Презерватив імперії. Про Кобзона без емоційної складової

Якщо відкинути емоційну складову, а хто ж насправді Кобзон?

Перш за все, це абсолютно кон’юнктурних співак, який завжди хитався в такт із хитаннями влади. Тільки на відміну від більшості таких самих, як він «хитунів», він завжди був тісно пов‘язаний з КДБ, а потім і з ФСБ. Зоряний час Кобзона настав у той момент, коли саме його, Юрій Андропов визначив, як головного виконавця пісні «не думай о секундах свысока» в картині «17 миттєвостей весни». З цього моменту він жив під омофором КГБ і став головним офіційним співаком спецслужб (Лещенко, який мав співати цю пісню, досі кусає собі лікті).

Потім була перебудова і розвал СРСР, але Кобзон не лише не втратив позиції, він їх посилив. І це при тому, що він давно вже не виконував хітів і взагалі не вписувався в новий світ попси чи року. Він був частиною імперії КДБ, яка дала йому можливість вписатися в новий світ бандитських розборок і, по суті, зробила його одним із смотрящих за шоу-бізнесом. Не всім, але великою його частиною. В його функціонал входило в тому числі і ідеологічне наповнення маскультури (хто як не старший товариш пояснить, що в політику лізти не треба). Окрім того, він спробував і доволі успішно влізти в контроль над ринком цілителів і гадалок. І розповсюдив свій вплив і на інші республіки колишнього СРСР. В Україні його емісаром став нині відомий журналіст і телеведучий, але без особливого успіху.

В останні роки, Кобзон не лише постарів, він випав із першого ешелону. Його послуги більше не були потрібні - ринок пішов вперед, з‘явилися нові куратори естради, але він не міг не чіплятися за життя. Він все ще хотів бути кимось, хоча насправді вже був ніким.

Саме тому він так активно почав підтримувати «Русскую весну», вважаючи, що це дозволить йому знову ввійти в іншу лігу.

Але, судячи з усього, він так і не зрозумів, що імперія давно його прожувала і виплюнула. Він давно перестав бути не те, що пішаком імперії, він перестав бути навіть невикористаним презервативом імперії.

При цьому, навіть помираючи, він так і не зрозумів, що все своє життя, з усіма своїми нагородами і регаліями він виконував одну лише функцію - він був презервативом імперії.