«Справа лікарів»-2010

Однією з ключових обіцянок кандидата в Президенти Віктора Януковича було посилення боротьби з тотальною корупцією, яка пронизала всі сфери життя нашої країни. Мета благородна, нічого не скажеш. Проте, здається, до її реалізації команда професіоналів підійшла зовсім не з того боку…

Першими жертвами антикорупційної стратегії нової влади з повним правом можна назвати львівських лікарів. Протягом останнього місяця доблесні українські силовики провели низку успішних спецоперацій з виявлення ганебних фактів хабарництва у благородному середовищі медиків області.

Приміром, за затримання лікаря-нарколога, який оцінив видачу довідки, необхідної для отримання водійських прав, у 20 гривень, учасники цього «маски-шоу», думаю, цілком заслуговують на отримання урядових нагород. А за мотивами операції в пологовому будинку одного з райцентрів Львівщини можна було б зняти касовий бойовик – лікаря, який отримав від пацієнтки мічені 50 доларів, затримували 15 сбушників, озброєних автоматами. Подробиці захоплення хабарника – вибиті вікна його кабінету, санітарка, яку наші спецслужбісти про всяк випадок вклали на підлогу, – дають чимало приводів для того, аби пишатися мужністю людей, що стережуть спокій нашого сну.

Одним словом, бійтеся, хабарники в білих халатах! Сильна рука нової влади вже тягнеться до вашого горла, і, будьте певні, таки дотягнеться. І український лікар житиме, як того вимагає закон, – на дві тисячі гривень зарплати. Закон восторжествує, Україна для людей!

До таких антикорупційних ініціатив нової влади можна ставитися по-різному. Я впевнений, що у виправдання того ж «маски-шоу» у пологовому будинку, представники «команди професіоналів» скажуть: мовляв, опитування громадської думки показують, що саме медицину наші співгромадяни вважають однією з найсильніше вражених вірусом корупції сфер громадського життя. Це правда, але при цьому не варто забувати, що і медикам, і даїшникам, і суддям, і представникам всіх інших професій, що їх українці вважають корупціогенними, далеко за рівнем корупційної недовіри до політиків.

Я аплодував би будь-яким, навіть найбільш суперечливим крокам нової влади щодо боротьби з корупцією у тому ж медичному середовищі, якби був упевнений, що у той самий час слідчі розплутують схему сумнівної приватизації резиденції «Межигір’я». Якби я твердо знав, що прямо зараз борці з корупцією скрупульозно співставляють розміри депутатських зарплат окремих народних обранців з розмірами їхніх воістину царських витрат. Якби я не мав сумнівів, що нова влада справді розбереться з причинами і наслідками чотирирічного розграбування столиці України, незалежно від лояльності, яку зараз з усіх сил київська мерія демонструє до Банкової.

У мене ж сумніви у щирості антикорупційних намірів нової влади є. Бо коли хочеш побороти цю гідру, не призначаєш на посади голів обласних управлінь МВС осіб, кримінальні справи проти яких на сьогоднішній день знаходяться на стадії судового розгляду. Коли ти хочеш уникнути підозр у корумпованості, ти не роздаєш владних портфелів родичам «хороших людей». Коли ти справді збираєшся викорінити корупцію, то не переносиш введення в дію антикорупційних законів з 1 квітня цього року на 1 січня наступного. Зрештою, коли ти хочеш покращити світ навколо себе, то починаєш ці зміни з себе самого. Тим більше, що роботи на цьому полі – непочатий край.

Поделиться: