Євросоюз змінює ставлення до України. Про Тимошенко говорять тихіше

На останньому засіданні керівників дипломатичних відомств країн – учасниць ЄС про європейські перспективи України говорилось мало. З цього приводу лише висловився заступник міністра Єжи Пом’яновськи, котрий нагадав позицію Польщі: «Ми переконані, що підписання Угоди про асоціацію є необхідним кроком для наступного наближення України до Польщі, а відтак і до ЄС».

«Польща і Європа повинні зважитись на підписання Угоди, незважаючи на численні проблеми, які з’являються у Європі. Ми повинні пам’ятати , що це стане сигналом для усього українського суспільства, – сказав він журналістам. - Видається, що ЄС, після усіх українських потрясінь, зважиться пристати на таку позицію».

-- Угода у 2013 році?

Пом’яновськи висловив надію, що до підписання Угоди дійде у наступному році. «Що стосується дати, то не хочу визначатися, бо найважливішим є саміт ЄС – Україна. Можливо, виникнуть інші можливості, наприклад, головування Литви в ЄС ( у другій половині 2013 року - ред.) або саміт Східного Партнерства у Вільнюсі», – припускає дипломат. Кіпр також вважає, що ЄС повинен підписати Угоду асоціації з Києвом. «Вважаємо, що Україна здійснила прогрес у демократичному процесі; ми мали дуже добрий недавній візит президента України і вважаємо, що мусимо підтримати демократичний процес», – розповіла керівник кіпрської дипломатії Ерато Козаку-Маркуліс. Однак вона застерегла, що це не є офіційною позицією кіпрського головування в ЄС, а лише «національна» позиція Кіпру.

«Позиція Кіпру є дуже важливою, бо ця країна нині головує в Євросоюзі. Звична тактика ЄС однак виглядає наступним чином: якнайменше говорити про Україну, аби не розпалювати протиріч, давши цій державі кілька тижнів для відпочинку, – повідомив Rz євпродепутат Павел Коваль («Громадянська Платформа»). – Політика польської дипломатії у цьому випадку є найбільш слушною – додає він. Як відомо, міністри закордонних справ країн ЄС не видали жодної заяви, а наступного разу до українського питання повернуться у грудні».

-- Тихіше про Тимошенко

12 листопада з’явилася спільна заява Верховного представника ЄС у закордонних справах Кетрін Ештон і комісара ЄС з питань розширення і європейської політики сусідства Штефана Фюле, у котрій вони висловили «занепокоєння способом проведення поствиборчого процесу» (підрахунок голосів – ред.) і вказали на «відсутність реакції на недоліки та проблеми, які вже включені до звіту ОБСЄ». Як підкреслюють дипломати, це добра і виважена заява. Істотним є також те, чого немає в цій заяві. А в ній нічого немає про Юлію Тимошенко, бо саме справа способу здійснення судового процесу колишнього прем’єр – міністра стала безпосереднім приводом заморожування інтеграції України і ЄС.

У понеділок також з’ясувалось питання чергового саміту Україна–ЄС. Останній відбувся у грудні 2011 року. Після якого українські ЗМІ писали, що до чергового не дійде, бо ЄС немає до цього «мотивації». Проте вже цього тижня українські ЗМІ, посилаючись на представництво ЄС в Києві, повідомили, що саміт відбудеться на початку 2013 року.

-- Це не подарунок

«Маю надію, що сторони будуть шукати порозуміння, діалог буде конструктивним, а Угода асоціації підписана. Найважливішим для нас є те, аби інтеграційний процес не став заблокованим. Якщо Угода не буде підписана, це буде кризою України і Східного Партнерства», - говорить Олександр Сушко, директор київського Інституту Євроатлантичної Співпраці.

Політолог Віктор Небоженко говорить, що Україна й надалі дуже важлива для Заходу. «Європа це не лише демократичні цінності, але й геополітичні. Євросоюз буде розв’язувати свої проблеми за рахунок активної закордонної політики, схоже, як це роблять США. Країни ЄС вже допомогли Україні у питанні поставок газу, завдяки чому ми уникнули нової газової війни з Росією. ЄС хоче підтримувати українців, а не Партію регіонів і президента Віктора Януковича» – зазначив „Rz" Віктор Небоженко, підкресливши, що мільйони виборців не наділяли опозицію моральним правом блокування євроінтеграційних процесів.

{1-}

Корнеліс Охманн,

експерт німецької Bertelsmann Foundation

Нині Берлін головно зосереджений на порятунку євро і події в Україні відійшли на другий план. Німці у певному сенсі є розділеними у питанні України. Канцлер Ангела Меркель особисто заангажована стосовно захисту Юлії Тимошенко і доки ця справа не буде залагоджена, не можна говорити про зміну ставлення уряду канцлера. Переважає погляд, що в нинішній ситуації безглуздо було б зміцнювати зв’язки з Україною. Не бракує також думок, що співпраця Брюселя з Києвом означає в нинішніх умовах підтримку диктатури і призводить до послаблення ЄС. Іншої думки міністерство закордонних справ, яке відстоює позицію наближену до польської і немає нічого проти підписання Угоди про асоціацію, чи, принаймні, тієї її частини, що стосується економічної співпраці. Нікого не хвилюють аргументи, що, залишивши Україну наодинці з собою, можна призвести до її зближення з Росією. Промисловому лоббі це було б навіть на руку.

{2-}

Павел Залєвські,

євродепутат (Громадянська Платформа)

Найважливішим є те, що Кіпр, котрий здійснює головування, задаючи тон в закордонній політиці Євросоюзу, погодився з нашими аргументами у справі важливості підписання Угоди про асоціацію з Україною. Угода перекладається мовами держав-учасниць ЄС і буде готова для підписання на початку року, що свідчить про відсутність поспіху. Очікуємо на перше засідання нової Верховної Ради України. Існує проблема п’яти виборчих округів, у котрих не вдалося обрати депутатів, а також поведінки Партії регіонів стосовно того, чи допустить вона опозицію до управлінських функцій у парламенті. Рада ЄС і Європейська Комісія вже здійснили оцінку виборів у спільній заяві Верховного представника ЄС у закордонних справах Кетрін Ештон і комісара ЄС з питань розширення і європейської політики сусідства Штефана Фюле. Вона включає в себе ідею, що необхідно продовжити процес політичної асоціації та економічної інтеграції України. Також вже помітна дискусія щодо стосунків з Україною в Німеччині, яка може призвести до відходу від існуючої - жорсткої формули. Це вселяє надію.

За матеріалом Rzeczpospolita переклав Володимир Олійник