Чому «пробуксовує» пенсійна реформа?

Пенсійна реформа є непопулярним, але дуже важливим заходом у системі економічних реформ. Вона не може пройти безболісно, але це той крок, який мав бути зроблений ще 10 років тому. Які є першочергові заходи доцільно здійснити?

Мають бути терміново прийняті відповідні заходи з реформування системи пенсійного забезпечення. В даний час пенсійна реформа зупинилася. В першу чергу – це приведення пенсійного законодавства України до єдиних принципів, єдиного Закону (щось подібне Пенсійного кодексу), оскільки існування 16 різних законодавчих актів, що регулюють пенсійне забезпечення громадян, наочно представляє соціальну несправедливість: учитель, пропрацювавши на користь держави 40 років, не повинен отримувати пенсію в два рази меншу, ніж міліціонер, який пропрацював лише 20. Відчутний вплив буде мати посилення ролі держави в управлінні фінансовими ресурсами та контроль за їх використанням шляхом створення єдиного державного органу, що об'єднує в собі функції пенсійного фонду та фондів соціального страхування.

Крім того, потрібно домогтися ліквідації негативного сприйняття підвищення віку виходу на пенсію жінок з 55 до 60 років шляхом надання кожній працюючій жінці права виходу на пенсію раніше обумовленого законодавством віку на 1.5-2 роки за кожну народжену і виховану до 18 років дитину. На сьогодні вкрай важливим є питання усунення негативних наслідків підвищення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі – для чоловіків з 25 до 35 років, а для жінок - з 20 до 30 років. При внесенні цих змін не було прийнято до уваги, що особи передпенсійного віку, інші особи, старші 50 років, які мали страховий стаж, необхідний для призначення пенсій відповідно до законодавства, що діяло до 1 жовтня 2011 року (25 років для чоловіків і 20 років для жінок), фактично позбавлені права на призначення пенсії за віком у повному розмірі у зв'язку з неможливістю набуття додатково 10 років стажу до досягнення ними пенсійного віку. Мають бути розмежовані джерела фінансування пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, в тому числі, поступове переведення фінансування дострокових пенсій (за списками №1 і №2), інших категорій підвищених пенсій у систему недержавних пенсійних фондів з обов'язковим відрахуванням до них пенсійних внесків з боку відповідних роботодавців. Важливим також є питання обов'язкового охоплення системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування усіх працюючих громадян (у тому числі і тих, які забезпечують себе роботою самостійно, а також найманих працівників у приватному секторі економіки). Поки більше 30 відсотків заробітної плати в Україні виплачуватимуться "в конвертах", то неможливо навіть говорити про реальне підвищення пенсійного забезпечення. Має відбутися скорочення штату Пенсійного фонду України на 10% і оптимізація його адміністративних витрат.