Як свободу слова обертають в свободу брехні. Приклад Washington Post

Знову дохла кішка від Washington Post про «український слід» в підриві путінських потоків на Балтиці.

Нічого нового. Окрім прізвища Романа Червінського, на якого тепер спрямовується підозра кращої хокейної журналістки сезону 2017-2018 р.р. Ізабель Хуршудян, яка потім працювала кореспондентом у московському бюро WP й очевидно була не тільки об'єктом уваги з боку ФСБ.

Зараз вона вже 1,5 року очолює київське бюро цієї американської газети, але очевидно, професійний рівень її залишився хокейний. Головне для даного напрямку порученої редакцією роботи – ганяти «шайбу» по медіа-полю.

Її статті про «український слід» – яскравий приклад як свободу слова обертають в свободу брехні.

Можливо, комусь з тих, кому в статтях в WP Хуршудян і її співавтори приписують те, чого вони не робили, з часом прийде в голову думка подати в суд за наклепи?

П.С. Зверніть увагу, що в статті знову йдеться про те, що диверсія на путінських потоках на совісті українських військових, а мовляв, вище політичне керівництво України взагалі було не в курсі планування операції. Мусування наративу про протиріччя між військовим та політичним керівництвом України якраз дуже гармонізується з наративами російської пропаганди. І саме зараз ми знову бачимо чергову хвилю його поширення. Ну хіба що бракує тези про майбутній «військовий переворот в лютому 2024 року». Але цю «шайбу» було поручено ганяти іншим підрядникам.