Чи загрожує Україні гіперінфляція?

В даний час йде масова дезінформація, а деколи і відверта брехня ніби то Рада НБУ дозволила якусь емісію і, що це буде здійснюватися в найближчий час. Складається враження, що в деяких типу-експертів та посадовців карантин взагалі паралізував мізки і їм тільки сниться друкарський станок та емісія.

Насамперед – це спроба уникнути від відповідальності за провальну жорстку монетарну політику в другій половині 2018 та особливо кінця 2019 року, яка підірвала основи стійкості економіки, втрати ВВП, у першу чергу – через промисловість і не забезпечення накопичення оптимальної кількості золотовалютних резервів.

Рада фактично негативно оцінила діяльність Правління з цих напрямів в грудні 2019 року. Вважаю, що Правління НБУ і в даний час здійснює надто жорстку неадекватну до вимог часу монетарну і регуляторну політику, яка не дозволяє приймати правильні рішення і зменшує можливість банків, через надто жорсткі регуляторні норми, здійснювати кредитування економіки.

В цьому зв’язку зазначу наступне.

Ще раз наголошую. Рада НБУ в межах своїх повноважень скасувала окремі свої рішення, що бути актуальні в 2018 році та втрачають актуальність в час, коли Уряди і Центральні Банки всіх країн світу приймають досить жорсткі заходи для захисту населення і економіки своїх країн. Якщо і дальше проводити таку жорстку монетарну політику, яка здійснювалась до останнього часу – то ми можемо взагалі одержавити ситуацію – коли без належних темпів економічного розвитку банківська система почне занепадати навіть з теперішнім запасом її міцності.

В даний час є суттєвий попит на 2 складові: 1. Розширення операцій НБУ на вторинному ринку ОВДП, ще не означає що операції повинні збільшувати портфель ОВДП у власності НБУ, але такі операції можуть збільшити ліквідність ринку ОВДП. 2. Є попит на обмін ОВДП - наприклад нерезиденти можуть хотіти обміняти ОВДП гривневі на валютні, а банк хоче обміняти індексні на звичайні і т.д. Цей обмін може забезпечувати як НБУ, так і Мінфін, у обох інституцій тепер немає меж чи якихось заборон в рамках чинного законодавства.

Рішення Ради НБУ дають свободу дій Правлінню Нацбанку не тільки ховатися за політику таргетування інфляції, а використовувати всі форми і методи грошово-кредитної політики. Це рішення не передбачає фінансування бюджету, а операції НБУ на вторинному ринку можуть бути спрямовані на покращення привабливості та ліквідності ринку ОВДП без суттєвого збільшення ОВДП на балансі НБУ.

Більше того, Рішення Ради від 31.03.2020 взагалі не передбачає викуп ОВДП з боку НБУ на певні суми, ми залишили свободу вибору правлінню. НБУ може в межах суми річного зменшення вкладень у ОВДП вийти на вторинний ринок та виставити котировки на купівлю і продаж без будь-яких додаткових вкладень – тільки з метою забезпечення ліквідності ринку, щоб сприяти відкриттю первинного ринку ОВДП Мінфіну по ОВДП у гривні. Крім того, до Ради НБУ звернулись ряд банків, які зазначали, що відкриття операцій НБУ на вторинному ринку було б цікавим і для них, оскільки є змога обміняти індексні, інфляційні ОВДП на звичайні ОВДП у гривні. Таку операцію можуть підтримати і міжнародні фінансові організації, але без розблокування вторинного ринку це було б неможливим.

Для упередження можливих суджень щодо того, що участь центрального банку в операціях купівлі державних боргових цінних паперів може спровокувати гіперінфляцію за прикладом 1990-х років, зауважимо наступне.

Обсяг можливих операцій Нацбанку з купівлі ОВДП в 2020 р. за масштабами є неспівставним з обсягами проведення емісії початку 1990-х, яка викликала гіперінфляцію.

Так, обсяг емісії, яку здійснив Національний банк в 1992 р. становив 164% від ВВП попереднього року, в 1993 – 243%, в 1994 – 45% ВВП попереднього року. І лише починаючи з 1996 р. обсяги емісії були меншими від 3% ВВП. Якщо застосувати параметри емісії 1992 року до умов 2020 року, то це означало б купівлю ОВДП Нацбанком у обсязі 6,5 трлн. грн. Однак у теперішніх умовах мова йде лише про покриття потреб бюджетного фінансування в обсязі до 250 млрд. грн (або 6,3% ВВП).

Згідно з нашими розрахунками, при зниженні ВВП на 3,9% та підвищенні річних темпів інфляції до 8,7% (параметри макропрогнозу Державного бюджету 2020) безпечні обсяги викупу Нацбанком ОВДП можуть становити 285 млрд. грн (як приріст монетарної бази).

Тобто, з точки зору емісії, як чинника інфляції, вплив операцій НБУ з купівлі ОВДП матиме мінімальний вплив на інфляцію (за умови недопущення зловживань пов’язаних з спекулятивним спрямуванням додаткової гривневої маси на валютний ринок. А це вже робота відповідних структур).

Інша справа в тому, що українській економіці властиві суттєві структурні вади та диспаритети, зокрема нерозвиненість товарних та фінансових ринків, ринку праці, диспаритети в рівнях рентабельності окремих видів діяльності тощо. Саме зазначені чинники, мультипліковані структурним шоком коронавірусної пандемії і будуть визначальними чинниками інфляції в короткостроковій перспективі.

Рада рекомендує розглянути можливість запровадження цільового довгострокового рефінансування банків з метою кредитування інвестиційних проектів, суб’єктів малого та середнього бізнесу та розширити перелік активів, що можуть виступати забезпеченням за такими кредитами рефінансування; знизити норму обов’язкового резервування банків для валютних коштів з метою їх залучення та утримання в банківській системі України; обґрунтувати середньостроковий таргет інфляції на рівні, що достатньої мірою враховує шоки, пов’язані із епідемією коронавірусу, дію чинників, що перешкоджають повноцінному функціонуванню трансмісійного механізму грошово-кредитної політики (нерозвиненість фінансових ринків, товарних ринків, ринку праці тощо), а також враховують емпіричний досвід країн з ринками, що формуються, які відновлювалися після структурних шоків.

Серед рекомендацій Уряду Рада НБУ акцентує увагу на удосконалення функціонування ринку державних цінних паперів: зокрема - розширити перелік учасників первинних аукціонів з розміщення ОВДП шляхом залучення до участі в них небанківських фінансових установ; провести аналіз процедур продажу ОВДП населенню та вжити заходів щодо їх спрощення; розглянути можливість випуску цільових ОВДП для реалізації пріоритетних інвестиційних проєктів, визначених Урядом України.

Рада звертає увагу Уряду на доцільності підвищення ефективності управління державними фінансами та реалізації державних програм, зокрема - Розширити застосування інструментів державних гарантій для фінансування інфраструктурних проектів; розробити державні програми часткової компенсації відсотків за кредитами банків, наданими підприємствам малого та середнього бізнесу, експорт орієнтованим підприємствам, за іпотечними програмами, та галузям, фінансовий стан яких погіршився найбільше внаслідок поширення коронавірусної інфекції.

Рада НБУ рекомендує ініціювати внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення порядку визначення фінансового результату банків до оподаткування в частині операцій з формування резервів під активні операції, зокрема шляхом встановлення лімітів на розмір резервів під знецінені активи, які можуть бути віднесені на фінансовий результат, з метою реальної сплати банками податку на прибуток. Розробити альтернативні сценарії щодо бюджетного дефіциту та управління державним боргом в залежності від варіантів впливу епідеміологічних заходів на глибину спаду в економіці.