Опитування «про МВФ», чи підготовка провалу вступу до НАТО?

Тут свіже опитування опублікували (КМІС, не хто-небудь): 61% українців, виявляється, проти того, щоби брати кредити МВФ під 2-3% річних... У квітні проти було 32%, а 46% за. Тепер таких, кажуть, залишилося менше чверті – 24%....

Яка в нормального українця перша реакція на таке? Ну, звісно, обурення на співвітчизників. То може, не проводити вже такі опитування? Адже нормальних людей не цікавить, що думають ідіоти. Або заборонити публікувати результати. Або, скажімо, не платити цим 61% пенсії? Ви ж не хотіли грошей? От їх і нема...

Наступний етап сприйняття – запитання до соціологів. Як це. Це взагалі, реально, щоб за якихось два місяці суспільна думка настільки радикально помінялася? А ну, давайте проведено, аудит вашого дослідження? Як вибірка робилася, що за питання було поставлене…

Але трохи згодом, нарешті, приходить основне: а хто це дослідження замовляв, кому потрібно саме зараз ставити таке питання? Програму з надання кредиту МВФ близько $5 млрд. підписано, перший транш надійшов, до традиційних «українських страждань» дадуть наступний транш чи ні – залишається ще мінімум півроку. То навіщо?

Коли я розшерив посилання на новину РБК, хтось з дивним ніком і фото якоїсь пташки на автарці залишив знаковий коментар. На думку цього пана - це йде підготовка до інших опитувань, з куди більш небезпечними для української України запитаннями. Наприклад, так можуть заблокувати вступ до НАТО і ЄС. А потім, фантазує коментатор, взагалі - «соціологічно зафіксувати» щире бажання українців жити в Південно-Західному федеральному окрузі РФ…

Ну, щодо останнього, то як на мене, це перебір. А от про НАТО і ЄС – то, подумалося мені, цілком може бути… Тут, до речі, «дуже вчасно» в країні, яка воює, і менш за все потребує будь-якої внутрішньої поляризації, - активізувалися розмови про буквально таки необхідність якнайшвидшого прийняття законодавства про референдум. Це що, насправді невідкладне питання під час війни, коронакризи і безпрецедентного падіння економіки? Керівництво Верховної Ради уже кинулось нас заспокоювати: мовляв, питання які ставлять під сумнів суверенітет та територіальну цілісність на виносити на референдум буде заборонено. Даруйте, ми не в цьому сумніваємось. Але хто сказав, що до НАТО і ЄС взагалі можна буде вступити без референдуму? А от «не вступання» туди – це референдум, проведений під тиском медведчуківського «телевізора» при імпотенції решти інформаційного поля України , – цілком може забезпечити.

…Все, не буду більше! На хочу далі занурюватися в конспірологію. Адже все це лише припущення. Але одночасно - це й саме той випадок, коли запитання поставити перед владою необхідно. Конкретні два запитання.

Перше: чому саме зараз, в явно непідходящий для цього момент) форсується прийняття закону про референдум? (Відповіді, на кшталт, це була передвиборча обіцянка президента – не приймаються).

Друге: коли, насправді, можуть бути ініційовані два референдуми з життєво важливих для України питань - вступу до ЄС та НАТО?