Суспільство вимагає від влади прозорості вже зараз. І ось чому

Прозорість – одна з підвалин ефективного прийняття рішень.

Бо якщо неможливо чи важко приховати, як посадовці щось потягнули, і потім воно сплило у їхніх статках – легше контролювати, щоб не тягнули.

Власне, одна з переваг змагальної демократії – перехресний контроль, заснований на власних інтересах громадських активістів і політичної опозиції. У виграші від цього контролю – все суспільство.

Зараз можна зробити кілька важливих кроків для підвищення прозорості. Самих цих кроків варто вимагати від влади – яка змушена реагувати на суспільні настрої, бо імунітет від критики вичерпується.

1. Довести до ладу відновлення декларування для чиновників

Зробити публікацію декларацій обовʼязковою.

І включити до кола декларантів радників президента, президентського Офісу і його керівництва.

Антикорупційні активісти вимагають від Володимира Зеленського повернути закон про відновлення декларування до ВР із пропозиціями (саме так реалізується в Україні «право вето»).

Подивимось, чи вистачить інстинкту самозбереження на повернення прозорості, а сміливості – на декларування радників.

2. Повернення ЗМІ на балкон і в кулуари ВР

ППО робить дива, сьогодні вночі чергову атаку відбито. Міркування небезпеки вже не працюють. Зрештою, у ВР є укриття, де вистачить місця і журналістам.

У нас люблять рівнятись на Черчилля – так варто згадати, що Парламент у Лондоні повноцінно працював навіть у часи масових бомбардувань 1940го. Британці досі цим по праву пишаються. Час наздоганяти.

3. Скасувати політичну цензуру

Увімкнути до цифрового мовлення Прямий, Пʼятий і Еспресо.

Це буде знаком, що влада не боїться серйозної розмови. Критиканства і «зради» на каналах немає – всі розуміють відповідальність за країну.

А обмеження тем щодо бойових дій уже природно вросли у роботу журналістів.

Якщо міряти на себе «ізраїльський сценарій» – то не слід забувати, що в Ізраїлі існує ефективний баланс між відкритою політикою і безпековими (само)обмеженнями.

Пора і нам.