Цей тиждень визначальний для світової політики і України

Цей тиждень буде визначальним для світової політики. Перше міжнародне турне Байдена в самому розпалі. Уже відбувся саміт країн Великої сімки, сьогодні – саміт НАТО, завтра – США-ЄС, а післязавтра – зустріч Байдена і Путіна.

На кожному з цих заходів тема України однозначно підніматиметься і займатиме важливе місце. Наприклад, вчора лідери країн Великої сімки назвали Росію стороною конфлікту на Донбасі, а не посередником. Також лідери G7 закликали Кремль вивести війська і своїх проксі з України.

Водночас, сьогодні саміт НАТО, на жаль, пройде без нашої участі. Можна з упевненістю говорити, що розраховувати на щось проривне для нашої країни, як от ПДЧ в НАТО, не варто. Також питання подальших перспектив євроатлантичної інтеграції України відклали у довгий ящик. Очевидно, щоб зайве не «злити» Путіна і переключити увагу на нового головного суперника, для боротьби з яким Байден націлений об’єднати демократичний світ на чолі з США – Китай. Саме йому Захід має протиставити альтернативу. Фокус головного стратегічного суперництва зміщується з Москви на Пекін.

Переключаючи увагу на стримування Китаю, США дають Путіну карт-бланш на Східну Європу. І якщо Китай наразі діє, в основному, економічними засобами впливу, то Путін – силою і порушенням всіх можливих міжнародних правил.

З Росією намагатимуться вийти на «передбачувані відносини» та зберегти існуючий нині статус-кво. На жаль, така тактика є помилковою і швидко вичерпає себе. Росія неодноразово доводила, що будь-які «перезагрузки» і «розрядки» завершуються тим, що Кремль лиш набирає сил для подальших агресивних дій.

В першу чергу, постраждає Україна. Нам слід очікувати подальшого загострення війни. Але посилиться тиск Росії на інші країни регіону – Грузію, Білорусь, Молдову, Балтійські країни, Польщу. Зрозуміло, що і в європейські справи Кремль втручатиметься все активніше.

Тому тиск на Росію слід не тільки не ослаблювати, а тільки посилювати. Санкційний, дипломатичний, економічний, допомагаючи військово тим, хто захищається від російської агресії. Путін – вбивця, а не партнер.