Як переселенці з Донбасу збираються голосувати в Києві

За тиждень до голосування на виборах президента українці почали більш активно перевіряти себе у державному реєстрі виборців. Внести до нього зміни, зокрема й змінити виборчу дільницю можна до 25 березня. Як свідчить статистика держреєстру, за 18-22 березня адресу голосування змінили понад 109 тисяч громадян - більше ніж за попередні два з половиною місяці.

Третина всіх перереєстрацій припадає на Донбас - виборчу дільницю змінили понад 73 тисячі мешканців Донецької та Луганської областей. 14 тисяч з них - переважно переселенці останніх років - збираються 31 березня голосувати в Києві.

Позитивна дискримінація

Зранку 22 березня Єлизавета Бєлявцева, співробітниця благодійного фонду «Всеукраїнська мережа ЛЖВ»,  чекає на кореспондента DW біля будівлі Центру надання адмінпослуг (ЦНАП) Печерського району столиці. «Сам ЦНАП відкривається о 9-й, але відділ реєстру виборців працює вже з 8-ї ранку»,- пояснює вона нюанси міської бюрократії.

Бєлявцева народилась у Донецьку. В 2014 році вона навчалась за кордоном, та, повернувшись до України, вирішила залишитись в Києві. До Донецька приїздить зрідка, навідує там родичів.

Попри ранній візит, у коридорі відділу реєстру виборців вже вишикувалась черга зо два десятки людей, яка збільшується на очах - помітно, що відвідувачі прагнуть розібратись із місцем голосування перед роботою.

Для голосування не за місцем реєстрації громадянам необхідно подати до реєстру довідку з роботи в іншому місті, договір оренди житла чи навіть просто квиток на поїзд на дату голосування. Для переселенців з Криму та непідконтрольних районів Донбасу Центральна виборча комісія (ЦВК) спростила процедуру до максимуму - їм достатньо лише пред'явити паспорт .

«Така собі позитивна дискримінація. Має ж вона хоч у чомусь бути на нашу користь», - жартує Єлизавета, коли за півгодини у черзі успішно подає заяву до реєстру.

Непрохідні зміни

Втім, переселенці і досі обмежені у своїх виборчих правах в Україні - прив'язка до місця реєстрації позбавляє їх права обирати половину парламенту за мажоритарною системою, а також голосувати на місцевих виборах за місцем фактичного проживання.

Законопроект, який має «відв'язати» поняття «виборча адреса» від адреси реєстрації постійного місця проживання, зареєстрували у парламенті ще в березні 2017 року, але лише цього січня його схвалив профільний комітет Верховної Ради з питань правової політики. Подібні зміни передбачає і масштабний проект нового Виборчого кодексу, але він досі не може здобути необхідної підтримки депутатів.

Громадські організації, що опікуються правами внутрішньо переміщених осіб, констатують, що українські політики, в тому числі й кандидати на пост глави держави, не надто переймаються правами переселенців. «Насправді тільки в кількох кандидатів є згадки про внутрішньо переміщених осіб. Це, очевидно, ті кандидати, які розглядають їх, в першу чергу, як свій електорат. Однак є інша негативна тенденція: восьмеро з 44 кандидатів (за даними ЦВК, станом на 23 березня балотуються 39 кандидатів - Ред.) забули взагалі про Донбас в своїх програмах», - зазначав місяць тому на круглому столі в Києві представник Комітету виборців України Денис Рибачок.

«Від майбутнього президента я очікую, перш за все, серйозного підходу до питань допомоги тим, хто живе на непідконтрольній території. Нова влада має полегшувати життя цих людей, а не ускладнювати його новими заборонами», - зауважує Єлизавета Бєлявцева.

«Як швець без чобіт»

З Наталею Новіковою, менеджеркою громадської організації «Група впливу», яка займається саме виборчими правами переселенців, DW зустрічається біля Подільскої райадміністрації в Києві в обідню пору. В паспорті Наталі - реєстрація Краснодона Луганської області, зараз непідконтрольного українській владі, тож і вона збирається подати заяву до реєстру виборців, щоб проголосувати в Києві.

«Я як швець без чобіт - три місяці пояснювала переселенцям, чому важливо перереєструватися на виборах, і от сама роблю все в передостанній день», - жартує жінка, оглядаючи чергу з кількох десятків людей, що тягнеться двором райадміністрації.

У черзі Новікова проводить понад три години. За цей час вона телефоном координує тренінги для виборчих комісій, які «Група впливу» проводить у Донецькій та Луганській областях, консультує інших людей у черзі: з заявами до реєстру на Подолі звертаються як переселенці з Донбасу і Криму, так і трудові мігранти, що перебралися до столиці з регіонів.

«Звісно, ентузіазм громадян, які так наполегливо хочуть проголосувати, не може не тішити. Але ж є людський фактор, і співробітники реєстру явно не витримують такого потоку, - розмірковує співрозмовниця DW. - Можна було б організувати подання таких звернень в електронній формі».

Заяву Наталя подає вже по завершенні офіційного робочого дня - після 16-ї години. Та за офіційною відповіддю - талоном, який дозволить проголосувати на київській виборчій дільниці, - працівники реєстру просять приходити вже після 25 березня.

«Я ще не визначилась, за кого голосуватиму, скоріше піду методом виключення найбільш неприємних кандидатів. У другому турі буде простіше», - говорить Наталія на прощання.

У разі призначення другого туру президентських виборів переселенцям та іншим «мобільним» громадянам доведеться ще раз пройти процедуру зміни виборчої адреси у більш стислий термін - до 16 квітня.