Київ мажоритарний. Частина перша

На території міста Києва рішенням Центральної виборчої комісії утворено 13 виборчих округів, поділених на 1073 виборчі дільниці. У списки для голосування внесено близько 2 161 тисячі виборців. За даними соціологів, очікувана явка на виборчі дільниці становитиме в середньому 62%.

Середня кількість кандидатів – 23 кандидати на один мандат (найбільша кількість - у окрузі №212 (39 кандидатів), найменша кількість – у окрузі №215 (15 кандидатів).

За місяць перед виборами ситуація на виборчих округах залишається доволі статичною, без надзвичайних ситуацій, які могли би суттєво вплинути на хід виборчої кампанії, а також без яскравих технологічних знахідок. Якщо останній місяць виборчої кампанії пройде у тому ж ритмі, то вже зараз можемо робити висновки щодо можливого результату виборів для міста Києва, а також можемо окреслити основні тенденції, що спостерігаються в ході кампанії.

В першій частині аналітичної записки «Київ мажоритарний» - аналіз ситуації в округах, що розташувалось в правобережній частині столиці.

-- Виборчий округ №211 (Голосіївський район)

Кількість зареєстрованих кандидатів – 20, із них 8 – висунуто партіями, 12 – самовисуванці.

За нашим прогнозом основна боротьба за депутатське крісло в Голосіївському районі столиці розгорнеться між висуванцем від Партії Регіонів Ігорем Лисовим та кандидатом від об’єднаної опозиції («Батьківщина») Сергієм Терьохіним.

Мешканцям Голосіївського району буде складко визначитися, адже їм доведеться обирати між політиком-«важковаговиком» Терьохіним, передвиборча програма якого сильно перевантажена опозиційними гаслами (наприклад, опублікована в газеті «Хрещатик» обіцянка Сергія Терьохіна «у Качанівці сидітиме Віктор Янукович, а не Юлія Тимошенко»), та майбутніми законодавчими ініціативами у Верховній Раді «приземленого» Лисова.

Комунальна «фішка» Сергія Терьохіна – домогтися ухвалення закону, за яким «відходи мають бути відсортованими, а компанії, що їх збирають, -лише комунальними». Програма ж Ігоря Лисова охоплює сфери життєдіяльності Голосіївського району, з нахилом у бік будівництва, покращення житлово-комунальної сфери.

Основними факторами, які можуть негативно вплинути на хід передвиборчої боротьби на цьому окрузі, є: у Лисова - менша, ніж у конкурента, впізнаваність серед потенційних виборців, а також приналежність до партії влади; в Терьохіна – невиразність передвиборчої програми, причетність до «педофільського» скандалу (не доведеного в судовому порядку), наявність зареєстрованого на окрузі «двійника» (мешканця смт Лисянка Черкаської області Терьохіна Андрія Юрійовича).

Спостереження за активністю виборів показує, що штаб Сергія Терьохіна поступається (особливо в інформаційній сфері) Ігорю Лисову. До того ж, на боці останнього – теоретично – можлива задіяність адміністративного ресурсу (лояльність ЖЕКів, адміністрацій, навіть доступ до розміщення інформації в будинках тощо). Значну кількість голосів у Терьохіна поки що відбирає кандидат від партії «Удар» Микола Бабенко (третє місце за даними соціологічних опитувань).

Соціологічні дані говорять про те, що на сьогоднішній день Ігор Лисов випереджає свого суперника в межах статистичної похибки.

Висновок: Ігор Лисов має шанс на перемогу, Сергію Терьохіну для перемоги доведеться змінити тактику, перейти до планомірної технологічної роботи, позбутися хаотичності в діях. Вразливе місце Терьохіна: він робить основну ставку на протестний електорат, який у Голосіївському районі не настільки серйозно виражений. Якщо Микола Бабенко зніме свою кандидатуру на користь Сергія Терьохіна, то можна не прогнозувати перемогу на виборах Ігоря Лисова.

Довідка:

{1-}

Ігор Лисов, народний депутат України. Висуванець Партії регіонів.

54 роки. Працював інструктором Московського райкому партії у Києві. Згодом – був одним із керівників Московської райдержадміністрації. Очолював раду холдингової компанії «Ліко-Холдинг». За часів Олександра Омельченка був заступником мера, керував Головним управлінням комунальної власності. У 2007 році обраний до Верховної Ради за списком Партії регіонів. Лисов уже не перший місяць потужно працює з електоратом у районі. Основна тема його PR — будівництво.

{-2}

Сергій Терьохін, народний депутат України. Висуванець ОО «Батьківщина».

49 років. У політиці – з 1994 року. Двічі обирався до Верховної Ради від цього округу – у 1998 і 2002 роках. Був одним із лідерів партії «Реформи і порядок». Колишній соратник Віктора Пинзеника (сьогодні Пинзеник працює у одній команді з опонентом Терьохіна Бабенком). Міністр економіки у першому уряді Юлії Тимошенко. У 2007 році обраний до Верховної Ради за списком Блоку Юлії Тимошенко.

-- Виборчий округ № 217 (частина Оболонського району міста Києва (виборчі дільниці № 800471 –800547, 800577, 800578))

Кількість зареєстрованих кандидатів – 25, з них 9 – висунуто партіями, 16 – самовисуванці.

На окрузі прогнозувалася участь у кампанії двох потужних кандидатів – голови правління заводу «Оболонь» Олександра Слободяна та колишнього керівника Державної податкової адміністрації України Анатолія Брезвіна. Однак практично у останні тижні перед початком кампанії і Слободян, і Брезвін вирішили відмовитися від виборів у окрузі (Слободян висунувся на Хмельниччині, Брезвін взагалі не пішов на вибори).

Тому округ виявився майже «вільним» і сьогодні основна боротьба на окрузі складається між висуванцем від опозиції, відомим громадським діячем Олександром Бригинцем та бізнесменом Ігорем Вільдманом.

У Бригинця є велика проблема – відсутність ресурсної бази. Однак на його користь працює фактор належності до «Батьківщини», висока цитованість у засобах масової інформації, висока впізнаваність.

Проблемою Бригинця є наявність на окрузі мінімум семи інших опозиційних кандидатів – висуванця від «Удару» Юрія Крикунова, колишнього соратника Юлії Тимошенко та Павла Лазаренка Олександра Єльяшкевича, колишнього активного діяча опозиції та кандидата в Президенти України Олександра Габера тощо. Не маючи реальних шансів на перемогу, вони об’єктивно працюють проти Бригинця.

В активі Вільдмана – те, що він фактично контролює ринок «Петрівка» (на якому працюють чимало виборців округу) та культурно-розважальний комплекс «Дивосвіт» на станції метро «Оболонь».

Реальну загрозу для рейтингів Ігоря Вільдмана становить наявність на окрузі такого потужного кандидата, як чинний депутат Верховної Ради від Партії Регіонів Вадим Столар. Маючи високі фінансові можливості, Столар останнім часом розгорнув агресивну кампанію, при цьому супроводжуючи візуальну рекламу великою кількістю конкретних справ. Столар – близький приятель Степана Черновецького, сина колишнього мера столиці. За наявною інформацією, на користь Столара працюватимуть мережі, створювані свого часу під забезпечення виборів Леоніда Черновецького. Однак у засобах масової інформації з’явилися звинувачення Столара у нібито причетності до компанії «Еліта-Центр» та закиди бізнесмена Володимира Антонова у тому, що Столар з товаришами нібито шляхом афер заволоділи контрольним пакетом «Конверсбанку», який раніше належав Антонову. Це суттєво б’є по шансах Столара наростити свій рейтинг.

Висунення у окрузі заступника голови партії «Єдиний Центр», відомого політолога Вадима Карасьова, також не має помітного впливу на розстановку сил та рейтинги основних кандидатів. Так само не відіграють важливої ролі висунення інших популярних кандидатів – спортсмена Дениса Силантьєва та відомого економіста, народного депутата України і колишнього кандидата в Президенти України Володимира Ланового. Показовим є те, що штаби Карасьова і Ланового не подали жодної кандидатури у територіальні виборчі комісії.

Прогноз: основна боротьба і далі розгортатиметься між Олександром Бригинцем та Ігорем Вільдманом (за соціологічними даними, співвідношення між цими кандидатами становить 27% на 20%)

Олександр Бригинець, депутат Київради. Висуванець ОО «Батьківщина».

{3-}

50 років. Письменник. За освітою – журналіст. Президент мистецької агенції «Територія «А». Чоловік співачки та художниці Анжеліки Рудницької. Був радником Прем’єр-міністра. Голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму. Один із активних учасників громадських акцій, присвячених захисту культури та пам’яток історії у столиці.

Ігор Вільдман, заступник міністра екології та природних ресурсів України.

{-4}

51 рік. Засновник підприємства «Солідарність». Мав стосунок до книжкового ринку на Петрівці. Був депутатом Оболонської районної ради у Києві, депутатом Київради від Блоку Литвина. У 2009 році увійшов до сотні найвпливовіших киян за версією журналу «Фокус». З 2006 року працював у Міністерстві екології та природних ресурсів.

-- Виборчий округ № 218 (частина Оболонського (виборчі дільниці № 800548 – 800576, 800579 – 800582), частина Святошинського (виборчі дільниці № 800781 –800822) районів міста Києва)

Кількість зареєстрованих кандидатів – 18, з них 8 – висунуто партіями, 10 – самовисуванці.

Виборчий округ №218 – «найбагатший» округ столиці. Сукупний дохід його кандидатів, у відповідності до поданих ними декларацій, за минулий рік становить майже 53 млн. грн. Найбільша частка з цієї суми – майже 50 млн. грн. - припадає на народного депутата Олександра Третьякова.

Проте, асоціація Третьякова з командою Віктора Ющенка може негативно вплинути на його результат. Третьяков веде агресивну кампанію, з активним залученням засобів масової інформації, на які він має впливи (телеканал 1+1, інформаційна агенція УНІАН, сайт «Главред»). Журналісти неодноразово обвинувачували Третьякова в використанні так званої «джинси» - замовних матеріалів з метою прихованої реклами кандидата.

Реально Третьяков, не зважаючи на залучення всіх можливих ресурсів, не дотягує до рейтингів кандидата від об’єднаної опозиції Володимира Ар’єва, який сьогодні розглядається як один із лідерів виборчих перегонів.

На користь Володимира Ар’єва працює підтримка з боку Юрія Луценка.

Однак проти кандидата від Об’єднаної опозиції спрацьовує фактор присутності на окрузі інших опозиційних кандидатів – наприклад, представника «Удару» Олександра Сергієнка та представника Української народної партії Валерія Асадчева, який обирався по цьому округу у 2002 році.

Реальне лідерство на окрузі сьогодні демонструє відомий київський бізнесмен Лев Парцхаладзе. Він активно присутній у рекламному просторі і демонструє «політику малих справ», також задіявши наявні агітаційні мережі. Участь у кампанії кандидата від Партії регіонів Олега Калашникова суттєвим чином не впливає на шанси Парцхаладзе.

Прогноз: основна боротьба на окрузі розгортатиметься між Левом Парцхаладзе та Володимиром Ар’євим.

Довідка

{6-}

Володимир Ар’єв, народний депутат України. Висуванець ОО «Батьківщина».

36 років. Журналіст. Був керівником і автором програми «Закрита зона» на «5 каналі». До обрання у парламент – директор студії «Зміна». На парламентських виборах 2007 року був обраний до Верховної Ради за списком блоку «Наша Україна – Народна Самооборона». Один із соратників Юрія Луценка.

{-7}

Лев Парцхаладзе, почесний президент компанії «21 століття». Самовисуванець.

41 рік. Син відомого грузинського художника Реваза Парцхаладзе. Засновник однієї із найпотужніших девелоперських компаній України- «ХХІ століття». Володіє ТЦ «Квадрат» та мережею швидкого харчування «Швидко», Вишгородським заводом ліфтів, охоронною компанією «Ангели», мережею ресторанів тощо. У 2006 році був одним із лідерів партії «Європейська столиця». Однак партія не отримала підтримки громадян. Через два роки «ЄС», на дочасних міських виборах, влилася у Блок Віталія Кличка. Почесного президента компанії «ХХІ століття» називали одним із спонсорів блоку. У грудні 2010 року Парцхаладзе пішов від Кличка. У 2012 році «Фокус» оцінив капітал Парцхаладзе у $40,3 млн.

-- Виборчий округ № 219 (частина Святошинського району міста Києва (виборчі дільниці № 800702 –800780, 800823 – 800827))

Кількість зареєстрованих кандидатів – 31, з них 6 – висунуто партіями, 25 – самовисуванці.

При всьому різноманітті кандидатів лідерів перегонів лише двоє. Це – кандидат від ВО «Батьківщина», народний депутат України Володимир Бондаренко, який вже перемагав на цьому окрузі в 1998 та 2002 роках, та відомий лідер Громадянського Активу Києва Олександр Пабат.

За даними соціологів, сьогодні значна перевага – на боці Володимира Бондаренка, який системно і послідовно працював у окрузі. Окрім того, у окрузі – традиційно високий рівень протестних настроїв виборців та високий рівень підтримки опозиції.

На 219-му окрузі – велика кількість зареєстрованих кандидатів від фактично однієї бізнес-структури, яка, за наявною інформацією, є близькою до Олександра Пабата. Тому можемо підозрювати наявність на окрузі команди технічних кандидатів.

Наявність на окрузі таких кандидатів, як голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко чи кандидат від «Удару» Сергій Федорченко, погоди не робить.

Прогноз: основна боротьба у окрузі й надалі розгортатиметься між Володимиром Бандаренком та Олександром Пабатом.

Довідка

{8-}

Володимир Бондаренко, народний депутат України. Висуванець ОО «Батьківщина».

60 років. Політик-«важковаговик». Працював у комсомолі. Потім – у держструктурах Києва. Був заступником голови Київської міської державної адміністрації Леоніда Косаківського. Працював заступником міністра юстиції, неодноразово обирався до Київради та Верховної Ради України. Був одним із лідерів партії «Реформи і порядок». Жорстко опонував Леоніду Черновецькому. На дочасних виборах 2007 року депутатський мандат здобув за списком блоку «Наша Україна – Народна Самооборона».

{-9}

Олександр Пабат, депутат Київради. Самовисуванець.

38 років. Син високопосадовця із Міністерства аграрної політики Віктора Пабата. Працював заступником голови Святошинської районної адміністрації у місті Києві. Очолює політичну партію «Громадський актив Києва». Останні два скликання очолює фракцію «ГАК» у Київраді. Брав участь у президентських виборах 2010 року.

-- Виборчий округ № 220 (Подільський район)

Кількість зареєстрованих кандидатів – 30, з них 14 – висунуто партіями, 16 – самовисуванці.

Основним претендентом на перемогу у 220-му окрузі є самовисуванець, лідер громадської організації «Право киян» Валерій Міронов. Потужний фінансовий потенціал, помножений на досвід роботи на посадах радника голови правління ВАТ «Державний Ощадний Банк України» та заступника голови Київської міської державної адміністрації (КМДА), дозволяє йому впевнено почувати себе під час перегонів. Хоча серед очевидних його «мінусів» – робота у команді Леоніда Черновецького.

Ще один ризик для Міронова – наявність серед конкурентів «двійника» - теж Валерія Миронова, що спричинить плутанину під час голосування.

Найбільш реальний конкурент Валерія Міронова - кандидат від ВО «Батьківщина», народний депутат Олександр Чорноволенко. Високий рівень підтримки опозиції з боку виборців Подолу виводить Чорноволенка в число лідерів кампанії. Останнім часом відзначено тенденцію до зупинки динаміки росту рейтингів Міронова та швидке зростання рейтингів Чорноволенка.

Незначним є вплив на ситуацію в окрузі інших яскравих висуванців – колишнього мера столиці, Героя України Олександра Омельченка та письменника Володимира Цибулька. Останній, щоправда, користується популярністю серед інтелігенції та студентів Києво-Могилянської академії.

Прогноз: основна боротьба розгортатиметься між Валерієм Міроновим та Олександром Чорноволенком. Враховуючи динаміку росту рейтингів, шанси у Чорноволенка є вищими за шанси Міронова.

Довідка

{10-}

Валерій Міронов, Лідер громадської організації «Право киян».

49 роки. За освітою економіст-математик. Був засновником компанії «Valmi».

Обирався до Подільської районної ради у столиці та Київради. У столичній міській раді був співголовою фракції «Наша Україна».

У 2009-2010 роках був заступником голови Київської міської державної адміністрації, курував питання транспорту, архітектури та будівництва.

Лідер громадської організації «Право киян».

{-11}

Олександр Чорноволенко, народний депутат України. Висуванець ОО «Батьківщина».

57 років. Має багаторічний досвід перебування у політиці. Був одним із лідерів Народного Руху України, головою контрольно-ревізійної комісії НРУ.

Був неодноразово обраний депутатом Київради та Верховної Ради України.

На дочасних парламентських виборах 2007 року депутатський мандат отримав за списком блоку «Наша Україна – Народна Самооборона».

-- Виборчий округ № 221 (Печерський район, частина Солом’янського (виборчі дільниці № 800828 – 800843, 800850, 800851, 800865, 800869 – 800871, 800873, 800877 – 800885, 800887 – 800891, 800950 – 800956, 800958, 800959), частина Шевченківського (виборчі дільниці № 800960 – 800964, 800966, 800967, 800975) районів міста Києва)

Кількість зареєстрованих кандидатів – 19, з них 9 – висунуто партіями, 10 – самовисуванці.

Найбільш реальні шанси на перемогу демонструє громадська діячка Алла Шлапак, голова правління громадської організації «Соціальна справедливість «СОВІСТЬ». У минулому Алла Шлапак була соратницею Леоніда Черновецького, створювала мережу агітаторів, на яких базувалася популярність Черновецького. Сьогодні Алла Василівна зберегла контроль над цією мережею.

На боці Алли Шлапак – серйозні організаційні, фінансові та адміністративні можливості. Її конкурент Василь Горбаль заявив у одному з інтерв’ю, що округ № 221 спеціально штучно створювався «під Шлапак» - інакше йому важко пояснити абсолютно неприродні вкраплення «анклавів» із Солом’янського району, без межевої прив’язки до округу.

Приблизно рівні шанси на потрапляння до Верховної Ради України у 221-му виборчому окрузі мають висуванець ВО «Батьківщина» Леонід Ємець та самовисуванець, народний депутат України Василь Горбаль.

У Ємця – незначний досвід політичної боротьби У 2006-2010 роках він був депутатом райради від НУНСу. Абсолютна невиразність гасел, відсутність логіки у слогані «єдиний, хто бореться», відсутність впізнаваності - ось головні фактори, що не сприяють росту рейтингів Ємця. На його користь працюють лише належність до Об’єднаної опозиції (хоча на Печерську цей фактор не надто впливає, оскільки тут нижчий, аніж у інших районах Києва, рівень протестних настроїв).

Також не на користь Ємця спрацьовує висунення в окрузі кандидата від «Удару» Ярослава Діденка, який при порівняно незначних впливах відтягує голоси від кандидата від опозиції.

Василь Горбаль – депутат Верховної Ради, колишній губернатор Львівської області, колишній голова правління «Укргазбанку» - має великий досвід політичної роботи та значний фінансовий ресурс. Належність до Партії регіонів не врятувала його від неприємностей з боку влади – брат Василя Горбаля нині перебуває під слідством. Сам Горбаль заявив про свій намір вийти з ПР. Всередині Партії регіонів Горбаля відносять до неформальної «групи ЄДАПС».

У 2002 році під час виборів у Солом’янському районі Горбаль переміг своїх конкурентів, серед яких були голова районної адміністрації, двоє діючих депутатів Верховної Ради, заступник мера Києва та теща Леоніда Черновецького. Тобто, він продемонстрував серйозні бійцівські якості.

Щоправда, Солом’янський округ, у якому Горбаль системно працював протягом 2002 – 2011 років, і висунення по якому прогнозувалося експертами, став ареною боротьби інших політиків, і Горбаль перейшов на чужий для себе Печерський район.

Прогноз: при збереженні нинішніх тенденцій головна боротьба на Печерську розгорнеться між далеко не опозиційними кандидатами – Аллою Шлапак та Василем Горбалем.

Довідка

{14-}

Алла Шлапак, депутат Київради. Самовисуванець.

36 років. Очолювала Київський центр освітньо-культурного розвитку.

Колишня соратниця Леоніда Черновецького. Була першим заступником київського міського голови. Двічі обиралася до Київради за списком Блоку Леоніда Черновецького, була співголовою фракції. У 2011 року залишила команду Черновецького і очолила депутатську групу «Соціальна справедливість».

{-13}

Василь Горбаль, народний депутат України. Самовисуванець.

41 рік. Останні десять років перебуває у лавах Партії регіонів. Однак зовсім нещодавно заявив про намір залишити ПР. Очолював «Укргазбанк». У 2010 році був головою Львівської обласної державної адміністрації.

Минулого року СБУ затримало рідного брата Василя Михайловича – Олега. Він проходить у справі, яка стосується питань рефінансування «Укргазбанку». Зараз він перебуває на підписці про невиїзд.

-- Виборчий округ № 222 (частина Солом’янського району міста Києва (виборчі дільниці № 800844 –800849, 800852 – 800864, 800866 – 800868, 800872, 800874 –800876, 800886, 800892 – 800949, 800957))

Кількість зареєстрованих кандидатів – 23, з них 12 – висунуто партіями, 11 – самовисуванці.

У 222-му виборчому окрузі головні претенденти на перемогу – кандидати від політичної партії ВО «Батьківщина», депутат Київради Дмитро Андрієвський та кандидат від Партії регіонів, народний депутат Максим Луцький.

Ці кандидати рівні практично в усьому – у фінансових, організаційних можливостях, у рівні підтримки з боку виборців. Андрієвський та Луцький вже досить довго працюють в окрузі.

Дмитро Андрієвський був обраний у 2008 році до Київради від Блоку Віталія Кличка, був одним із «сірих кардиналів» Кличка на ранньому етапі його політичної діяльності. Саме Андрієвський проводив підготовчу роботу при створенні партійних структур «Удару». В 2010 році був виключений з фракції за порушення фракційної дисципліни та за спільні голосування з Партією регіонів та Блоком Черновецького.

Максим Луцький свою політичну діяльність розпочав як член БЮТ. Проте в 2006 році перейшов до антикризової коаліції - ПР, СПУ і КПУ. Вважається близьким другом міністра освіти, молоді та спорту Дмитра Табачника.

Сьогодні соціологи говорять про практично рівні рейтинги Луцького та Андрієвського. При цьому на боці Луцького – адміністративний ресурс, на боці Андрієвського – високий рівень протестності електорату у Солом’янському районі. На окрузі зареєстровано ще одного кандидата на прізвище Андрієвський – кухаря ресторану «Арабіка» Віктора Андрієвського, що, звісно, може внести плутанину в ході процесу волевиявлення.

Від «Удару» Віталія Кличка у виборчому окрузі № 222 балотується відома телеведуча Рена Назарова (дружина голови Всеукраїнської політичної партії «Нова сила» Юрія Збітнєва), яка демонструє сьогодні третій результат.

Прогноз: до кінця виборів головна боротьба розгортатиметься між Дмитром Андрієвським та Максимом Луцьким.

Довідка

{15-}

Дмитро Андрієвський, депутат Київради. Висуванець ОО «Батьківщина».

45 років. Був представником Франклін Групп в Україні, працював у концерні «Київпідзембуд». До Київради обирався від партії «Наша Україна». Був членом фракції Блоку Віталія Кличка, але звідти був виключений за порушення фракційної дисципліни – голосування урозріз із рішенням фракції.

У серпні 2008 року очолив Українську селянську демократичну партію.

{-16}

Максим Луцький, народний депутат України. Висуванець Партії регіонів.

36 років. Був заступником міністра освіти та науки Станіслава Ніколаєнка (2007 р.). Перший проректор Національного авіаційного університету.

Кум Дмитра Табачника.

На парламентських виборах 2007 року депутатський мандат здобув за списком Партії регіонів.

Радник Прем’єр-міністра Миколи Азарова на громадських засадах.

У окрузі працює із минулого року. Наприкінці грудня 2011 року пенсіонери Солом’янського району отримали ліки з етикетками, на яких був зображений Максим Луцький.

-- Виборчий округ № 223 (Шевченківський район)

Кількість зареєстрованих кандидатів – 25, з них 7 – висунуто партіями, 18 – самовисуванці.

Це – «округ без вибору». Протягом всієї кампанії у окрузі – єдиний фаворит виборчих перегонів, колишній голова Шевченківської райдержадміністрації та лідер громадської організації «Кияни передусім» Віктор Пилипишин. Його відрив від найближчих суперників становить понад 10% і навряд чи може бути подоланий у найближчий місяць.

Цьому сприяє системна робота Пилипишина в окрузі, його соціальні ініціативи, цілеспрямовані дії на створення груп впливу та визначення ядерного електорату, грамотна рекламна кампанія.

Як результат – ще до старту кампанії серйозні політики намагалися обходити стороною округ Пилипишина: вже у травні 2012 року його рейтинг у Шевченківському районі становив 21%, а після старту виборчої кампанії різко пішов угору.

Як опозиція, так і влада відверто «злили» цей округ. Від ОО «Батьківщина» висунутий глава аналітичної служби ВО «Свобода» Юрій Левченко, а від Партії регіонів – директор мотозавода Ігор Куташев, які є заздалегідь непрохідними кандидатами.

Довідка

{18-}

Віктор Пилипишин, колишній голова Шевченківського району. Самовисуванець.

51 рік. Був головою Шевченківської райдержадміністрації у місті Києві. Працював у команді мера Києва Олександра Омельченка (заступником мера). Вважався одним із основних спонсорів Народної партії Володимира Литвина. У 2007 року за списком Блоку Литвина був обраний до Верховної Ради. Однак склав депутатські повноваження – на користь роботі у райдержадміністрації. У 2008 році балотувався на пост мера Києва. Після розриву стосунків з Володимиром Литвином вийшов з Народної партії та створив громадське об’єднання «Кияни передусім». У листопаді 2010 року звільнений із посади голови Шевченківської РДА. У 2011 році прокуратура Києва порушила кримінальну справу проти Пилипишина - за перевищення влади і службових повноважень. За оцінками експертів, справа проти Пилипишина стала результатом інтриг Володимира Литвина та його оточення.

Має відношення до комерційних підприємств, які займаються розведенням та продажем квітів, чайним бізнесом.

Другу частину аналітичної записки «Київ мажоритарний» читайте на «Главкомі» найближчим часом. В матеріали буде проаналізовано ситуацію в округах, що розташувались на лівому березі столиці.

Інші матеріали спецпроекту «Главкому» «Вибори-2012: гарячі точки» читайте тут