Як Росія привласнює культурне надбання Криму

З часів анексії Криму культурні пам’ятки півострова та його музейна спадщина опинилась під загрозою занепаду та вивезення на територію Російської Федерації.

Як повідомив «Главкому» президент Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць Микола Яковина, загальна кількість пам’яток культури на території півострову становить понад 14 тисяч найменувань, з яких 2 тис. знаходяться у Севастополі.

В жовтні 2015 року прем’єр-міністр Росії Дмитро Медвєдєв підписав розпорядження, згідно з яким 220 кримських історичних об’єктів належать до культурних об’єктів федерального значення.

«Прийняття рішення дозволяє створити правові умови для збереження, використання, популяризації та державної охорони об’єктів культурної спадщини, розташованих на території Кримського півострова, у відповідності із федеральним законом від 25 червня 2002 року № 73-ФЗ «Про об’єкти культурної спадщини (пам’ятки історії та культури) народів РФ», – йдеться в документі.

Згідно переліку, у список увійшли історичні «перлини» Криму - комплекс споруд Судакської фортеці, Ханський палац в Бахчисараї, фортеця та печерне місто Чуфут-Кале, Генуезька та Міська фортеці в Феодосії, комплекс споруд Воронцовського палацу, «Ластівчине гніздо», комплекс споруд палацу Олександра ІІІ, меморіальні комплекси на Малаховому кургані та Сапун-горі та багато інших «візитних карток» Криму.

Але чи означає це, що вказані історичні пам’ятки продовжать своє існування, а частина експозицій банально не «перекочує» в тому чи іншому вигляді до якого-небудь Ермітажу?

-- Під ширмою археологічних експедицій

Українські експерти б’ють тривогу: цінні колекції музеїв Кримського півострова перевозять до Ермітажу. Після анексії Криму, в жовтні 2015 року в Ермітажі пройшла виставка «На землі грифона. Антична археологія Ермітажу в Криму». Експозиція була представлена фондами Східно-Кримського культурного музею-заповідника, знайдених під час розкопок археологічних експедицій Ермітажу. Але інформацію про те, що Ермітаж присвоює унікальні колекції кримських музеїв прес-служба самого музею постійно спростовує, називаючи це «інформаційними вкидами».

Разом з тим, в Українському національному комітеті Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць стверджують, що в Криму, а особливо на території Керченського історико-культурного музею-заповідника останнім часом працювало до десятка російських експедицій, які систематично заїжджають на територію Криму. Найбільше їх роботу було відслідковано в Херсонесі Таврійському.

«Перевозять наші колекції до Ермітажу. В Державній Думі Росії виступав Генеральний директор Ермітажу Михайло Піотровський, він хвалився, що його музей поповнився експонатами з Кримського півострова – це є пряме підтвердження незаконних досліджень та археологічних розкопок», – каже Микола Яковина «Главкому».

Як запевняє член ICOMOS Ukraine Олена Сердюк, за останні 2 роки експедиції російських археологів проводились також в Судаку та в Генуезькій фортеці.

«Приїжджають до Криму з різних російських видатних музеїв, таких, як з Ермітаж, Третьяковська галерея – це факт», – підтверджує «Главкому» Голова ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко. За її словами, в Росію також готуються вивезти і картини відомого художника Івана Айвазовського, музей якого розташований у Феодосії. Поки що на словах обіцяють повернути все назад (В 2017 році виповнюється 200 років з дня народження мариніста Айвазовського).

За словами Олени Сердюк, наразі ніхто не знає, скільки насправді експонатів лишилося в Україні, скільки потрапило до Ермітажу, а скільки – на чорний ринок. Вона стверджує, що вивезення експонатів з Криму до Росії відбувалось і до анексії, ще за часів президентства Віктора Ющенка: «За часів його президентства з кримських музеїв зникли 6 унікальних археологічних колекцій. Кримінальна справа була порушена по їх вивозу, але колекції так ніхто не повернув».

-- Безпорадний Мінкульт

Лише через рік після анексії Криму у Міністерстві культури взялись формувати електронний реєстр цінностей, які перебували на території Криму, а також на непідконтрольних територіях Донбасу. Реєстр досі ще не готовий. Експерти нарікають, що починати формувати реєстр потрібно було в 2014 році.

«Мінкульт часто безпорадний та інституційно неспроможний, особливо в нинішньому складі. Вони з великим запізненням почали складати цей реєстр», – розповідає Яковина. Олена Сердюк також згадує, що на останніх двох сесіях ЮНЕСКО представники Міністерства культури навіть не торкалися проблеми пам’яток Криму і його музейного фонду. У 2015 році делегацію від України на сесії ЮНЕСКО очолювала Олеся Островська-Люта (колишній 1-й заступник міністерства культури України у складі команди Євгена Нищука – ред.), яку представники Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць просили підняти тему Криму, однак ніякої реакції міністерських чиновників не отримали.

Так само без відповіді залишилося і звернення ICOMOS (Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць) в 2014 році до тодішнього Міністра культури Євгена Нищука про

негайне приєднання Української держави до другого протоколу Гаагської конвенції про захист культурних цінностей.

«Від Мінкульту отримали відповідь, що питання взяте в роботу і на цьому все», – зітхає Микола Яковина.

Єдине, що відомо про рішення прокуратури Криму, яка порила кримінальну справу за фактом вивезення з півострова в Росію об’єктів культурної спадщини.

У розслідуванні вказужється, що службові особи уряду Російської Федерації незаконно заволоділи майном, що належить Україні, чим спричинили шкоду в особливо великому розмірі та вчинили кримінальне правопорушення. Матеріали справи були направлені до ГПУ, але на цьому все і закінчилось.

В Мінкульті ж рішення Росії щодо включення 220 українських пам’яток Криму до культурних об’єктів федерального значення РФ, не має жодних правових наслідків та суперечить міжнародному праву.

Ситуацію ускладнює і те, що кримські колеги, які раніше підтримували зв’язки з колегами з Києва наразі перервали спілкування. Тому об’єктивною інформацією про стан кримських історичних пам’яток в Києві просто не володіють.

-- «Об’єкти» під загрозою

«Главком» склав перелік найвідоміших «перлин» Криму, які наразі опинились під найбільшою загрозою.

1. Заповідник «Херсонес Таврійський».

3 жовтня Росія внесла національний заповідник України «Херсонес Таврійський» до списку об’єктів російської культурної спадщини федерального значення. Проте з 2013 року заповідник за ініціативою України внесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, де, як і в інших органах ООН, окупації Криму не визнають. Тому об’єкт далі вважається українським. На думку віце-президента Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць Олени Сердюк, є загроза, що на території Хори (територія навколо Херсонесу) Росія розташує свої військові бази.

Національний комітет ICOMOS чекає, що до Криму прибуде спеціальна місія ЮНЕСКО, аби перевірити стан самих пам’яток.

Проте є інші версії подальшої долі Херсонесу Таврійського. Історик з Ялти

Валентина Потапова боїться, що російська влада збирається перетворити Херсонес із наукового об’єкту в духовний. «Після анексії півострову відновились розмови про те, що Херсонес – це колиска російського православ’я», – каже вона.

Так, у вересні 2015 року президент Росії Володимир Путін та колишній прем’єр Італії Сильвіо Бердусконі відвідали Херсонес.

Візит проходив в рамках відзначання тисячоліття з дня смерті князя Володимира.

Як стверджує історик з Ялти, на території Херсонесу планують відновлювати монастир, є вже готовий проект. «Проблема в тому, що всі розкопки будуть вестись лише зі згоди духовного керівництва Московського патріархату. Є ризик вивезення звідти унікальних фондів», – каже Валентина Потапова.

2. Музей Лесі Українки в Ялті.

Музей може змінити свою концепцію та припинити своє існування. Про це в ЗМІ заявила засновник музею, професор Острозької академії Світлана Кочерга.

Вона допускає, що музей можуть переформатувати, змінивши концепцію на «музей російської культури». Наразі приміщення Ялтинського Музею Лесі Українки потребує ремонту, але про його реальний стан музейні працівники нічого не повідомляють.

3. Бахчисарайський палац кримських ханів.

МЗС України в жовтні минулого року висловило обурення щодо віднесення об’єктів культурної спадщини Криму до об’єктів культурної спадщини федерального значення. Це стосувалось і колишньої резиденції кримських ханів. Наразі експерти говорять про проблеми Бахчисарайського палацу, які пов’язані із ідеологічним підґрунтям. «Про палац перестали дбати, реставраційні роботи не ведуться, оскільки Росія в своїх завойовницьких стратегіях не залишає місця існуванню кримськотатарського народу. Вони фізично усувають об’єкти їх культури», – попередив Яковина. Як повідомив виданню Велдар Шукурджиєв, активіст Українського культурного центру в Криму, майже всі працівники Бахчисарайського палацу, які працювали до анексії, були звільнені .

4. Генуезька фортеця в Судаку.

Восени минулого року частина стародавньої вежі Генуезької фортеці обвалилась. В ЗМІ писали, що причиною обвалу могло стати будівництво на території Генуезької фортеці готелів, яке розпочало нове керівництво. Українські експерти занепокоєні: якщо фортецю не почнуть реставрувати найближчим часом, це може призвести до подальшого руйнування.

5. Печерні міста Мангуп-Кале та Ескі-Кермен.

В 2011 році групу печерних міст Криму, основними з яких є міста-фортеці Мангуп-Кале та Ескі-Кермен, пропонували включити до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Наразі процес номінації до списку всесвітньої спадщини припинився через анексію Криму. Процес зупинився.