Фактори, що стали причиною багатьох поразок російських військ

Обстановка на фронті інколи викликає у деяких впливових людей бачення, що ніби російські війська повністю деморалізовані, що їх треба просто підштовхнути, і ворог посипеться. Тому треба передусім швидкість рішень, тому деякі наступальні операції навіть вважають за необхідне анонсувати та передрікати конкретні терміни перемог на конкретних ділянках фронту. Таке бачення виникає, на мій погляд, тому що у нас відсутня практика НАТО по післяопераційному аналізу результатів бойових дій, відсутній самокритичний розбір подій.

Очевидно, що якщо навіть подивитись на карту наших битв, послухати інтерв'ю наших героїв, допити полонених, заяви російських командувачів, то причина українських перемог не слабкість та паніка у росіян, а комплексні рішення з нашого боку:

1. українське вище командування діяло швидко та раптово для ворога, створювало перевагу на критично важливих ділянках фронту, та довіряло командирам підрозділів самостійні дії по обстановці;
2. українські командири в бою перегравали ворога тактично, діяли ініціативно, інтелектуально гнучко, брали на себе відповідальність за результат;
3. українські бійці мали якісних командирів ланки відделення-рота, можливість реалізувати свою перевагу у мотивації, мали свободу маневру та відбудовану взаємодію, що дозволяло виконувати завдання навіть попри значні втрати;
4. наші війська були добре обізнані з обстановкою, були виявлені більшість вогньових засобів ворога, що дозволяло або знищити противника, або правильно розрахувати маневр;
5. на ділянці атаки зосереджувались засоби ураження, достатні для знищення або подавлення вузлових очагів спротиву, командних пунктів та логістичних центрів.

І саме цей комплекс факторів ставав причиною поразки російських військ.

Як назвати усі ці фактори разом? Боєздатність військ. Я б дав таке визначення:

Боєздатність – це перевага військ у швидкості рішень та ефективності дій на визначеній ділянці у визначений час, яка досягається в усіх ланках через підготовку, забезпечення та застосування згідно з умовами бою.

Якщо нема часу на планування, бо треба швидко вдарити, якщо хтось кричить «вперед-вперед», замість ретельної підготовки та аналізу обстановки, якщо замість довіри до командирів, усіх хто висловлює свою думку посилати матом, то це буде російська армія, бо саме це ті питання, які призвели до розгрому російської армії. Досягнення переваги у боєздатності під час бою – це комплексна робота, спільна робота усіх командирів. А не когось одного, найбільш розумного.

Ми маємо перегравати ворога інтелектуально, а «банзай-атаки» та «героїчні рейди», які плануються в розрахунку, що ворог перелякається, покидає зброю та не здатен до якихось контрдій це не шлях до перемоги, це шлях до повторення російських поразок.

Боєздатність – це не шеврон та не гучний командний мат, це постійна работа, яка постійно вибудовується, а не призначається.