Чому виникли негативні тенденції в російському ВПК

Згідно зі звітними даними ради безпеки Росії темпи зростання обсягів у сфері військово-промислового виробництва досягли свого пікового значення у вересні 2023 року і склали +38.9% від обсягів середньомісячного показника попереднього року.

Однак далі почалося суттєве падіння цих показників:

• жовтень – + 34%
• листопад – + 27.6%
• грудень – + 11.2%
• січень 2024 р. (прогноз) – + 7%

За оцінкою аналітичних структур ради безпеки Росії подальшому нарощуванню обсягів військового виробництва у РФ заважає кілька істотних факторів.

«Кадрове питання»

По суті, особливих труднощів із наймом працівників на низькокваліфіковані посади в промисловому виробництві в Росії немає, проблеми починаються з середньо- і висококваліфікованими кадрами робочих спеціальностей. Навіть автоматичне збільшення середньої заробітної плати в галузі, різних соціальних та державних «бонусів» для персоналу відповідної категорії, не дозволяє механічно вирішити цю проблему, тому що для її підготовки в достатньому обсязі потрібен певний час.

У середньому у виробництві російського ВПК брак висококваліфікованого робочого персоналу коливається не більше 15-20% від реальної потреби. Причому, зі збільшенням інвестицій з боку державного бюджету Росії в цю галузь (кратно) і, відповідно постійно зростаючої потреби в розширенні обсягів виробництва військової продукції, ця потреба отримала стійку тенденцію щодо збільшення своїх розмірів.

Цілком можливо, що через деякий час гострота цієї проблеми російського ВПК буде подолана (росіяни зараз дуже серйозно вкладаються у професійно-технічну освіту та підготовку своїх громадян). Але, «в моменті», прямо зараз вона цілком очевидна. І для її усунення потрібен певний час

«Технологічні складності»

Для подальшого нарощування виробництва, розширення номенклатури та оновлення «модельного ряду» кінцевої продукції, російському ВПК потрібно відповідне промислове обладнання. Починаючи з верстатів, здатних виточити артилерійський ствол із заданими якісними параметрами, закінчуючи спеціалізованим обладнанням для монтажу складних електронних блоків.

Частка власного виробництва такого обладнання в Росії не перевищує показника в 32-35% від реально існуючої потреби (згідно з звітами російських структур, насправді вона явно ще нижча). Закупівля такого обладнання (мається на увазі по всій номенклатурі, задіяній у військовому виробництві) за кордоном, у тому числі в КНР, за останні 4 місяці, згідно зі звітом Ради безпеки Росії, поступово ускладнюється.

Так, ви не помилилися, китайці не дуже охоче постачають в Росію складне і спеціалізоване промислове обладнання, яке можна задіяти у військовому виробництві. Якщо такого роду верстати та обладнання з лейблом «маде ін Чина» потрапляють у Росію, то це носить характер якихось унікальних та ексклюзивних випадків.

У свою чергу, після рішення урядів Японії та Південної Кореї «зробить жорсткішим» контроль за постачанням унікальних промислових технологій та промислового обладнання «подвійного призначення» на територію Росії, у тому числі «через треті країни», російські структури прогнозують загострення цієї проблеми, як в промисловому виробництві, так і, зокрема, у ВПК.

На даний момент Росія просто не виробляє промислове обладнання такої номенклатури, яка потрібна в її ВПК, для виробництва сучасних і перспективних типів і зразків озброєння та військової техніки ні достатньої якості, ні в достатніх обсягах (особливо це загострюється в умовах виникнення об'єктивної потреби у нарощуванні обсягів виробництва ВПК).