«Наслідок війни, який не зможемо предʼявити в Гаазі» – експертка про шокуючі результати тестів із математики

У 2023 році 8475 абітурієнтів (трохи більше ніж 3%) на Національному мультипредметному тесті (НМТ) з математики отримали високі результати – 181–200 балів. Минулого 2022-го року таких було 9,6%. А от довоєнного 2021-го – високий бал з математики на ЗНО отримали 6,3% абітурієнтів. Про це повідомила співзасновниця громадських організацій «Батьківський контроль» і «Смарт освіта», колишня радниця міністра освіти та науки Іванна Коберник.

Як зазначає Коберник, цьогорічний тест з математики був дещо складніший, ніж минулого 2022-го року, але значно простіший ніж довоєнного, хоч і ковідного 2021-го. Зокрема, простіший насамперед для слабких учнів.

«Не подолали поріг склав-не склав 10 755 вступників – це близько 4 %. Минулого року лише 0,1% абітурієнтів повністю провалили тест з математики. А от 2021-го на ЗНО з математики не досягли мінімального балу 31% вступників.

Тепер дивимось що ж це був за пороговий бал:

• У 2021-му році він складав 10 балів з 67 можливих,
• У 2022-му – 1 бал з 20,
• У 2023-му – 4 бали з 32-ох

4 бали з 32-ох можливих – це менше порогу вгадування. Тобто найменш підготовлені учні мали достатньо шансів переповзти пороговий бал», – пояснює колишня радниця міністра освіти та науки.

Жінка каже, цифри наштовхують на висновок: тест з математики, який не змогли скласти лише 4% абітурієнтів, дуже простий.

«Бо не зробите ж ви висновок, що опанування математики порівняно з 2021-им роком покращилось настільки, що тих, хто не міг подолати поріг стало в вісім разів менше. Звісно ні. Поправка на війну укладачами тесту зроблена», – зазначає Коберник.

За словами ексрадниці, кількість тих, хто показує високий бал зменшилась через війну і неможливість повноцінно навчатись.

«Неможливість отримати консультації та необхідну допомогу. Складність відчувати психологічну впевненість. Неможливість потренуватись, бо немає можливості пройти пробне НМТ. Це наслідок війни, який ми не зможемо предʼявити в Гаазі – щонайменше в точно такому ж формулюванні. Але наслідок, який треба чесно визнати і думати, як в умовах, що склалися ми можемо компенсувати нашим дітям освітні втрати. Хоча в цьому випадку це радше компенсувати недоотримані результати. Яких вони могли б досягти, якби не країна-терорист. Я вірю, що треба думати як компенсувати втрати, а не над тим, як спрощувати тести. Спрощувати нема куди», – каже жінка.

Коберник зазначає, найкращі способи компенсування втрати під час освітнього процесу – це репетиторство і заняття в малих групах.

«Поки обговорюється візія і велика освітня реформа, дуже потрібно прийняти порядок оплати вчителям індивідуальних консультацій і занять в малих групах. Це можливо зробити. І це дуже допомогло б всім школярам, які цього потребують, не тільки випускникам», – додає жінка.

Нагадаємо, Міністерство освіти та науки України рекомендує університетам та коледжам з 1 вересня перейти на очне навчання.

До слова, кількість бюджетних місць для підготовки медиків і соціальних працівників зросте вже цього року.