Андрій Шкіль: Реформи в БЮТ відкладені на осінь

Парламентська коаліція продовжує відщипувати депутатів в опозиції, і зокрема - у фракції БЮТ. Сьогодні соратники Юлії Тимошенко не тільки не готові, але і як виявилось - не бажають умовляти своїх колег залишитися. Про те, чому так відбувається і про майбутню «реформацію» в БЮТ, анонсовану раніне Юлією Тимошенко як очищення рядів партії, в інтерв\'ю «Главкому» розповів один із ветеранів «Батьківщини», народний депутат Андрій Шкіль.

На якій стадії є зараз переговори про перерозподіл керівних посад у комітетах Ради? Які комітети коаліція погоджується віддати, окрім вже названого комітету з питань свободи слова?

Переговори на продуктивній стадії. Ми надіслали нашим колегам лист, який повідомляє про те, що всі наші голови, перші заступники відмовляться від своїх посад, якщо не буде дотримане законодавство щодо опозиції і комітети будуть перерозподілені згідно закону «Про регламент».

Виходить, що зараз ви втрачаєте час: кількість депутатів від опозиції постійно зменшується через перехід деяких у коаліцію, а отже і представництво опозиції серед голів комітетів буде меншим.

Це неправда, бо вони йдуть в коаліцію, а не йдуть з фракції. Партійне представництво залишається незмінним. Зараз з нашої фракції пішли лише двоє осіб, але вони не самі пішли, їх виключили. Так само їх можна назад включити.

Чи є вже чіткий список претендентів на керівні посади в комітетах, де опозиція має пріоритетне право подавати свої кандидатури на керівників?

Ще немає такого списку. Але головні претенденти – це ті депутати, які зараз у таких комітетах є першими заступниками. Якщо десь у таких комітетах немає першого заступника, який наразі належить до опозиції – треба проводити дискусію, але вона відбудеться тільки тоді, коли ПР погодиться на виконання наших законних вимог.

Нам не треба комітет зі свободи слова та інформації чи комітет із питань бюджету. Нам треба, щоб коаліція дотримала законодавство. Це не мають бути всі ключові комітети, але принаймні у 75% з них керівниками мають бути представники опозиції.

Це тест на демократичність нової коаліції. Пам’ятаєте, на початку скликання, коли ми були у коаліції – ми чесно все розділили.

А ви готові зараз якщо потрібно блокувати трибуну та президію?

Поки що іде лише дискусія з коаліцією. Якщо вона закінчиться нічим, тоді будемо говорити про інші методи. Зараз ми вимагаємо подання до парламенту держбюджету. 13 квітня, а де ж бюджет?

Але уряд ще не визначився із тим, виходячи з якої ціни на газ обраховувати показники!

Це не має жодного стосунку до цього держбюджету. Зараз громадяни, які отримують газ, отримують його із тих запасів, які були закуплені урядом Тимошенко. Відтак, і розмір компенсації, яку треба надавати НАК «Нафтогаз» із державного бюджету 2010 року вже зрозумілий, адже відомо по якій ціні той газ купувався.

Уряд не подає бюджет, тому що його дефіцит складає 30-35 млрд. Зараз уряд між двох вогнів: або вони зменшать цей дефіцит, урізаючи соціальні виплати, підвищуючи комунальні послуги втричі – і отримає кредит МВФ. Або не піде на урізання дефіциту і кредит МВФ не отримає і залишиться з таким дефіцитом, коли треба буде друкувати гроші. Думають наразі що робити.

У якості кого потрапляє до парламенту Тимошенко? Як помічник когось із депутатів чи у інший спосіб?

Навіть не задумувався над цим. Я не знаю, чи колишній прем’єр-міністр має право відвідувати парламент.

Але Тимошенко як колишній депутат має право доступу до усіх точок парламенту, окрім сесійної зали.

Чому сьогодні депутати один за одним тікають до коаліції? Чому БЮТ не може втримати своїх депутатів?

Може, депутати просто не хочуть там бути? «Не могти» і «не хотіти» – це зовсім різні речі. Ніхто не намагається цих депутатів втримати. Ми вважаємо що такий катарсис є дуже важливим для БЮТ.

Звичайно, погано, що люди виходять. Звичайно, з цього треба робити висновки, ми не збираємося пишатися тим, що із опозиції йдуть депутати. Треба надалі ретельніше дивитися на виборчий список, який буде укладатися на наступні парламентські вибори і робити висновки з помилок, які були здійснені. Тільки та сила не помиляється, яка нічого не робить, ні на що не претендує. Помилки були і ми це визнаємо, але надзусиль, щоб втримати депутатів, ми не робимо – кожен сам має для себе вирішувати чи бути у опозиції до достатньо неприємної влади Партії регіонів.

Є думка, мовляв, не треба продавати місця у виборчому списку – тоді і не буде перебіжчиків…

Я нічого не знаю про продаж місць, я цим не займаюсь. Чутки про продаж місць у списках є завжди про усі партії, які претендують на проходження у парламент.

Подивіться на те, хто пішов до коаліції. Повірте, туди пішли люди, які потрапили у списки з міркувань, які з грошима точно не зв’язані. Це в основному були представники певного регіону або навіть політичні ветерани «Батьківщини».

Список мають формувати люди честі. Вони є серед бідних і серед багатих.

Коли почнеться і як виглядатиме анонсоване Юлією Тимошенко очищення рядів БЮТ?

Це буде реформація, помітні реформи, вони зараз серйозно обговорюються всередині БЮТ. Просто зараз через низку обставин цей процес розтягнеться в часі. Раніше реформи планувалися на весну, але є величезний об’єм роботи, а ми не хочемо це робити швидко, бо хороші речі не робляться поспіхом. Тому реформи відкладені десь на осінь, але, повірте, це питання ні в якому разі не зняли з порядку денного. Ми запропонуємо європейську модель політичної машини.

Уточніть будь ласка, або просто назвіть приклади, як це все буде відбуватися.

Я не хочу забігати наперед. Зараз для нас найголовніше – це внутрішньопартійна дискусія. Після внутрішньопартійної дискусії за необхідності буде і публічна.

Але це будуть не просто чистки, а саме реформи. Звичайно, не всі витримають ці реформи, але вони підуть тільки на користь.

Може тоді і система фінансування партії буде змінена, наприклад – виведені з цього партійні спонсори?

У нас є дуже мінімальне фінансування партій, які подолали трьохвідсотковий бар’єр. Це нормально, коли апарат таких партій фінансується держбюджетом у міжвиборчий період. А от вже виборчу кампанію мають фінансувати спонсори.

Якщо політична сила не може переконати спонсорів, тоді й не треба іти на вибори, бо і суспільство така партія переконати не зможе! Але для того, щоб політична сила була незалежною у формуванні ідеологічної бази, переліку реформаторських ініціатив, то потрібне державне фінансування апарату партії. На Заході існує тільки така традиція, інших традицій – немає.

Чи обговорюється зараз перспектива підвищення прохідного бар’єру?

Це питання скоріше до правлячої коаліції. Але я особисто був противником зниження бар’єру з 4% до 3%. Пропонувалося тоді таким чином: 3% для партій і 5% для блоків. Це був би оптимальний варіант.

Зараз дискутується питання про зміну виборчої системи. Чи обговорюєте ви можливість переходу до мажоритарної чи змішаної системи?

Я не прихильник змішаної системи, формування парламенту має відбуватися тільки на партійному принципі. В рамках цього принципу можна говорити вже про все інше: відкриті чи закриті списки, регіональні чи загальні і т.д.

Європарламент, наприклад, обираються за простими виборчими списками, але за принципом представництва регіонів та округів. Тобто це – фактично модель регіональних списків. Це – наймолодший у світі парламент, найсучасніша, остання модель, найдосконаліша. На неї і треба орієнтуватися.

В Україні непотрібно вести дискусію про змішану або мажоритарну систему виборів. Я не знаю, чи погоджується на удосконалення виборчої системи коаліція. Але я точно знаю: коли заговорять про повернення до мажоритарної чи змішаної системи – це буде ознакою узурпації влади коаліцією.