Чи може непоступливість ЄС в переговорах про ЗВТ з Україною спровокувати повернення України у зону впливу Росії?
Брюссель та Київ підтвердили плани щодо завершення до кінця року переговорів по Угоді про Асоціацію з ЄС, яка включає в себе також створення зони вільної торгівлі. Відповідну заяву в середу в Брюселі зробили євро комісар з питань політики розширення і європейської політики Штефан Фюле і перший віце-прєм”єр Андрій Клюєв по закінченні двосторонньої зустрічі.
Інститут світової політики опитав відомих українських експертів і поставив їм два запитання:
- Чи може непоступливість ЄС в переговорах про ЗВТ з Україною спровокувати повернення України у зону впливу РФ, з подальшим входженням в економічні інтеграційні проекти в рамках СНД?
- Чи логічно одночасно зі створенням ЗВТ з ЄС піднімати питання про створення ЗВТ в рамках СНД, яке торпедує Росія? Чи вигідна Україні ЗВТ в рамках СНД?
-- Володимир Огризко, екс-міністр закордонних справ України:
- На мою думку Україні вдасться укласти до літа, або влітку Угоду про Зону вільної торгівлі з ЄС. Сподіваюся, це стане вагомим результатом багаторічної праці багатьох команд, які прагнули досягти того, щоб Україна стала ближчою до ЄС не вербально, але реально. Я впевнений, що вдасться знайти порозуміння вже найближчим часом з усіх проблемних питань, у сільському господарстві, перевезення товарів, їх найменувань, тощо тому говорити про непоступливість ЄС передчасно.
Що стосується створення зони вільної торгівлі в рамках СНД – особисто я не вірю в таку можливість. Насамперед це викликано позицією Росії. Якби російському керівництву була вигідна така Зона вільної торгівлі, вона б вже давно функціонувала. А так, саме через позицію Москви, всі документи, які стосувалися економічного зближення в рамках СНД, і були підписані в 90-х роках. Саме Російська Федерація сприяла тому, щоб і документи стали просто папірцями.
-- Володимир Фесенко, Голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:
- Звичайно, ризик того, що у разі провалу переговорів про Зону вільної торгівлі з ЄС для України виникне однозначна перспектива митного союзу в рамках СНД, існує, і цей ризик досить високий. Але, наскільки мені особисто відомо від членів української делегації на переговорах з ЄС, переговори щодо ЗВТ вийшли на фінішну пряму, і дуже близькі до успішного завершення. Залишилося 4-5% неузгоджених питань, які є досить складними, але можуть бути вирішені. Ми також спостерігаємо, що з боку як ЄС, так і українського керівництва є велика політична воля до компромісу. Сьогодні в Брюсселі перебуває українська делегація на чолі з першим віце-прем’єр-міністром Клюєвим. Тому можна беззаперечно сказати, що переговори просуваються вперед впевненими темпами, і вже до літа ми бачитимемо конкретні відчутні результати.
Що стосується угоди про ЗВТ в рамках СНД. Насамперед, давайте пригадаємо, що ми вже маємо таку угоду. Так, зона вільної торгівлі в СНД морально застаріла, і потребує детального перегляду, але вона існує. Проте, я б не став перебільшувати її значення. В цьому зацікавлена насамперед Російська Федерація. Насправді це стандартна зона вільної торгівлі, яку навіть важко порівняти зі всеохоплюючою та поглибленою ЗВТ, яку пропонує ЄС.
До того ж, на мою думку, Україні варто поєднати участь у двох зонах вільної торгівлі - з ЄС та СНД. Це не так складно реалізувати, отримавши в результаті значні економічні вигоди. В такому випадку підписання ЗВТ і з ЄС, і з РФ може відповідати інтересам і викликати зацікавленість не окремих політичних фігур, але й країни в цілому.
-- Олександр Палій, незалежний експерт:
- На мою думку розворот України в бік митного союзу з Російською Федерацією, Білоруссю та Казахстаном може бути непрямим наслідком непоступливої політики ЄС. Така позиція ЄС, яку ми сьогодні бачимо, виходить з власних меркантильних інтересів, і не враховує того, що геополітичне значення співробітництва з Україною є набагато важливішим, аніж незначні поступки в сільському господарстві. Сьогодні, як ми знаємо, перемовини щодо ЗВТ гальмуються саме через такі питання як квоти, грошові розрахунки, тощо. При цьому, враховуючи економічну потужність ЄС, яка є в рази більшою, аніж України, мені здається саме Європейський Союзу мав би зробити крок назустріч.
Що стосується української влади, то в оточенні Президента існують різні думки і різні позиції. Однак, в переговорах з ЄС позиція України виглядає однозначною та єдиною, чому сприяє керівництво нашої делегації, яке вважається найбільш компетентним в питаннях європейської інтеграції та створення ЗВТ. Дійсно, у владній верхівці є різні лобі, різних груп інтересів, але не треба забувати, що після скасування Конституційної реформи фактично єдиним центром прийняття рішень є інститут Президента. Тому можуть висловлюватися різні неформальні точки зору, але політика України буде залежати від того кому вдасться переконати, або точніше кому дозолить себе переконати український Президент.
Переговори про створення Зони вільної торгівлі в рамках СНД будуть вестися найближчим часом досить активно, не думаю, що вони завершаться до травня, як того, можливо, хоче РФ. Слід відзначити, що ті виключення та обмеження, які вимагає Росія від України, є не меншими, аніж у переговорах про Зону вільної торгівлі з ЄС. Проте Європейський Союз натомість пропонує ширші ринки, і загалом є потужнішою силою у сфері обміну товарів та послуг, аніж Російська Федерація. Тому Україні слід ретельно все зважити, і вирішити, що вигідніше: мати обмежену Зону вільної торгівлі з ЄС чи таку ж обмежену ЗВТ з країнами СНД. Щодо цього в Україні також є у владній верхівці лобі російських інтересів, але інколи вони можуть занадто тиснути, занадто поспішати, ігноруючи при цьому інтереси України. Отже в найближчій перспективі я бачу лише тривалі переговори щодо економічної інтеграції в рамках СНД.
-- Володимир Горбач, експерт Інституту євроатлантичного співробітництва:
- Так, непоступливість ЄС дійсно може повернути Україну в бік Російської Федерації, причому, непоступливість не лише з боку ЄС, але й зі сторони України. Провал переговорів щодо Зони вільної торгівлі з Європейським Союзом відкриє шлях силам, що прагнуть втягнути Україну до митного союзу з Російською Федерацією. Однак, слід зауважити, що вище політичне керівництво України не хотіло б, щоб наша держава була складовою такого митного союзу, втративши можливість подальшої інтеграції до європейських структур.
Звісно, існують різні лобістські групи впливу, як в одному, так і в іншому напрямі. Тим не менше, рішення про ЗВТ в рамках СНД, чи про митний союз з РФ, Казахстаном і Білоруссю наразі є другорядним питанням для української влади. Воно стане першорядним в разі провалу переговорів про Зону вільної торгівлі з ЄС. Хоча це й малоймовірно.
Коментарі — 0