Економіка України: чого варто чекати у найближчий період?

Підсумки розвитку економіки України за перше півріччя 2013 року нічого нового, як на перший погляд, не принесли: традиційно в «мінусі» промисловість у зв’язку з тим, що зовнішній попит не сприяє Україні, у великому плюсі сільське господарство – тому, що літо прийшло і пора урожай збирати; давно відгриміло Євро-2012 - і тому впало будівництво, при тому суттєво. Але одне мене здивувало особливо. І це одне може визначати всю подальшу економічну участь держави як на короткострокову – так і середньострокову перспективу.

За повідомленням Державної служби статистики України, за період січня-травня 2013 року серед найбільших країн-партнерів експорт товарів збільшився до Китаю на 65,9% (на 68,5% січень-квітень 2013 року), (руди, шлак і зола, жири та олії тваринного або рослинного походження, механічні машини), Італії – на 9,8%, Туреччини – на 4,5%. Одночасно скоротився до Єгипту на 27,8%, Російської Федерації – на 13,7%, Казахстану – на 12,6% та Польщі – на 10,9%. Однозначно можу сказати, що такого різкого скачка експорту української продукції як до Китаю так і імпорту з цієї країни в цьому році, не було до жодної країни за всі роки незалежності. Якщо ситуація і дальше буде розвиватися подібним чином то на найближчі роки центр українських зовнішньоекономічних відносин може бути перенесено в Шанхай. Імпорт товарів, серед найбільших країн-партнерів, збільшився лише з Китаю та Польщі на 25,1% та 14,4% відповідно.

Зовнішні фактори. В цілому зовнішні тенденції світового розвитку не є сприятливими для України. Динаміка світової економіки істотно загальмувалася в останні роки. Темпи відновлення світового ВВП, досягнувши в 2010 році 5,2%, в 2011 році сповільнилися до 3,7%, а в 2012 році - до 3,1%. Темпи зростання розвинених країн знизилися з 1,6% в 2011 році до 1,3% в 2012 році, країн, що розвиваються - з 6,2 до 5,1%, відповідно. Динаміка економіки США в IV кварталі 2012 р. знову сповільнилася. Економіка зони євро скоротилася на 0,5%, з великих країн зростання вдалося домогтися лише Німеччині - 0,7%, при цьому в IV кварталі 2012 р. в Німеччині також зафіксований спад на 0,6%. Це вже змушує замислитися про багато речей.

Уповільнення зростання в розвинених країнах багато в чому пов'язано з необхідністю консолідації бюджетів. У Європейському Союзі дефіцит знизився з 4,4 до 3,8% ВВП. Німеччині в 2012 році вдалося ліквідувати дефіцит і звести бюджет з профіцитом у 0,1% ВВП. У США дефіцит бюджету зменшився з 10,1 до 8,5% ВВП. Однак боргове навантаження на економіку розвинених країн продовжувала збільшуватися. Борг країн Єврозони зріс з 88,1 до 93,1% ВВП в 2012 році, борг США виріс з 103,1 до 107,6% ВВП. Серед розвинених країн стійке позитивне сальдо поточного рахунку зберігає Німеччина - 6,3% ВВП. У Китаї послідовно скорочується профіцит поточного рахунку з 10,1% ВВП в 2007 році до 2,3% в 2012 році. Сподіваюся, що економіку Єврозони вдасться стабілізувати в другій половині 2013 року, але в цілому за рік зростання ВВП залишиться негативним. На мій погляд, починаючи з 2014 року економіка країн спільної валюти зможе поступово збільшувати динаміку відновлення з 0,9% в 2014 році до 1,7% в 2016 році. Прогнозується, що лідером відновлення з 2013 року буде економіка Німеччини, в 2014 році до неї приєднається Франція, згодом, ближче до закінчення прогнозного періоду, Італія та Іспанія. Основними ризиками уповільнення глобальної економічної динаміки в найближчі 3 роки будуть залишатися високе боргове навантаження на економіку розвинених країн, поглиблення кризи в зоні євро і ситуація в бюджетній сфері США. Ефективність європейських стабілізаційних механізмів може виявитися меншою, ніж очікується, що зажадає більш сильного стиснення бюджетів. Спад європейської економіки може продовжитися в 2014 році, а після виходу з рецесії темпи відновлення Єврозони до 2016 року можуть залишитися нижче одного відсотка.

Протягом ряду років можуть зберігатися висока невизначеність і ризики значного зниження темпів зростання американської економіки. У разі реалізації цих ризиків зростання економіки США може сповільнитися до 0,8% в 2013 році з подальшим пожвавленням динаміки в 2016 році до 1,5% ВВП. Як і раніше зберігаються ризики, пов'язані з обмеженням розширення внутрішнього попиту і зниженням віддачі від інвестицій в Китаї. Економічне зростання в країнах СНД, особливо в Україні, в цілому буде випереджати зростання світової економіки. Проте як і раніше буде зберігатися сильна залежність від економічної динаміки Європейського Союзу, Росії, Китаю, ступеня і глибини інтеграції економік в загальний економічний простір, здатної пом'якшити можливий негативний вплив кон'юнктури світових ринків. Поки ми залишаємося експортоорієнтованої країною всі ризики світової кризи будуть проявлятися і в Україні.

Чого варто чекати Україні у найближчий період?

По-перше, у зв'язку з погіршенням світового попиту - проблеми в реальному секторі економіки будуть серйозні. Висока ймовірність, що за підсумками 2013 року в промисловості буде спад, сільське господарство демонструватиме непоганий позитивний результат. Як я вже говорив - стрімкого підйому в світовій економіці не спостерігається, ситуація залишається вкрай складною. А вітчизняна економіка орієнтована на зовнішні ринки.

Враховуючи всі фактори внутрішнього і зовнішнього характеру, зростання ВВП за 2013 складе 0.5-1%. І це буде ще добрий результат, так як більшість країн будуть демонструвати падіння. Потрібно в першу черзі підтримувати сільське господарство і внутрішній попит, стимулювати зростання внутрішнього ринку. Природно в цій ситуації уряд змушений буде шукати способи корекції бюджетного дисбалансу, нові механізми для забезпечення економічного розвитку та збалансування фінансового стану.

Оцінка макроекономічних тенденцій першого півріччя.

Несприятлива зовнішньоекономічна кон’юнктура визначала зменшення обсягів виробництва експортоорієнтованих галузей промисловості, а високий внутрішній споживчий попит сприяв розвитку галузей, орієнтованих на внутрішній споживчий попит. Індекс промислової продукції у січні–червні 2013р. порівняно з відповідним періодом 2012р. становив 94,7%. Загалом низхідний тренд розвитку промислового виробництва був зумовлений комплексом чинників, пов’язаних із збереженням значних фінансових проблем у ряді країн Єврозони, Росії та Близького Сходу, посиленням рецесійних тенденцій, що негативно позначилося на динаміці зовнішнього попиту та збереженням структурних диспропорцій системного характеру. Тобто, негативно на ситуацію у промисловості впливало посилення конкуренції з боку іноземних виробників (зокрема, Китаю, РФ та Туреччини), формування низької цінової динаміки на світових товарних ринках, відсутність кредитної підтримки та жорстка монетарна політика.

Серед інших негативних чинників, що мали вплив на динаміку промислового виробництва, були: продовження зниження попиту та відповідно цін на сталь, що спричинило падіння обсягів виробництва металургії; утилізаційний збір на автомобілі, уведений у дію Російською Федерацією з 1 вересня минулого року. Як наслідок, виробництво легкових і вантажних автомобілів в Україні знизилося суттєво; призупинення Російською Федерацією дії сертифіката на продукцію Кременчуцького сталеплавильного заводу, що відобразилося на показниках вагонобудівної галузі; нижча конкурентоспроможність української хімічної продукції через перевищення ціни на природний газ для України над цінами для Білорусі. Це призвело до зниження обсягів виробництва хімічної промисловості; низька рентабельність виробництва нафтопродуктів через високу ціну на нафту та імпортне мито. Обсяги виробництва коксу та продуктів нафтопереробки скоротилися. Позитивна динаміка інших промислових галузей визначалася високим внутрішнім споживчим попитом. Високий внутрішній споживчий попит, підтриманий стабільним підвищенням реальних заробітних плат, забезпечив збільшення обороту роздрібної торгівлі. Додатковим фактором високих темпів його зростання було зниження споживчих цін на деякі групи товарів та послуг, що сприяло посиленню споживчих настроїв населення.

Тому, останні підсумки роботи промисловості України ще раз підтверджують факт надзвичайно відкритості національної економіки та її залежності від кон’юнктури світового ринку. Щоб хто не говорив, але економіка України як і в попередні періоди не була підготовлена до такого можливого спаду. Обмежене кредитування реального сектору економіки та високі процентні ставки за кредитами стали каталізаторами уповільнення економічного зростання. Ці явища посилюються девальваційними тенденціями на валютному ринку багатьох країн світу, в той час як курс гривні відносно долара США утримується на фіксованому рівні впродовж тривалого періоду, що негативно впливає на конкурентоспроможність вітчизняної продукції та супроводжується втратою ринків збуту – як зовнішніх, так і внутрішніх. Тому зараз як ніколи є актуальною теза, проголошена Президентом України в щорічному Посланні до Верховної Ради України про доцільність прив’язки гривні до «кошика валют». У поточному році на розвиток промисловості також впливають негативні процеси, що супроводжуються відновленням рецесійних тенденцій у окремих країнах Європи та формуванням низької цінової динаміки на українські товари на зовнішньому ринку. Найбільшу глибину падіння демонструють галузі переробної промисловості, в тому числі і переробки сільськогосподарської продукції.

У січні-червні 2013 р. підприємствами України виконано будівельних робіт на суму 23,0 млрд.грн. Індекс будівельної продукції у січні-червні п.р. порівняно з відповідним періодом 2012 р. становив 80,8%. Нове будівництво, реконструкція та технічне переозброєння склали 82,8% від загального обсягу виконаних будівельних робіт, капітальний і поточний ремонти – 9,6% та 7,6% відповідно.

Вже дев’ятий місяць відбувається зростання сільськогосподарського виробництва. У січні-червні 2013р. індекс обсягу сільськогосподарського виробництва порівняно з відповідним періодом 2012р. становив 115,4% (це найвищий показник зростання обсягу сільгоспвиробництва за останні 5 років), у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – 127,5%, у господарствах населення – 106,4%. За І півріччя п.р. індекс обсягу виробництва продукції рослинництва порівняно з відповідним періодом 2012р. становив 167,1%, у т.ч. в аграрних підприємствах – 212,5%, у господарствах населення – 132,0%. Суттєве зростання обсягу виробництва продукції рослинництва порівняно з минулорічним зумовлено прискореними темпами збирання ранніх зернових та інших сільськогосподарських культур і збільшенням їхньої середньої врожайності. У І півріччі п.р. індекс обсягу виробництва продукції тваринництва порівняно з відповідним періодом 2012р. становив 105,2%, у т.ч. в аграрних підприємствах – 110,3%, господарствах населення – 101,5%. За розрахунками, на 1 липня п.р. проти початку липня 2012р. чисельність поголів’я великої рогатої худоби збільшилася на 3,3% (у т.ч. корів – скоротилася на 0,7%); зросло поголів’я свиней (на 4,6%), овець і кіз (на 5,1%), птиці всіх видів (на 6,7%). Діяльність сільськогосподарського виробництва в цей період визначалась під впливом стабільного попиту з боку домогосподарств та переробних підприємств; забезпечення фінансової підтримки сільгоспвиробників з боку банківського сектору; збільшення обсягів дотацій і компенсацій за реалізовану тваринницьку продукцію переробним підприємствам.

В цілому, розвиток аграрного сектору спроможний здійснити потужний вплив на економічну динаміку України, зважаючи на значні перспективи його капіталізації та прогнозовані довгострокові підвищувальні тренди на ринках основних видів аграрної продукції. В умовах відкритості національної економіки світові тенденції щодо наростання дефіциту продовольства та зростання цін можуть розглядатися як потужний виклик для українського аграрного виробництва. Ці тенденції стимулюватимуть приплив інвестиційних ресурсів до галузі, можуть діяти як активний стимул пожвавлення сільгоспвиробництва та експорту сільгосппродукції, джерело додаткових фінансових ресурсів для розвитку й капіталізації сектору, підґрунтя для розкриття вітчизняного аграрного потенціалу як важливої та досі недостатньо розкритої національної конкурентної переваги. Реформування в аграрній сфері має полягати в запровадженні прозорого та конкурентного ринку земель сільськогосподарського призначення. Основні акценти мають бути зміщені в бік формування ринкових інститутів, які дозволять оптимізувати діючі форми організації сільськогосподарського виробництва з погляду ефективності реалізації ними не лише економічних, а й соціальних та екологічних функцій

Оборот роздрібної торгівлі за січень-червень 2013р. становив 397,6 млрд.грн., що у порівнянних цінах на 11,2% більше обсягу січня-червня 2012р.

За січень-травень 2013р. експорт товарів склав 27193,4 млн.дол. США, імпорт – 29626,2 млн.дол. Порівняно з відповідним періодом 2012р. експорт склав 96,5%, імпорт – 87,3%. Від’ємне сальдо становило 2432,8 млн.дол. (за січень-травень 2012р. також від’ємне – 5732,4 млн.дол.). Основу товарної структури українського експорту складали чорні метали та вироби з них – 26,8% від загального обсягу експорту (зменшення обсягів на 12,9% проти січня-травня 2012р.). Мінеральні продукти становили 13,7% (збільшення на 7,6%), продукти рослинного походження – 11,1% (зменшення на 12,1%), механічні та електричні машини – 10,2% (збільшення на 2,3%), продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 7,9% (збільшення на 5,6%), засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби – 7,3% (зменшення на 6,5%), жири та олії тваринного або рослинного походження – 5,9% (зменшення на 4,2%), готові харчові продукти – 5,6% (збільшення на 17,8%). Значна технологічно обумовлена експортоорієнтованість української економіки на тлі песимістичних оцінок світової торговельної кон’юнктури спонукає до цілеспрямованої політики підтримки експортної активності й конкурентоспроможності українських підприємств.

За січень-червень 2013р. підприємствами транспорту перевезено 356,1 млн.т вантажів, що становило 93,5% від обсягу перевезень вантажів у січні-червні 2012р. Вантажооборот. Вантажооборот склав 177,8 млрд.ткм, або 89,9% від обсягу січня-червня 2012р. Вантажооборот залізничного транспорту зменшився на 9,9%.