Шлях України до торгівлі викидами має бути поетапним та потребує часу – аналіз ЕВА

Європейська бізнес асоціація закликала Україну поетапно запроваджувати систему торгівлі викидами Однією з вимог Угоди про асоціацію з ЄС є запровадження системи торгівлі викидами (СТВ) парникових газів в Україні. Міністерство захисту довкілля обіцяє вже цього року подати у Верховну Раду законопроект щодо СТВ, у 2025 р. – запустити пілотну фазу СТВ, а у 2026 р. перейти до повноцінної роботи цієї системи. На перший погляд, це виглядає ідеально. Однак виникають серйозні питання щодо реалістичності заявлених амбіцій. Про це йдеться в офіційній заяві Європейської бізнес асоціації. 

«Звісно, Україна може використовувати певні ідеї та напрацювання з європейського законодавства. Однак проблема у тому, що ми не можемо просто скопіювати європейське законодавство, особливо те, що діє зараз у 4 фазі EU ETS, адже Україна та ЄС знаходяться на різних рівнях економічного розвитку. Тому зараз, за підтримки Європейської Комісії та Світового банку, в Україні працюють проекти, що мають запропонувати складові дизайну СТВ, який би враховував українську специфіку», – вказують у ЕВА.

У Асоціації нагадали: ЄС для обґрунтування деяких елементів поточної EU ETS знадобилось 7 років, щоб зібрати достатньо даних і провести дослідження. При цьому ЄС запровадив EU ETS без налагодженої системи моніторингу, звітності і верифікації викидів, і це створило проблеми, через які ця система виявилася незбалансованою.

«Україна мала змогу піти більш раціональним шляхом запровадження власної СТВ, оскільки передбачалось, що спочатку буде введена система МЗВ. Але цього не сталося. Станом на зараз система МЗВ не працює, як потрібно, і ми не маємо повних даних щодо викидів, а ці дані дуже важливі для обґрунтування елементів дизайну української СТВ. Щоб зібрати достатню кількість даних, на нашу думку, потрібно як мінімум 3 роки повноцінної роботи МЗВ», – наголосили у ЕВА.

Окрім обґрунтування параметрів СТВ, потрібно ще їх узгодити між собою і втілити у відповідні нормативно-правові акти, а ця робота також потребує часу. В Україні також немає у достатній кількості фахівців, які б потенційно могли б підтримувати й адмініструвати роботу СТВ, акцентували у Асоціації.

«СТВ – це окремий регульований ринок. Його створення потребує вирішення багатьох неординарних завдань. Форсування запуску СТВ збільшує ризики майбутніх перекосів у роботі цієї системи, внаслідок чого може виявитися, що вона не виконує свої функції, шкодить економіці або не визнається з боку європейських партнерів. Тому побудова української СТВ – це довготривалий поетапний процес», – резюмували в ЕВА.