«Елемент правового тиску на РФ»: дипломати прокоментували резолюцію ООН щодо Криму

Генеральна Асамблея ООН на своєму засіданні 7 грудня 63 голосами схвалила нову резолюцію «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, України, а також частин Чорного та Азовського морів». Проти проголосувало 17 країн, на чолі з Росією.

Коментуючи ухвалення резолюції, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що документ — це новий елемент зростаючого правового тиску на Росію.

«Ухвалення резолюції свідчить про те, що мілітаризація Криму, яка здійснюється Російською Федерацією як державою-окупантом, залишається в центрі уваги міжнародного співтовариства, яке розглядає перетворення Криму на величезну військову базу як пряму загрозу безпеці і стабільності у регіоні», – значиться у заяві.

За словами міністра, важливо, що у резолюції засуджується російська тимчасова окупація Криму. Документ також закликає міжнародну спільноту до консолідації зусиль з метою деокупації Криму, в тому числі у рамках Кримської платформи.

Як повідомив у коментарі «Голосу Америки» постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, голосування продемонструвало позитивну для України динаміку. Адже, незважаючи на ускладнення та посилення тексту резолюції (вона стає все біль субстантивною) Україна не втратила жодного голосу. Наприклад, «за» проголосували усі 27 членів Європейського союзу, США, Канада.

У постійному представництві США при ООН в коментарі ЗМІ також завили, «Сполучені Штати рішуче підтримують дві резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо Криму, в яких висвітлюються постійні зловживання Росії та зростаюча загроза безпеці, спричинена російською мілітаризацією півострова. Той факт, що ці щорічні резолюції залучають широку підтримку та співавторство, демонструє, що міжнародне співтовариство продовжить свої дії по протистоянню агресії Росії в Україні, яка триває. Крим – це Україна».

В той же час, за словами Кислиці, Росія втрачає союзників, які традиційно голосують проти ухвалення резолюції. У порівнянні з попередніми роками, вона втратила більше, ніж 10%. Кисилиця також додав, що Росія не змогла «нічого протиставити субстантиву».

«І тому намагаючись запобігти тому, щоб ЗМІ говорили про втрату підтримки РФ, вони заповнили простір наративом, який немає нічого спільного з предметом резолюції», – пояснює постпред.

Як відомо, в оновленому проєкті резолюції щодо мілітаризації, внесеному Україною у співавторстві з більше, ніж 40 іншими державами міститься низка нових елементів. Зокрема, мова йде про незаконне захоплення і встановлення контролю над колишніми об’єктами зберігання ядерної зброї; будівництво військових кораблів; дестабілізуючий вплив на міжнародні верифікаційні та контрольні режими.

У документі також посилено сигнали стосовно триваючої «мілітаризації освіти» та незаконного призову до лав російських збройних сил, а також негативних наслідків для морської навігації і торгівлі. У резолюції також окремо наголошується на необхідності подальшої консолідації міжнародних зусиль з протидії прогресуючій мілітаризації півострова