Курс на виробництво «зеленої» сталі. Науковці дали рекомендації Україні

Сучасний світовий вектор розвитку металургії, який передбачає перехід на виробництво «зеленої» сталі, формує попит на високоякісний залізорудний концентрат. Це вимагає від гірничо-збагачувальних комбінатів України додаткових зусиль, зокрема у переході від випуску концентратів із вмістом заліза 64-68% до виробництва концентратів із вмістом заліза 70-71%, оскільки ми маємо досить бідні руди. Про це йшлося на міжнародній конференції «Залізорудні родовища України: сучасні проблеми та перспективи розробки».

Водночас, збільшення видобутку та експорту залізної руди на зовнішні ринки надасть суттєву підтримку економіці України у воєнний час. Так, за словами професорки Києво-Могилянської Академії Лідії Горошкової, більшість країн, які мають поклади залізної руди, намагаються за рахунок збільшення експорту зменшити наслідки криз. І Україна не є виключенням: враховуючи потребу нашої економіки у валюті, є необхідність збільшити обсяги видобутку та експорту залізної руди.

Однак, вчені зауважили: специфікою української залізорудної галузі є використання бідних руд із вмістом загального заліза близько 30%. Це обумовлює необхідність подальшої переробки та збагачення руд, у тому числі – процеси підроблення і подрібнення, магнітної сепарації, флотації і зневоднення.

У підсумку гірська порода із часткою заліза 30% переходить у пухкий пульпоподібний мономінеральний продукт – магнетитовий концентрат із часткою заліза 64–68%. Це дозволяє зробити їх більш ліквідним товаром, зазначив завкафедри мінералогії, геохімії та петрографії Інституту геології КНУ ім. Т. Шевченка Сергій Шнюков. Але концентрат, який отримують у процесі глибокої переробки, є абсолютно новим продуктом, який відрізняється від руди, каже Володимир Михайлов, завкафедри корисних копалин Інституту геології КНУ ім. Т. Шевченка.

Він звернув увагу, що це питання є предметом сумнівів для податкових органів, які опираються на редакцію Податкового кодексу 2014 року, де поняття первинної обробки руд сформульовано нечітко.

«Ми багато займалися цим питанням і встановили, що на стадії глибокої переробки із рудою відбуваються кардинальні якісні зміни. Вона перетворюється на зовсім новий продукт – змінюється її агрегатний стан та мінеральний склад. Тому, на наш погляд, претензії податкової служби є необґрунтованими», – зазначив науковець.

Схожого висновку дійшла й група науковців Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України. Вони зазначили: «правовий аспект полягає у тому, що магнетит у концентраті і магнетит у вихідній руді є по суті різними мінеральними фазами. Тобто, при збагачення руди відбуваються зміни кристалічного стану і хімічного складу основного мінерального компонента руди». А отже, оподаткування рентною платою має завершуватися на етапі дроблення видобутої залізної руди.