Якщо депутати не знають, хто такий Грушевський, то що вони роблять у Раді?

Продовження історії з експозицією історичних діячів в ВР.

В кулуарах парламенту до мене підійшов засмучений представник приватного музею «Становлення української нації», який розповів, що це вони були ініціаторами перформансу, робили все за свої кошти, й мета шляхетна – аби більше депутатів дізналися хоч щось про історію.

Мовляв, депутатам подобається. Що це не воскові, а силіконові експонати, й зовсім не музей мадам Тюссо.

Й робилося це, не розраховуючи на публічність інформації, виключно для просвітництва депутатів. Короче, музей на мене образився, що я розповіла про експозицію в кулуарах, хоч це дуже дивно.

Ну що я можу тут сказати? Тільки повторити свою думку. Мій пост не про експозицію, а про нинішній стан парламенту.

Звичайно, це питання смаку, але мені знається, цим скульптурам місце в музеї, а не в парламенті. От про що мова.

З повагою до музеїв, їх ідей і експозицій, ще раз наголошую, що вважаю вульгарністю силіконові фігури в порожніх кулуарах ВР. Особливо моторошно виглядає «зустріч» з Кравчуком.

В кулуарах ВР варто проводити експозиції. Нещодавно тут була фотовиставка памʼяті загиблих журналістів.

Але для кого це все? В кулуари треба повернути ЗМІ, парламент треба повернути до нормальної роботи! А сьогодні ВР знову проголосувала про таємний режим і безсистемні засідання, відсутність журналістів і трансляцію канала РАДА.

Ну, й якщо депутати не знають, хто такий Грушевський, то що вони роблять у ВР?

Музею «Становлення української нації» – успіхів в просвітництві, ваша експозиція чудова для школярів і малюків дитсадочку, ідеальне заохочення вивчати українську історію.

Коли експозицію перевезуть назад в музей – сходимо туди з дітьми.

В кулуарах ВР мають бути живі журналісти. І цей допис не про виставку, а про нинішній парламент, який перетворено на музей.