Гідність - це те, чому ми не навчились і не навчили свою владу

З чим я загалом повністю згоден, але все рівно не був готовий почути від американця - радника Міноборони: в основі реформи Збройних сил має лежати Гідність!

В Збройних силах, де Гідність покладено в основу організації, війська не можна послати в котел чи криваву м'ясорубку. Не можна взагалі, а тим більше - безкарно.

В такій армії генерали не мовчать, коли політики віддають їм злочинні накази.

Військові операції не плануються, не здійснюють, не починаються, не закінчують, не призупиняється за наказами тих, хто не має права дати відповідні команди.

Генерали не дозволяють політикам вчити себе, як воювати, але водночас не можуть втручатися в суто цивільні справи.

Солдати не можуть займатися нічим іншим, ніж підготовкою.

Реформи флоту не плануються під кінцевий результат - заволодіти нерухомістю в центрі великого міста або закупити кораблі певного виробника.

Армія не може існувати без туалетного паперу, шкарпеток, медикаментів, боєприпасів і озброєнь.

Гідність передбачає відповідальність.

І колективну, і особисту.

Відповідальність і очищення від власних злочинів теж.

Гідність - це те, чому ми не навчились і не навчили свою владу, як цивільну, так і військову, через рік після Революції Гідності.

Я все це розумію, але, признатись чесно, не був готовий почути від військового американця.