Про захист інформаційного простору та незалежність Нацради

Оскільки законопроект «Про медіа» через суспільний опір загальмував у парламенті, то його автори пробують пролобіювати кон'юнтурні зміни щодо впливу на Нацраду через новий законопроект.

У Верховній Раді зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення».

Його новації:

• підняття посадових окладів членам Нацради (у голови - 40 прожиткових мінімумів або понад 80 тисяч гривень для 2020 року);
• встановлення розміру посадових окладів працівникам  Апарату Нацради у розмірі, який утричі перевищує оклади відповідних  посад Секретаріату Кабінету Міністрів України;
• зняття обмеження для осіб, які досягли пенсійного віку, призначатися на посаду члена Нацради;
• дозвіл регулятору під час карантину проводити позапланові безвиїзні перевірки ТРК.

Якою мірою такі новації відповідають найгострішим потребам захисту інформаційного простору? Наскільки Нацрада стає політично незалежною, якщо право призначати членів залишається саме у політиків -  Президента та більшості ВР (попри запровадження процедур громадських обговорень)?

Національна спілка журналістів України закликає парламент розблокувати чинний конкурс на призначення членів Нацради (оголошений наприкінці минулого року) та паралельно ініціювати широке обговорення результатів діяльності медіарегулятора.

Оскільки Президент своїми Указами визнав роботу Нацради у 2019 році незадовільною, а гуманітарний Комітет парламенту так само пропонує ВР не приймати звіт Нацради за минулий рік - то першочергово варто відверто говорити про причини недовіри та претензій до медіарегулятора, а не збільшувати зарплати чиновникам.