Чи стане польська регіональною мовою в Україні?

Народний депутат опозиційної партії «Наша Україна» Геннадій Москаль звернувся із запитом до влади селища міського типу Довбиш у Житомирській області, щодо надання польській мові статусу регіональної мови. «Це традиційне місце проживання українських поляків», - обґрунтував він свою дію. Запит написав польською мовою.

Довбиш лежить за кількадесят кілометрів на захід від Житомира. Невеличке, бідне селище, яке налічує 7 тисяч мешканців, половина з яких поляки. 1925–го року було перейменоване на Мархлевськ і стало столицею польського автономного регіону Мархлевщизни. 1935 року район ліквідували, а з навколишніх сіл у 1936 році поляків депортували до Казахстану.

Нині у місцевій школі, збудованій на польські кошти, вчиться багато польських дітей. Але місцеві мешканці польською мовою володіють слабо. Чи є шанс, щоб вона стала регіональною?

«Над цим дуже серйозно думаємо, про це ведемо розмови, – говорить Стефан Куріата, керівник польської спільноти у Довбиші. – Поляків у нас мешкає достатньо. Але як розпочати? Треба радитися з людьми, сільською радою – додає він.

Регіональна мова отримує більшість тих привілеїв, якими користується державна мова – українська. Мешканець регіону, де визнано такий статус якоїсь мови, може писати нею судові листи і розмовляти нею в офісі. У таких регіонах водночас можуть з’явитися двомовні назви вулиць.

-- Контроверсійний закон

Заступник голови Конгресу Національних Меншин України Йосип Зісельс стверджує, що закон про мови був написаний з думкою про російську мову. Представники інших національностей, окрім угорців в Берегово Закарпатської області, де угорська мова отримала статус регіональної, не є оптимістами. У місті Ізмаїл під Одесою влада не захотіла надати болгарській мові статус регіональної, хоча там болгари становлять 10 відсотків мешканців – стільки, скільки передбачає закон, аби вимагати привілеїв для батьківської мови.

Проти закону протестує місцева влада західної України. Тернопільська влада направила його до Конституційного Суду. Положення закону розкритикував лідер кримських татар Мустафа Джемільов. Говорив, що цей закон шкодить державі і сприяє «сепаратизму» (російському) . Кримські татари на відміну від інших народностей в Україні не мають власної держави. Їх державою є Україна.

Натомість скористатися своїм правом прагнуть румуни. «У Чернівецькій області є багато сіл, мешканці яких розмовляють румунською. А в школах викладають виключно українською. У Чернівецькому університеті лише одна румунська кафедра. Щоденно румунську мову вживає половина мешканців Чернівецької області», – сказала секретар Румунської Громади України Ауріка Божеску.

-- Мостиська – Житомир

Досі жодна польська організація не здійснила формальних кроків щодо надання польській мові офіційного статусу. Та не виключено, що незабаром це станеться. Бо окрім Довбиша є ще кілька значних польських громад. Одна з них у Львівській області, поблизу кордону.

У деяких селах Житомирщини поляки становлять щонайменше половину мешканців.

«Є майже десять сіл в околицях Мостиськ і Стржельчика, в яких половина мешканців – поляки. Навіть говоримо про них, що це «польські села, - розповідає Емілія Хмельова, президент Федерації Польських Організацій в Україні. – Маємо поляків у місцевій владі, незабаром будемо відзначати десятиріччя польської школи у Мостиськах. Питання польської мови як регіональної природно буде розглядатися, але це вимагає багато працї».

Наступна велика смуга, де мешкають поляки , знаходиться на схід від довоєнного полько - радянського кордону, у смузі міст Хмельницький – Вінниця – Житомир. Вже згадуваний народний депутат Москаль надіслав запит щодо надання польській мові статусу регіональної місцевій владі Бердичева, як і Мар’янівки, що в Житомирській області.

Голова житомирського відділу Союзу поляків в Україні Вікторія Лясковська – Щур до цього наміру депутата ставиться скептично. «Офіційно на території нашої області немає жодного міста, у котрому поляки становили б 10% мешканців, – зазначила вона. – А російську мову здебільшого використовує молодь, яка вивчає її у спеціалізованих класах в п’яти школах Житомира і багатьох інших містах області. Старші ж з польською мають великі проблеми. А найголовніше зараз це зведення у Житомирі польської школи. Без неї немає про що говорити стосовно становлення польської мови як регіональної».

-- Скільки насправді поляків?

У деяких селах Житомирщини і в сусідніх областях поляки становлять щонайменше половину мешканців. Багато з них не признається щодо свого польського коріння, що стало наслідком важкого періоду перед Другою Світовою війною, коли в СРСР визнавати себе поляком було небезпечно.

«Надання польській мові статусу регіональної відкрило б нам двері до Польщі і до Європи. Дозволило б спокійне і глибоке вивчення польської мови. Польські діти, після ознайомлення з рідною мовою, могли б виїжджати на навчання до Польщі», – запевнила в розмові з «Rz» Валентина Пасічник, керівник відділу Союзу поляків в Україні у 43-тисячній Шепетівці , що на Хмельниччині.

На її думку привілеї для польської мови все одно будуть неможливими. «На заваді цьому – офіційні дані. За даними статистики у Шепетівці і навколишньому регіоні проживає ледь 2% поляків. Неофіційно – 25%! Звідки така різниця? «Під час перепису населення у 2001 році чиновники не запитували нас про національність. Коли ж провели власне анкетне опитування, то багато громадян визнало своє польське походження», – зазначила Пасічник. Вона говорить, що понад десять років поляки в Шепетівці клопочуться про відкриття польської школи. «Однак усі зусилля даремні, чиновники відповідають, що «немає грошей», - говорить вона.

Схожа ситуація і в Бердичеві, знаменитим своїм монастирем кармелітів. Там офіційно поляки становлять 5% населення, а неофіційно йдеться про 15–25%.

За матеріалом «Rzeczpospolita» переклав Володимир Олійник