Можливо, Леонід Кучма вперше в житті пошкодує, що Україна – не Росія, де діє імунітет для колишніх президентів.
Можливо, Леонід Кучма вперше в житті пошкодує, що Україна – не Росія, де діє імунітет для колишніх президентів. Зараз він змушений сидіти на підписці про невиїзд та давати свідчення в прокуратурі у справі Гонгадзе.
За однією з версій, це зроблено для того, щоб показати Заходу, що українське правосуддя не є вибірковим. Але політологи називають це марною справою, бо знущання над колишнім президентом не може спрацювати для європейського співтовариства як посвята Януковича в друзі і партнери. Більше того, наслідки переслідування колишнього українського президента можуть бути непередбачуваними навіть для авторів цієї ідеї.
Про це на прес-конференції в «Главкомі» говорили директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський та директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко.
Виктор Небоженко: «Кучма не будет играть в карточную игру под названием «в подкидного дурака»
В свое время я работал с Кучмой и считаю, что этот человек не мог отдать приказ об убийстве. Даже если дело открыто, думаю, оно не будет иметь каких-то судебных последствий для самого Леонида Даниловича. Но, вне всякого сомнения, он взорвал политикум и пошли серьезные изменения, может быть, без желания авторов этого процесса.
Я собрал самые экзотические версии, которые прозвучали в прессе. Я не думаю, что дело возбуждено для того, чтобы отвлечь народ от социальных конфликтов, потому что он на самом деле только начинает входить в эту интересную для себя игру.
Такие вещи, когда один Президент пытается посадить другого, обычно делаются перед досрочными или очередными выборами. Но я надеюсь, что у нас никаких намеков на это нет, поэтому тут не совсем понятно. Были три ключевые козыри у регионалов на следующие президентские выборы – это федерализация Украины, русский язык и борьба с коррупцией и предыдущим режимом. В данном случае с федерализацией ничего не получится, потому что сила сегодняшней Администрации Президента и нового закона настолько сильна, что непонятно, как возможны какие-то федеративные телодвижения. Что касается русского языка, то еще будет поднят этот вопрос. Так что все это немножко неожиданно.
Но что бы ни думали авторы решения об открытии уголовного дела против Кучмы, результат будет непредсказуемым и очень сложным для всех. Это решение имеет как политический, так и экономический аспект. Думаю, что речь идет прежде всего о политической мести. Регионалы не забыли, что в 2004 году Президент Кучма передал власть Ющенко, а не Януковичу. По всей вероятности, это как-то сейчас отображается на его судьбе. Скажите, что нельзя так долго мстить, но те, кто знает, что сутки уже Президент находится под следствием, тихо потирают руки, и мы еще будем видеть много комментариев со стороны регионального большинства Верховной Рады.
Во-вторых, речь идет о перераспределении власти. Кто открыл это дело? Первый заместитель Генерального прокурора Ренат Кузьмин. Таким образом он становится очень сильной влиятельной политической фигурой, гораздо сильнее, чем сегодняшний глава Администрации Президента вместе с начальником СБУ. То есть, идет процесс, к которому я лично как политолог не был готов. Сегодня Ренат Кузьмин становится не просто возможным кандидатом на должность Генерального прокурора, а одним из ведущих украинских политиков. Любые его следующие пресс-конференции, открытия и закрытия уголовных дел делают его одним из самых важных политических актеров.
Следующий важный аспект – легализация пленок Мельниченко. Это все начиналось в 2000 году, когда донецкие еще только собирались походом на Киев. И там о них всего несколько сюжетов, связанных с подарком оружия Президенту. На самом деле очень сильно могут пострадать те люди, чьи разговоры записаны на пленки. Если они признаны вещественными доказательствами по отношению к делу Гонгазде, то нет никакого противоречия в том, что и другие сюжеты будут задействованы.
Думаю, что чисто экономически это дело связано с давлением на «Интерпайп», на очень привлекательные ликвидные предприятия, которые есть у этого олигарха. Таким образом дают понять Кучме, что можно было бы поделиться с более счастливыми собственниками. Кроме того, это решение о возбуждении уголовного дела носит необратимый характер. Что бы нам ни рассказывали о том, что будут обвинять Кучму… Кучма не будет играть в карточную игру под названием «в подкидного дурака».
Как вы знаете, в это же время было вновь открыто дело о гибели Черновила. Эти два обстоятельства очень важны, потому что это означает: как закрыли дело против Кучмы, так и легко потом откроют.
Вне всякого сомнения, само дело Гонгадзе не продвинется ни на один шаг. Хотя непонятна логика той же Генеральной прокуратуры: дело по Черновилу открывают, а дело по мертвому Кравченко – нет. И теперь как быть с очной ставкой тех, кто остался жив? Есть мертвый Кравченко, есть живой Литвин и есть с открытым уголовным делом бывший Президент Кучма.
Что еще плохо в этой истории и хорошо для нас всех? Теперь любой другой Президент, тот же Ющенко или Кравчук, могут тоже попасть под открытие уголовного дела. Не думаю, что это произойдет, но на следующем этапе любой другой президент может открыть уголовное дело против действующего сегодня Президента. Это уже слишком понятно. В этом смысле наш Президент играет ва-банк и это очень сложная игра.
Кроме того, совершенно неожиданно актуализировался и стал источником серьезной информации человек, которому 10 лет не верили, - майор Мельниченко. Еще 17 марта он заявил о том, что Россия готовит покушение на Януковича. Практически никто этому не придал значения, потому что этот человек занимается распространением политического спама, которому нельзя верить. Но после того, как прокуратура сделала его пленки главным источником обвинения Кучмы, устанавливается некий статус серьезного источника и теперь внимательно надо слушать, что скажет Мельниченко. Это все страшно усложняет ситуацию.
В перспективе я вижу такую счастливую демократическую страну, когда Генеральный прокурор или его зам, какой-нибудь перспективный молодой человек, открывает дело против действующего Президента, что очень распространено на западе. Но это уже на следующем этапе политического развития Украины. А сейчас самое худшее, что это дело вызовет очень серьезные перестановки и тревоги в элитных кругах. Мы с вами на пороге того, что происходит перераспределение как личностного влияния на Президента, так и институционального, когда впервые за двадцать лет независимой Украины Генеральная прокуратура становится сильнее Кабмина, сильнее СБУ и Администрации Президента.
Михайло Погребинський: «Буде як мінімум визнано, що довести вину Кучми неможливо і на цих підставах закривається справа»
Свого часу я працював з Леонідом Даниловичем. Маю досвід спілкування з ним особисто і уявлення про його психологічний стан, можливості, що він може говорити, що не може, як він спілкується зі своїми колегами і так далі. У мене немає інших доказів, крім моєї суб’єктивної впевненості в тому, що він не замовляв мого приятеля Георгія Гонгадзе, з яким я розмовляв за день до його зникнення.
Версія про помсту. Дійсно була інформація, підтверджена «WikiLeaks» про те, що Янукович був ображений на Кучму, оскільки був впевнений в тому, що в 2005 році Кучма його не захистив. Я спостерігаю за останніми подіями, наприклад, запрошенням президентів до себе в гості. Якби Янукович планував висунути звинувачення з тим, щоб посадити президента, навряд чи він би його запрошував на розмову з іншими президентами і на чаювання. Я в це не вірю.
Різні розумники обговорюють версію, що це попередження Литвину. Вона абсолютно безглузда, оскільки навіщо попереджувати, якщо можна просто відкрити кримінальну справу. До речі, крім того, що на Кучму є з «плівок Мельниченка», стосовно Литвина є прямі свідчення Пукача (мені здається, що це брехня, але свідчення є).
Щодо версії про відволікаючий маневр, я вважаю, що вона має певні підстави бути, тому що ми бачимо, який галас піднявся і цю реакцію можна було прогнозувати. Тому, незважаючи на те, яка кінцева мета цієї справи, в ситуації, коли влада має суттєве падіння громадської підтримки (зараз рейтинги Януковича і Тимошенка відрізняються на 6%, хоча кілька місяців тому – на 25%) могли запропонувати таку ідею. Але сподіватися, що це підвищить рейтинг, я думаю, марно. Кучма зараз не є такою фігурою, що суспільство тільки і чекає, коли з ним розправляться.
Є пояснення мого колеги Видріна, що це демонстрація того, що у нас влада не використовує судову систему вибірково, в чому її звинувачують. Така мотивація може існувати. Можна навіть згадати, що колись опозиція пов’язувала Кучму і Януковича – «преступный режим Кучмы-Януковича». Про версію стосовно того, що у нас невибіркове законодавство можна було б серйозно говорити, якби ми почули від заступника Генерального прокурора, що відкрита справа про зловживання діючого Президента Януковича або надзвичайно близьких до нього людей. Говорити зараз, що доводиться невибіркове застосування судової системи, я думаю, не варто.
Якби я був президентом, то дійсно б хотів відкрити цей гнійник десятирічної давності, щоб було проведено чесне дослідження того, що тоді сталося. Треба було б насамперед допитати майора Мельниченка, але не так тендітно, як з ним розмовляли, а нормально. Я абсолютно не вірю в те, що він з патріотичних міркувань підслуховував Президента. Потрібно дізнатися, хто йому це доручив, хто дав техніку, хто допомагав вивести його з України. Я впевнений в тому, що тільки цей ланцюжок привів би нас до справжніх замовників вбивства Георгія Гонгадзе. Я сумніваюся, що саме такі мотиви були, коли відкривалася кримінальна справа. Впевнений в тому, що нормальні адвокати елементарно доведуть, що приводів говорити про те, що Кучма є замовник, немає. Буде як мінімум визнано, що довести вину Кучми неможливо і на цих підставах закривається справа. Його можуть звинуватити, наприклад, у використанні в службових приміщеннях нецензурної лексики, і за все це не можна нести відповідальність, бо пройшло десять років.
Думаю, всі ключові фігури діючої влади зовсім не причетні до історії із зникненням Гонгадзе, тому в кримінальному сенсі вони нічим не ризикують. В політичному сенсі, думаю, тут особливо безпрограшна справа, якщо далі не буде зроблено помилок. Буде зроблено кілька викликів в Генпрокуратуру, справу через певний час закриють і будуть відповідні висновки. Ніхто від цього не постраждає. Навпаки, я вважаю, що в принципі це непогана піар-ідея. А якщо буде нечесний розгляд справи, якісь перегини в кримінальному розслідуванні, це буде додатковий поганий прецедент для майбутньої історії. Не більше того.
Є одна важлива річ, яку я хотів би сказати більше не для журналістів, а комусь з сильних світу цього. Якщо є мотивація, пов’язана з тим, що давайте продемонструємо європейському співтовариству, які ми відкриті, яке у нас класне судочинство і будемо знущатися над колишнім Президентом, щоб нас як кандидатів в європейську спільноту оцінили, то я б нагадав ситуацію з Каддафі, з яким ще рік тому цілувалися не тільки західні лідери, а й українські також давали йому різні ордени і т.д. Його це не врятувало від бомб коаліції.
Треба зрозуміти, що є політичні фігури, які за жодних умов не будуть сприйматися як справжні друзі і партнери, їх просто будуть використовувати. Така доля цих людей, нічого з цим зробити не можна. Тому будь-яка мотивація типу: давайте зробимо красивий вигляд для Заходу, а потім вони не будуть створювати коаліцію проти мене, - це зайвий клопіт.
Коментарі — 0