – Ми - партія президента, який позиціонує себе як президент миру і говорить про те, що немає можливості вирішити конфлікт на Сході тільки військовим шляхом. І Захід підтримує нас в тому, що ми маємо це вирішувати мирним шляхом. Ми повинні демонструвати, що ми виконуємо всі домовленості. Хоча б для того, щоб європейці не «зіскочили» і продовжили санкції проти Росії. Бо Путін усі угоди ігнорує, а самі ми із Росією не впораємося. Нам треба, щоб на нашому боці були США та ЄС».
Прийняті документи, як зазначили експерти, дійсно є формально необхідними, але їх реалізація під великим знаком питання.
«Це формальне виконання тих умов, які прописані в Мінському договорі. Час пройшов – мають бути зміни. Ну ок, тримайте ці формальні зміни. Скажете, що вони не правильні, що ви хотіли якось інакше? Ну, вибачайте, інакше не буде», - висловив свою думку Юрій Ганущак.
Тим часом у Москві вже заявили, що прийняті акти порушили Мінські домовленості. Лідери бойовиків самопроголошених «ДНР» та «ЛНР» також зазначили, що жодні компроміси з Києвом неможливі, поки Верховна Рада не скасує прийняте напередодні рішення про визнання деяких районів Донбаса тимчасово окупованими. Але, як запевняють експерти «Главком», свої зобов’язання Київ формально виконанав. Перед прийняттям законів проводилися навіть консультації з представниками місцевої влади – наприклад, із законно обраним міським головою Донецька Олександром Лук’янченком.
«Особливості» полягають в тому, що по всій країні буде встановлене справжнє місцеве самоврядування, а на тих територіях його, як такого, не буде. Тобто якщо нам будуть дорікати, мовляв, ви обіцяли особливості місцевого самоврядування, можна відповідати: от вам особливості місцевого самоврядування, вони полягають в тому, що у вас його немає. Формально буде виконано все, що прописано в Мінських угодах», - пояснює Ганущак. «І Ангела Меркель вже заявила, що все виконується. Тобто, якщо зі сторони бойовиків буде ескалація, то це вони зривають Мінські домовленості, а ми – відповідно – маємо право на допомогу світу», - додав експерт.
-- Замкнуте коло
Та разом всі три ініціативи по Донбасу створили таку ситуацію, що особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей тепер може бути введений лише після проведення дострокових місцевих виборів за українським законодавством. А проведення виборів, в свою чергу, можливо лише тоді, коли на цих територіях буде встановлений правопорядок. Виникло свого роду «замкнуте» коло.
«Особливий порядок на тих територіях не може здійснюватися – ми, як держава, їх не контролюємо. І наразі, який би закон не приймався, немає механізму його виконати на цій території. Неможливо провести вибори на окупованій території. Вересневий закон – про місцеве самоврядування – мене обурював з самого початку. Я, в принципі, не розумів, як його можна виконати. Тепер ясно: він може почати виконуватися після виборів, які будуть проведені після припинення окупації цієї території», - говорить Ігор Коліушко.
В перспективі, на думку експерта, на Донбасі будуть створені умови для проведення виборів – з переліком вимог, прописаних в прийнятих Радою змінах до закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». І тільки після нього сам закон зможе набути реальної чинності і виконуватиметься вже новообраними органами місцевого самоврядування.
«Вибори на Донбасі можуть пройти лише за українським законом. Він може бути реалізований українськими суб’єктами влади лише після того, як територія буде звільнена, демілітаризована, і там буде встановлений контроль, щоб вибори пройшли безпечно. Бо які вибори, якщо інші сили там не можуть за себе агітувати? Їх же просто постріляють і все», - погоджується директор з питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук. В якості прикладу експерт наводить міжнародний досвід. «Найсвіжіша проблемна історія – це Південний Судан, - зазначає він. - Були бойові дії, довго велися переговори. Послідувала демілітаризація, взяття території під міжнародний контроль, через рік – референдум, який визнали. І тоді вже – формування місцевих органів».
-- Старт на місцеві вибори?
Незадоволеними від проголосованих президентських ініціатив залишились не тільки МЗС Росії та так звані ватажки «ДНР» та «ЛНР». Радикальна партія Олега Ляшка і «Батьківщина», які цілковито віддали голоси за визнання частини територій Донбасу окупованими, не підтримали законопроекти 2374 та 2378, що були потрібні для виконання Мінських домовленостей.
«Постанова, яка нам пропонується на голосування, буде за точними координатами, за точними населеними пунктами стверджувати де-факто новий кордон між Росією та Україною, - пояснила позицію фракції Юлія Тимошенко. – Та лінія, яка проходить, не є тільки лінією зіткнення, якщо за нею будуть панувати зовсім інші, відмінні від загальних з Україною, закони та правила. Це значить, що там будуть обиратися на виборах, люди, у яких руки в українській крові». Лідер Радикальної партії Олег Ляшко зазначив, що це фактично є легалізацією російської окупації. «Це визнання особливого статусу на територіях, які зараз захоплені. Ніяких виборів, амністії, легалізації бойовиків», - сказав він.
Більш того, Радикальна партія ще й почала збір підписів у парламенті за визнання антиконституційним закону про особливий порядок місцевого самоврядування на Донбасі, бо він «є антиукраїнським з політичної точки зору через зраду національних інтересів, з юридичної – він суперечить Конституції».
Щоправда, шансів на «успіх» у радикалів замало.
Колеги по коаліції вже пов’язали такі «демарші» із стартом до виборів в органи місцевого самоврядування, які мають пройти наприкінці жовтня 2015 року.
«Кожна фракція має право на свою думку. Але можу зробити загальний висновок: є заробляння дешевих рейтингів на ура-патріотичних лозунгах «війна» і «перемога будь-якою ціною», - прокоментувала «Главкому» ситуацію Ірина Луценко. - Але вона неможлива без наявності за спиною достойного озброєння та сильної армії».
Експерти в розмові з «Главкомом» в цілому висловлювали схожі думки.
«Хтось, можливо, зважає на рейтинги і вибори. А хтось може просто щиро помиляється, - вважає Ігор Коліушко. – Ми весь час бачимо дискусію кількох позицій. Одна з них: територія України є цілісною і неподільною, і ми всіма способами зобов’язані негайно очистити її від окупаційних військ, терористичних банд і навести порядок. Якби це можна було б зробити – вже давно б зробили. Така пряма позиція правильна, але не реалістична».
Коментарі — 0