Микола Козюбра: Підстави для скасування закону №7265 у КС є

    Суддя КС у відставці розповів, як можна скасувати парламентські вибори в 2012-му
    Після перенесення парламентських виборів на 2012 рік БЮТ робить вигляд, що планує поскаржитися до Конституційного суду. Проте поки зібраних підписів немає, та й багато хто сумнівається, що опозиції вся ця тяганина взагалі потрібна. З іншого боку, чисто теоретично, відмінити ухвалений закон в Конституційному суді можливо. Адже ще в 1998 році КС
    • Віталій Червоненко, «Главком»
    • 3 Лютого, 2011, 15:06
    • Розсилка

    Суддя КС у відставці розповів, як можна скасувати парламентські вибори в 2012-му

    Після перенесення парламентських виборів на 2012 рік БЮТ робить вигляд, що планує поскаржитися до Конституційного суду. Проте поки зібраних підписів немає, та й багато хто сумнівається, що опозиції вся ця тяганина взагалі потрібна.

    З іншого боку, чисто теоретично, відмінити ухвалений закон в Конституційному суді можливо. Адже ще в 1998 році КС постановив, що голосування за іншого депутата є підставою для визнання ухваленого закону неконституційним. На сьогодні вже є ледь не десяток заяв депутатів, що вони особисто за конституційні зміни не голосували.

    Але ж всі прекрасно розуміють, хто і як зараз контролює Конституційний суд, і з яких кабінетів на Банковій йому заносять потрібні рішення. Тим паче, що Віктор Янукович вже навіть видав КС публічне технічне завдання – схвалити проголосовані в парламенті зміни.

    Проте ми все ж таки дізналися, як депутатам можна скасувати внесенні у вівторок зміни до Конституції, що вони для цього мають прописати у своєму звернені до КС та які документи до нього додати. Про все це «Главкому» детально розповів суддя Конституційного суду у відставці, представник першого складу КС, завідувач кафедри державно-правових наук Києво-Могилянської академії, доктор юридичних наук, професор Микола Козюбра.

    Миколо Івановичу, у вівторок Верховна Рада внесла зміни до Конституції та встановила терміни проведення виборів парламенту, президента та органів місцевого самоврядування. Під час голосування за законопроект багато народних депутатів фізично були відсутні в залі, а тому деякі політичні сили вже заявили, що оскаржать ухвалення Закону в Конституційному суді. Які ваші оцінки перспектив такого звернення?

    Скасування Конституційним судом закону про внесення змін до Конституції України щодо збільшення терміну повноважень парламенту до 5 років можливе. Тобто, я не можу сказати, що це безперспективно. Але справа у тому, що Конституційний суд, як прийнято вважати – це суд права, а не фактів. Тому головна в цій справі проблема – встановлення факту відсутності депутатів в сесійному залі під час голосування і, як наслідок, неголосування ними за внесення змін до Конституції особисто.

    Очевидно, що факт порушення процедури голосування спочатку мають встановити ті органи, які до цього мають дотичність. Всі факти відсутності депутатів мають або бути детально задокументовані, або ж в парламенті мають створити тимчасову слідчу комісію для встановлення факту порушення процедури голосування. Розумію, що це зробити у Верховній Раді буде нелегко, але такий шлях можливий. І якщо буде доведений факт, що на засіданні депутати не були особисто, навіть коли голосували їх картки, – це вже підстава для визнання закону неконституційним.

    Якщо сьогодні чи завтра народні депутати оскаржать процедуру ухвалення змін до Конституції, але без встановленого факту, яке може бути рішення КС?

    Звичайно, що на просте звернення до КС, без встановленого факту порушення процедури голосування, буде відмова у відкритті справи.

    Який досвід Конституційного суду щодо розгляду подібних звернень порушення процедури особистого голосування?

    Такі звернення були і, наскільки я пам’ятаю, вони були непоодинокі. Але повторю, фактів порушення процедури особистого голосування КС не встановлює, йому треба їх надати. Тому провадження у таких справах суд відмовлявся навіть відкривати. Це стосувалося звичайних законів, при прийнятті яких порушення процедури виражалось якраз у неособистому голосуванні.

    Тому наголошу: депутати спочатку мають довести факт неособистого голосування дублікатними картками або іншими недозволеними Конституцією способами, а вже потім звертатися до суду. Якщо б спеціальна слідча комісія встановила такі факти, то шанси оскаржити закон про внесення змін до Конституції були б, на мій погляд, стовідсоткові.

    Поки ще ніхто комісії створювати не збирається, більш імовірно, щоб депутати додали свої заяви про те, що були фізично відсутні при голосуванні. Можливо, хтось би додав довідки, що був закордоном. Це було б аргументом для суддів?

    Наскільки мені відомо, факт чи факти неголосування особисто депутатами у зв’язку з їх перебуванням за кордоном чи в лікарні, в парламенті все ж збираються. Що з цього вийде, не знаю. Але за будь-яких обставин переконливі докази неголосування особисто депутатами за законопроект в суді мають бути наведені. У такому разі можуть бути шанси на успіх.

    Закон про внесення змін до Основного Закону - це не простий закон. Зважаючи на це, чи може навіть цей склад суду якось зреагувати?

    Справді, розгляд справи щодо голосування неособисто, дублікатними картками тощо при внесенні змін до Конституції – був би першим прецедентом. Це істотний момент, і до конституційного закону судді мають поставитися дуже серйозно, тим більше з врахуванням відомого попереднього рішення КСУ щодо Закону «2222» від 8 грудня 2004 року.

    Не думаю, що КС за умови підтвердження факту неособистого голосування просто відмовиться розглядати справу. Він вже трохи навчений гірким досвідом останнього року. Тому говорити, що подання депутатів безперспективне, я б не став.

    Попередні зміни до Конституції відмінили через формальне порушення процедури. Ви бачите аналогії між цими двома ситуаціями?

    Абсолютної аналогії немає. Насправді, в ситуації з законом №2222 достатньо було порівняти два документи – законопроект, який отримав висновок КС, і той, що проголосували. Тут дещо складніше.

    Але ж судді таки послалися на висновок Комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права у своєму вердикті. Тобто, таким же чином вони б мали послатися на висновок парламентської комісії щодо порушення процедури особистого голосування?

    Дійсно, судді послались на висновки названої комісії. Але ж це не означає, що якби його не було, КС би на це зважив. Повторю, у випадку зі скасуванням закону №2222 не треба було проводити спеціального попереднього розслідування. Факт порушення процедури був визнаний не лише вітчизняними фахівцями, а й деякими міжнародними інституціями.

    Якщо зараз депутати не нададуть доказів факту порушення вимоги особистого голосування, то Конституційний суд має проводити таку експертизу, а він цього зазвичай не робив.

    Уявімо, що депутати таки нададуть КС докази того, що депутати були у від’їзді, а їх картками за зміни до Конституції голосували інші люди. В такому разі на які свої попередні рішення могли б послатися судді?

    Є рішення КС від 7 липня 1998 року. Й там чітко вказано, що народні депутати мають бути зареєстровані й голосувати особисто. Процитую вам пункт другий резулятивної частини того висновку Конституційного суду, до якого я сам мав причетність:

    «Положення частини третьої статті 84 Конституції України щодо здійснення народним депутатом України голосування на засіданнях Верховної Ради України означає його безпосереднє волевиявлення незалежно від способу голосування, тобто народний депутат України не має права голосувати за інших народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України.

    Порушення встановленої Конституцією України процедури ухвалення законів та інших правових актів Верховною Радою України є підставою для визнання їх неконституційними (частина перша статті 152 Конституції України)», - йдеться у документі.

    Тобто, чисто формально підстави для скасування закону №7265 у КС є. Скільки б там не пояснювали політики, що є рішення фракції голосувати, і хтось там делегував право голосувати за себе іншим – це все безсумнівне порушення Конституції. Головне зафіксувати факт неконституційного голосування, або через парламентську слідчу комісію, або іншими способами.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ