Чверть українських школярів хотіли б переїхати за кордон – дослідження
Ганна Новосад вважає, що зараз важливо не просто відновлювати школи, які постраждали від бойових дій, а й забезпечити дітям доступ до необхідних сервісів
Політикиня та колишня міністерка освіти Ганна Новосад поділилася результатами дослідження, проведеного в українських школах. Вчителі та школярі розповіли, які проблеми зараз є в освітньому процесі, а також, які погляди на майбутнє мають діти.
«Захід, який я більше ніколи не хотіла б проводити. Дослідження, яке боляче читати. Вихідними ми презентували дослідження «Війна та освіта. 2 роки повномасштабного вторгнення». Це кількісний та якісний аналіз того, як війна та її наслідки впливають на різні складові освітнього процесу, а головне – на людей», – розповіла Ганна Новосад.
За її словами, дане репрезентативне опитування шкіл з усіх макро регіонів України дає поштовх задуматися про те, у якому стані сучасна освіта. Наприклад, те, наскільки ж по-різному бачать проблеми учні і вчителі, а також батьки.
Вчителі (61%) акцентують увагу на відсутності зосередженості в учнів, на постійних повітряних тривогах (60%) та на проблемі малої кількості якісної техніки (39%).
Проте учні у питанні якісної техніки мають іншу думку, лише для 10% це є проблемою. Натомість їх більше турбує, що деякі предмети даються їм важче (44%) і що предметів забагато (39%). Щонайменше втричі більше дітей мають тривожний стан, ніж вважають їхні батьки й учителі та вчительки.
Наступний блок досліджень стосувався поглядів на майбутнє. Згідно з результатами, 24% (чверть учнів та учениць) мають песимістичні погляди на майбутнє, 26% учнів скоріше б хотіли переїхати за кордон (30% з них – діти з міст).
Проте, наголошує Ганна Новосад, не менш важливим є питання того, як живуть та намагаються повернути освіту дуже різні громади у прифронтових регіонах: Ріпкинська, Семенівська, Кушугумська, Нікопольська, Новгород-Сіверська, Золочівська, Великодимерська, Вознесенська, Білопільська, Балайклійська, Березнегуватська, Апостолівська, Снігурівська, Тростянецька, Старосалтівська.
«Я без кінця кажу партнерам – усі громади в дуже різних умовах з точки зору того, як саме їм можна допомогти.
В Широкинській, майже повністю зруйнованій, громаді на Миколаївщині можна робити тимчасові школи у вцілілих приміщеннях, або ж модульні конструкції. То в Дергачівській громаді, яка собою зупиняла подальший наступ на Сіверщині, 16 км кордону з ворогом нікуди не подінуться. Єдина можлива +- безпечна перспектива там – навчання під землею», – зауважує політикиня.
На її думку, головне зараз не просто відновити школи, адже школа – це просто будівля. Головне: фокусуватись на питанні «Як можна зараз відновити доступ до сервісів?», зробити все, щоб у дітей був доступ до вчителів, які б з ними займалися додатково. І, звісно, щоб укриття були доступними не лише в школах, а й в інших приміщеннях, шукати у цій сфері нові модульні рішення.
Нагадаємо, у 2022 році школярі взяли участь у Міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2022, у межах якого оцінюють уміння 15-річних підлітків з математики, читання і природничих наук у 80 країнах.
За словами директорки Українського центру оцінювання якості освіти і національної координаторки PISA в Україні Тетяни Вакуленко, те, що дослідження в Україні було проведено, є прикладом неймовірної згуртованості, незламності та сили наших освітян та учнівства.
«Обставини, які визначали останні роки життя українців, зумовили зниження результатів PISA з усіх галузей, а найбільше – із читання. Та спільна віра в майбутнє і наша сила перетворюють цю інформацію на підстави для планування подальших дій, а не на вирок», – зазначила Вакуленко.
Стало відомо, що у Києві громадські вбиральні перетворено на сучасні укриття.
Кожне таке укриття оснащено розумною системою доступу, санвузлом, камерами відеоспостереження, системою вентиляції та запасними аварійними виходами.
Коментарі — 0