Солдати іноді падають. Інавгурація і її символи

Будучи людиною, яка стерла не однин десяток пар штанів в різних посадових кріслах, написала не одну сотню виступів і промов, моє основне враження від інавгурації - жарт в інаугураційній промові. Цього не любили і боялись майже усі наші президенти і прем'єри, не говорячи про нижчих князьків.

Жарт, та ще й жарт над собою, великого вартий. Це страшно і незручно жартувати, коли говориш про серйозне. А тим більш про життєво важливе.

Для тих, хто шукає протокольних ляпів: був лише один, та й то від Турчинова (оголосив виступ Президента, а заграв гімн). Ну, він у нас недосконалий, але він цього і не спростовує .

А тепер повільно і чітко: зброя не падала. Упав солдат. Втратив свідомість і упав. Це хороший солдат, бо випустив зброю лише тоді, коли втратив свідомість. Солдати іноді падають. Добре, що цього разу так. Молоденькі хлопці, задовбані тренуваннями, хвилювання, спека. Не шукайте тут символізму.

Ідеального не буває, тому скажемо так: промова і вся церемонія були хорошими і відповідними. Президент має стиль, має поставу, має розум.

Поки що хочеться йому допомагати, бо він не сказав нічого, що не було б і моїми думками.