«Вата» знову підняла голову». Філологиня пояснила природу нових мовних «ср*чів»

«Вата» активізувала свої висловлення, що мова спілкування нібито не важлива на тлі суспільних негараздів. Зокрема йдеться про напруженість через мобілізацію, зубожіння та різні соціальні проблеми. Про це в інтерв'ю «Главкому» розповіла філологиня, українізаторка, літературна редакторка Ольга Васильєва.

«Я із сумом констатую, що на другому році великої війни «вата» підняла голову. Спочатку вона сиділа тишком-нишком. Усі принципово російськомовні мовчали, бо розуміли зв'язок російської мови з путінською ідеологією загалом і його збройною агресією зокрема», – каже філологиня.

За словами Васильєвої, у світі немає випадків, щоб у межах однієї етнічної спільноти було дві різні мови.

«Російськомовні люблять ставити за приклад Бельгію, Швейцарію, Канаду, де більше ніж одна державна мова. Але ж це маніпуляція! У названих країнах різні мови розподілені за різними етнічними групами, але у межах однієї етнічної групи не говорять двома мовами. Зросійщені відмовляються визнавати, що вони зросійщені. Це наслідок колонізаторської політики Москви. Нещодавно була дуже слушна заява Тараса Кременя (мовний омбудсмен – «Главком»): він сказав, що немає російськомовних, а є громадяни України, які не володіють державною мовою, не хочуть або не можуть. Тобто вони зросійщені, а не російськомовні», – розповіла Васильєва.

Літературна редакторка наголошує, усі українці, хто залишився з російською мовою, зробили це добровільно і це шлях «добровільної манкуртизації – відмови від свого коріння та культури».

«Я маю знайому у Казахстані – корінну алматинку, яка не знає казахської мови, бо її батьки і дідусі з бабусями (алматинська інтелігенція) свого часу відмовилися від казахської мови як від «сільської». Знайома сьогодні комплексує через це, вчить казахську вже у зрілому віці і самокритично називає себе обрусілою, а не російськомовною. За тлумачним словником української мови обрусілий – той, хто став росіянином за мовою, звичаями, культурою. Бо справді ж, не може зросійщений українець бути носієм української культури, як і зросійщений казах – носієм казахської. Однак у багатьох зросійщених українців є «дивовижний» аргумент: «Російська мова не належить Росії, Путін її не приватизував». Цю маячню не хочеться й коментувати, інакше виходить, що й польська не належить полякам, литовська – литовцям, італійська – італійцям, а українська – українцям. Російська мова має статус державної тільки у Росії та окупованій Білорусі. От і думайте, кому вона належить, і до чого тут ви. Саме зросійщені розколюють суспільство, відмовляючись виконувати мовне законодавство», – зауважила філологиня.

Васильєва пояснила, дотримуватися мовного законодавства повинні всі.

«До слова, я від самого початку скандалу підтримала Ірину Фаріон, за що дістала тижневий бан на Facebook. Дотримуватися мовного законодавства повинні всі. Щодо форми, у якій Фаріон це сказала… Це її особливість, у цієї людини своя ексцентрика. Нехай з мовних питань я з нею де у чому не погоджуюся, а вона – зі мною і з багатьма прибічниками фемінітивів. Вона нас називає «гендернутими», але ми на неї не ображаємося. То чому ж наші мужні воїни образилися на слово «очманілі»? У ЗСУ служать мій чоловік і рідний брат, і вони українськомовні. Бо від лементу зросійщених формується враження, що воюють переважно зросійщені. А це зовсім не відповідає дійсності. Також хтось із хлопців на фронті слушно сказав: «Російська хай в окопах і залишається, а вам у тилу нову державу будувати». Тому я просто лютую, коли мені цивільні свою відмову розмовляти зі мною українською обґрунтовують словами: «А вот русскоязичниє воіни…» А ви яким боком до цих воїнів? Відповідайте кожен за себе» – сказала філологиня.

Як повідомлялося, екснардепка і мовознавиця Ірина Фаріон розкритикувала військових, які спілкуються російською. Після скандалу Фаріон розтлумачила свої слова та прокоментувала претензії до неї у спеціальному відео.

До слова, письменник, перекладач, мовознавець та відомий блогер Остап Українець вважає, що суспільству потрібно перестати сприймати індивідуальне мовлення людей, як виступ диктора на телебаченні та мовлення людей, що намагаються перейти на українську як мовлення вчительки української мови.