Податкові дива, або Як українська влада рятує економіку

В умовах стагнації економіки українська влада намагається стимулювати розвиток черговими змінами у податковій системі. Хоча декларації сприяння діяльності підприємців і нові нормативні акти явно крокують не в ногу зі щоденною практикою податкових органів.

«Якщо ситуація розвиватиметься так само як тепер – податкові органи не припинять брати хабарів, або блокувати повернення податку ПДВ, ухвалюючи рішення в залежності від сплати авансом прибуткового податку – ні до чого доброго це не приведе. Бізнес ляже на дно, а держава втрачатиме податкові надходження і робочі місця», – заявив недавно Сергій Тигіпко, український віце – прем’єр з правлячої Партії регіонів.

Результати української економіки щораз гіршають. Замість прогнозованого урядом 5–8% росту ВВП, за півріччя досягнуто ледь 2,5%. А нижчий за минулорічний врожай зернових найвірогідніше знизить ще й цей показник. Індекс промислової продукції, досягнутий у липні 2012 року до липня 2011 року, становив 99%, а обсяг вантажоперевезень ледве сягнув 95% від запланованого річного рівня.

-- Новелами по стагнації

Однак більшість соратників віце–прем’єра Тигіпка свято вірить, що достатньо змінити податкові правила, аби занурена в стагнацію економіка набрала темп.

Зауважують, що існуюча недосконала система не спромоглася звузити потужну сферу тіньової економіки. Не використовується стимулююча функція податків для розвитку підприємництва, а можливості уникнення податків є надмірно широкі. Заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський вважає, що терміново необхідне внесення до діючого законодавства змін, які б дозволили звузити тіньову сферу економіки, гарантуючи платникам податків рівні шанси конкуренції, створення умов для збільшення виробництва вітчизняної продукції і інвестицій, а також забезпечення росту середньої заробітної платні та зайнятості.

Як наслідок, протягом останніх двох місяців до парламенту надійшло майже 40 законопроектів, які змінюють рішення закладені у Податковому кодексі, ухваленому у вересні 2010 року. На думку авторів законопроектів їхнє прийняття мало б стимулювати розвиток підприємництва, тим самим забезпечивши притік коштів до дірявої державної скарбниці.

У серпні набрали чинності дві великі новели Податкового кодексу, що стосуються банківської діяльності, а також митної та податкової. Одна була підготовлена парламентським комітетом з питань фінансів і банківської діяльності, а другу оприлюднив представник Президента у Верховній Раді України.

Завдяки цим нововеденням розширене коло осіб, які мають право працювати за спрощеною системою оподаткування. Такий дозвіл отримали фізичні особи, що здійснюють господарську діяльність і виручка яких протягом календарного року сягає 10 млн. гривень, а в своїй діяльності вони задіяли не більше 20 осіб. Спрощеннями можуть скористатися і юридичні особи, котрі залучають не більше 50 працівників, а їх річна виручка не перебільшує 20 млн. гривень.

Фірми з виручкою, що перевищує 10 млн. гривень зобов’язані сплачувати щомісяця в якості авансу 1/12 суми податку на прибуток нарахованого за попередній рік. У випадку, коли згідно з квартальною декларацією з’ясується, що фірма зазнала збитків, підприємець має право просити призупинення обов’язку сплати авансів.

Малі і середні підприємства, виручка яких не перевищила 10 млн. гривень, а також новостворені фірми звільнені від складання квартальних податкових декларацій і cплати авансів податку на прибуток відтепер звітуватимуть податковій на підставі річної декларації.

Впроваджено можливість вільної зміни податкової категорії самим підприємцем, котрий працює за спрощеною системою. Це дозволяє йому застосовувати ставку податку відповідно до фактичного стану підприємства, а також знизити її ( до цього часу платники податку могли самочинно переходити лише з нижчої категорії до вищої).

Змінено засади добровільної реєстрації платників податку ПДВ. Відмінено досі обов’язкове правило, що таку реєстрацію могли здійснити винятково ті фірми статутний капітал яких або сума активів були не менше 300 тисяч гривень. З 10 до 5 днів скоротився час очікування реєстрації.

Після гучної афери - з конфіскацією чиновниками податкової ювелірних товарів, - що відбулася на початку року, під приводом, що нормативи начебто забороняють ювелірам діяльність в спрощеній системі, в Податковий кодекс додали дозвіл на таку діяльність.

Аби хоч трохи захистити підприємців-початківців від всевладдя корумпованих податкових органів, впроваджено мораторій на покарання за порушення у 2012 році діючих у спрощеній системі правил: нарахування єдиного податку, заповнення податкових декларацій, здійснення діяльності не оголошеної під час реєстрації фірми, а також невідповідність в звітній документації реальній ситуації.

Також завершено процес запровадження правил єдиного вікна на час реєстрації. Разом із записом до реєстру підприємець одразу отримує підтвердження реєстрації в податковому органі. Під час відкриття рахунку в банку власник фірми вже не буде, як раніше, представляти окреме посвідчення реєстрації в податковій.

-- Кожен дає свою пропозицію

Свою порцію змін до Податкового кодексу запропонували окремі народні депутати.

Засобом проти безробіття серед випускників мало би стати звільнення працедавців у 2013– 2015 роках від прибуткового податку на заробітну плату для осіб віком 18-24 роки. За умови, що молодь отримала працю відповідно до отриманої спеціальності.

Аби убезпечити фірми перед свавіллям чиновників – податківців і припинити корупцію, запропоновано заборонити податковим контролерам вимагати книги прибутків і видатків у підприємців, які працюють за спрощеною системою. Нині діє звична практика відбирання рахункових книг, аби примусити її власника дати хабара. Без цього документа у підприємця лише два шляхи: або припинити роботу до часу повернення книги, або працювати нелегально наражаючись на ймовірні санкції.

Також запропоновано зміни для юридичних осіб, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки. Згідно з ними вони могли б скористатися з можливості відтермінування сплати митних платежів протягом 60 днів для ввозу устаткування і деталей, які не виготовляються в Україні. Для підприємців цієї категорії впроваджено нульову ставку прибуткового податку з 2013 по 2017 роки, а з 2018 по 2022 рр. вона становитиме лише 8%.

Власники три, - чотири, - п’ятизіркових готелів отримають десятирічне звільнення від прибуткового податку. Дотепер вони мали звітувати, що 75% прибутку підприємства походить зі здачі готельних номерів, тепер буде достатньо 50%.

Згідно з іншим проектом, фірми мали б платити прибутковий податок на місці виробництва продукції чи надання послуг, а не на місці реєстрації. На думку авторів такої новели це призвело б до покращення фінансової ситуації в українській провінції, де розміщена значна частина виробничих підприємств. Однак переважно вони належать фірмам, що зареєстровані у великих містах.

Запропоновано також зміни до правил, що стосуються звільнення від оподаткування ПДВ імпортних медичних засобів і ліків. Нині така допомога мала би стосуватись винятково медикаментів відповідники яких не виготовляються в Україні. Запроваджене у 2011 році звільнення від оподаткування всіх медикаментів призвело, на думку творців законопроекту, до падіння виробництва вітчизняних шприців майже удвічі.

У 2005 році нафтопереробні заводи країни переробили 20 млн. тонн нафти, нині ледве 1,8 млн. тонн за рік. Змінити цю ситуацію мав би внесений до парламенту проект звільнення від ПДВ поставок сирої нафти для українських заводів.

Падіння прибутків у спиртовій промисловості в свою чергу має зупинити запропонований урядом проект зниження акцизного податку на цю продукцію, до рівня, який відповідає інфляції.

Паралельно Державна Податкова Служба України приступила до роботи над реорганізацією усієї фіскальної системи. Відповідний проект закону має потрапити до Верховної Ради ще перед запланованими на жовтень парламентськими виборами.

-- Законодавство і … практика

З одного боку ініціативи, які сипляться наче з рукава, пропонують спростити одну з найбільш складних систем оподаткування у світі, з іншого – українські податкові органи й надалі без найменших докорів сумління застосовують до підприємців драконівські і протиправні методи. Застосовуються вони для латання дір в державному бюджеті, а також, все сміливіше, для боротьби з політичними противниками.

В українських ЗМІ не вщухає кампанія, яка рекламує перехід податкової адміністрації від суто фіскальної політики до ролі «сервісної служби, яка обслуговуватиме платників податків». Однак реальність має дуже мало спільного з рекламою.

Заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський поінформував в середині липня про зростання надходжень до бюджету і перевищення запланованих доходів від податку на прибуток, ПДВ та акцизів. – Така позитивна динаміка доводить ефективність Податкового кодексу, спрямованого на розв’язання проблем економіки і бюджету, а також на покращення умов праці кожного підприємця і громадянина України – переконував Мярковський.

Такому зростанню запланованих податкових надходжень, незважаючи на кепський стан економіки, нічого дивуватися. Українські медіа повідомляють, що найпоширенішою формою роботи українських податківців стало довільне визначення підприємцям величини прибуткового податку, яку вони мають сплатити. Суми призначаються не з огляду на реальні фінансові результати компаній, а з урахуванням спущених з гори планів стягнення податків. Підприємцям, які виявляють спротив, фінансові інспектори погрожують підкиданням, наприклад, печаток фіктивних фірм і порушенням на цій підставі сфабрикованих кримінальних справ.

Розповсюджена практика примусу з боку податкових інспекторів, які схиляють фірми, що очікують повернення податку ПДВ, до згоди зарахування цих сум в рахунок майбутнього податку з прибутку. Стала нормою оплата фірмами наперед прибуткового податку визначеного чиновниками на наступні 4 – 5 місяців.

За матеріалом Оbserwatorfinansowy.pl переклав Володимир Олійник