Мобілізація має грунтуватися на запиті місцевих громад, щоб не зупинити зростання економіки – експерт

Мобілізаційні заходи мають проводитися у координації з запитами місцевих громад та адміністрацій, щоб не зашкодити економіці і не зупинити цілі галузі економіки. Про це заявив кандидат політичних наук, виконавчий директор Міжнародної асоціації малих громад Олексій Буряченко.

«Питання бронювання мають бути не формальні, а все-таки мати під собою підґрунтя. Люди, які забезпечують критичне виробництво, сільське господарство, мають бути заброньовані. Ці глибоко координаційні речі мають бути пропрацьовані, виходячи з запитів з місць, з підприємств, з громад. Мають бути направлені і опрацьовані військовими адміністраціями, і враховані при здійсненні мобілізаційних заходів. Тільки виходячи з таких потреб знизу, має формуватися мобілізаційна політика на місцях. І, звичайно, враховуватися при законодавчих ініціативах», – наголосив Буряченко.

Він зауважив, що під час мобілізаційних заходів ще при старому законодавстві були перекоси, які призвели до дефіциту кадрів на підприємствах, тому завдання нового законодавства – не допустити повторення цих перекосів.

«Є такі підприємства, які потребують не 50% бронювання, а 90, адже від них залежить технологічний процес. Зупинка таких підприємств може значно вплинути як на в цілому економіку, так і на місцевий бізнес. Тому підхід має бути менш формальний, як був до цього, і більш адаптивний. У цьому році змінюється стратегія війни, про це оголосив і президент, і прем’єр-міністр. Ми маємо збільшити ВВП в чотири рази, і питання економіки дійсно має виходити чи не на перше місце. Адже ми фінансуємо саме з власного бюджету і навчання військових, і заробітні плати, і амуніцію. Без адаптивного підходу ми можемо зробити гірше економіці, а автоматично зробимо гірше і своїй обороноздатності, тому питання балансування це однин із основних пріоритетів цього року», – наголосив Буряченко.

Нагадаємо, раніше з’явилася інформація, що у Кабміні розглядають схему бронювання тільки для працівників з зарплатнею від 35 тис грн. Ця схема викликала хвилю критики від експертів та військових як така, що може спровокувати розкол у суспільстві.

Крім того, це може призвести до колапсу у найбільших сферах української економіки – аграрній та промисловій, де традиційно зайнято багато працівників, але зарплати менші, ніж вказана Кабміном «стеля».