Олеся Островська-Люта: Щоб закінчити «Мистецький арсенал», потрібно кілька мільярдів

На початку липня радник міністра культури Олеся Островська-Люта стала переможцем конкурсу на призначення керівника музейного комплексу «Мистецький арсенал». За неї проголосувало п'ять членів комісії, чотири виступили проти. Під час фінального етапу відбору кандидати на цю посаду презентували декілька стратегій розвитку «Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал», терміном на 1 та 5 років. Переможниця відбору запропонувала комісії перетворити найбільший в Україні музейний комплекс на креативний кластер, який представлятиме всі види мистецтва, підтримуватиме молоді таланти і стане флагманом для культури в нашій країні. Олеся Островська-Люта стала наступницею Наталії Заболотної, яка очолювала комплекс з 2010-го року, і була суперницею Островської-Лютої під час нинішнього конкурсу.

У кабінеті нового очільника музейного комплексу порожньо. Стіл, лептоп, кілька стільців і голі стіни. Попередній керівник, звільняючи приміщення, забрала із собою всі картини, які висіли на стінах. В інтерв’ю «Главкому» нова керівниця розповіла, скільки «Мистецькому арсеналу» потрібно грошей для завершення будівництва, що готують музейники до Дня незалежності України, а також про те, чому найбільший музейний комплекс країни не готовий приймати найвідоміші світові експозиції.

Як оцінюєте стан «Мистецького арсеналу», який ви очолили?

Зараз починаються ремонт і будівництво (добудова недобудованого), оскільки в нас є проблеми зі стінами, з котлованом, виритим на території, з дахом. Усе це цієї осені ремонтуватиметься, відбудовуватиметься. Тобто, є певні проблеми, але вже віднайдені шляхи їхнього вирішення. «Мистецький арсенал» - це будівництво, цей комплекс вже дуже довго будується. Весь цей період він не фінансувався так, як це планувалося в момент його заснування. Тому ми не маємо таких результатів, на які сподівалися із самого початку. Тут працюють досить хороші фахівці, непоганий колектив. Можливо, він потребує деякого підкріплення. Якихось людей ми спробуємо залучити. «Мистецький арсенал» - це колектив, який зробив багато важливих, хороших і цікавих речей, наприклад виставку, яка проходить зараз (виставка Олександра Дубовика «Архів застережень»). Він потребує підтримки й розвитку, але надіюся на тих людей, які працюють тут сьогодні.

Чи не означає це, що вам заважають сформувати власну команду?

Ні. Досі мені ніхто не вказував, як і яку команду я маю сформувати. Я виходжу з того, що коли є люди, які добре працюють, буде чудово, якщо вони лишаються і продовжують працювати. Так, це правда, що в нас є кілька вакансій, над заповненням яких я буду працювати. Одна з важливих - заступника директора з бізнес-розвитку. Коли я прийшла, людини на цій посаді не було. Тому потрібно шукати.

«Мистецький арсенал» вважається найбільшим музейним комплексом в країні. Чи є нині оцінка вартості землі й об’єктів, які він у себе включає, і чи давали вони прибуток протягом усього часу існування комплексу?

«Мистецький арсенал» є державним підприємством. Але державним підприємством є також національні театри, зокрема Національна опера, театр Лесі Українки, театр Івана Франка… Тобто, у «Мистецького арсеналу» форма власності не є якоюсь незвичайною для культурних інституцій. «Мистецький арсенал» має близько 10 га землі. Звичайно, вона облікована. Безумовно, усе майно «Мистецького арсеналу» обліковується, інвентаризується, Рахункова палата регулярно аналізує це. Але моїм завданням буде також проведення і оприлюднення регулярного аудиту. Тоді і я, і громадськість більш детально знатиме про всі аспекти роботи «Арсеналу».

За оцінкою Департаменту земельних ресурсів КМДА балансова вартість земельної ділянки «Мистецького арсеналу» становить понад 343 мільйони гривень. Проте, цього року ці дані мають оновитися. Можу з упевненістю сказати, що вся земля, яка є на балансі комплексу, має залишитися за «Мистецьким арсеналом» і буде використовуватися на культурні, мистецькі потреби. Тому що «Арсенал» належить усьому суспільству. Щодо балансової вартості. Розумієте, балансова вартість Національної опери не відображає її цінності для українців. Тому будь-яка цифра в оцінці майна «Мистецького арсеналу» не дорівнюватиме його цінності для України, яка є набагато вищою.

У «Мистецькому арсеналі» відбувалися різні заходи, не тільки виставки, але й інші світські. Цього літа один із таких заходів дуже скидався на студентський випускний вечір. У яку копійку обійдеться оренда приміщень для подібних цілей, скільки коштує провести у «Мистецькому арсеналі», наприклад, весілля?

«Мистецький арсенал» мусить частину свого бюджету заробляти. Причому, частка державного фінансування у бюджеті «Арсеналу» дуже й дуже скромна, у десятки разів менша, ніж в інших подібних організацій, скажімо, у тієї ж Національної опери. Саме тому для нас дуже важлива можливість заробляти на послугах, які надаються для якихось важливих подій. Але це точно не випускний вечір. Є спеціальна процедура, за якою подібні заходи можуть бути організовані. У відповідній інструкції вказується, як розраховувати вартість, є перелік заходів, які можуть бути проведені. Вартість затверджена в ДУС. Заходи, які тут проводяться, мусять мати певну цінність. Процедура така: надсилається офіційна заявка у вигляді офіційного листа. «Мистецький арсенал» розглядає заявку, оцінює наукову, культурну цінність заходу, який хочуть провести на нашій території. І якщо інтелектуальна цінність є високою, то тоді немає сумнівів, що така подія цілком варта, щоби відбутися саме тут. Наприклад, можна згадати, у нас проходила «Ялтинська конференція».

Скільки отримав «Арсенал» від Ялтинської конференції, яку фінансує олігарх Пінчук?

Я би не хотіла переходити до розмови на цю тему. Я ще навіть не ввійшла в курс усіх справ.

А про вартість інавгурації президента Петра Порошенка, неофіційна частина якої в 2014 році теж пройшла в «Арсеналі», вам щось відомо?

Я наразі не цікавилася цим питанням. Думаю, що «Арсенал» не має таких цифр, оскільки цим займалося ДУС. Фінансові всі ключі, вся інформація в їхніх руках.

Який критерій при організації та проведенні заходів для вас найбільш важливим - резонанс, комерційна привабливість, а можливо, скандальність?

Перш за все важливою є мистецька й культурна цінність. Це перший і основний критерій будь-якої виставки. Наприклад, зараз ми працюємо над виставкою плакату XX сторіччя. Є плакати, яким по 100 років, котрі відображають усе, що відбувалося впродовж минулого століття. Найбільш цікавою в цій виставці, по-перше, є інтелектуальна глибина, а по-друге, цінність самих об’єктів, плакатів. Деякі спеціально до нашої виставки реставрують. Якщо якась інституція орієнтується на скандальність чи комерційний успіх, то навряд чи це інституція першого ряду. «Арсенал» точно не хоче бути жовтою інституцією.

Скандал ми спостерігали під час усього процесу призначення нового очільника «Мистецького арсеналу». Яка була його першопричина?

Моя особиста думка полягає в необхідності придумати кращу процедуру заслуховування програм, проговорення свого рішення членами журі. Дуже важливо, щоби громадськість була присутня під час обрання, але перш за все це має бути професійна громадськість. Закон цього не визначає (критерії професійності представників від громадськості). Мені здається, що найкращим алгоритмом призначення на посаду керівника є той, який був у Львові під час призначення керівника Львівського палацу мистецтв. Коли громадськість була присутня під час заслуховування програм кандидатів, однак саме рішення журі ухвалювало самостійно, без присутності громадськості. Розумієте, журі повинно мати якийсь простір для дискусії без громадськості, без інтеракції з людьми у залі. До ухваленого в лютому закону (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури») не було передбачено ніякого обов’язкового конкурсу взагалі, хоча конкурси могли проводитися й неодноразово проводилися у різноманітних музеях. Різниця ситуації, яка є зараз і була тоді, полягає в тому, що нині ухвалений закон вимагає обов’язкового проведення конкурсу на заміщення посад керівників закладів культури, зокрема, національних. Я вважаю, що це дуже добре. Нам потрібно просто навчитися проводити ці процедури, а це час.

Ви спілкуєтеся з попередньою керівницею комплексу Наталією Заболотною, які маєте з нею стосунки?

У нас з нею цілком нейтральні робочі стосунки. Ми мали робочу зустріч, коли проговорювали, які є основні проблеми, виклики.

Говорили про те, скільки працівників працює, на яких засадах, про те, що частина робочих місць фінансується з бюджету, а частина є госпрозрахункові. Далі - питання, пов’язані з ремонтом.

Яку частину фінансування «Мистецького арсеналу» від необхідної задовольняє держава?

Виділяють нам близько 9 млн гривень на рік. Але потрібно значно більше. Щоби закінчити це будівництво, потрібно кілька мільярдів, яких у нас немає.

Як залучатимете гроші?

Це не тільки моє завдання, це завдання всіх зацікавлених сторін, зокрема органу управління, тобто ДУС. Це так само завдання для уряду. Як я уже зазначала, «Арсенал» половину фінансування отримує з держбюджету, половину заробляє сам. Але всіх цих грошей замало. Збільшити частину надходжень із частини заробітків «Мистецького арсеналу» буде дуже важливим моментом для мене.

У березневому інтерв’ю «Главкому» Наталія Заболотна розповіла, що в «Мистецькому арсеналі» є 40 тис. кв. м недобудов, 24 тис. кв. м тимчасово пристосованих приміщень для проведення виставок, які мають проблеми, наприклад, з опаленням. Як залучатимете відомі експозиції, маючи проблеми з якістю виставкових площ?

Не все заважає проведенню виставок. Як ви можете бачити, значна частина основного приміщення, основної галереї свого часу була реставрована і може використовуватися досить успішно. Просто є набагато більше простору, ніж можуть бачити відвідувачі зараз. Є другий, третій поверхи, які потребують реставрації, ремонту. Тому потрібно розуміти, що тут зараз не можна показати музейні супервиставки міжнародного рівня, тому що цей будівельний проект не завершений, температурний режим і режим вологи не забезпечуються належним чином. Малоймовірно, що можна привезти й показати в нашому приміщені класику європейського мистецтва. Тому що вимоги цих експонатів до температурного режиму будуть набагато вищими, ніж ми можемо забезпечити. Щоправда, це не тільки наша проблема, вона стосується багатьох інших музеїв України. Практично жоден із наших музеїв не може дотриматися подібних вимог. Є й інша причина. Із початком війни на Сході доставка артефактів з інших країн, особливо постійних колекцій, історичних є дуже складною, оскільки страховки стали надзвичайно дорогими. Багато страхових компаній узагалі відмовляються страхувати через воєнні обставини. Я пам’ятаю, як 2014-го року скасовувалися виставки в нашій країні саме через те, що міжнародні партнери побоювалися втратити свої предмети. Пам’ятаю, як у Міністерстві культури відбувалися навіть переговори з цього приводу.

Чи дотримується температурний режим під час зберігання колекції, яка належить самому «Мистецькому арсеналу», у яких умовах вона зберігається?

Наша власна колекція зберігається у сховищах у відносно нормальних умовах. Сховища, їхня пристосованість для зберігання колекцій – актуальне питання не лише для «Мистецького арсеналу», а й для всіх українських музеїв. «Арсенал» має дуже невелику колекцію. В основному це археологічні об’єкти, знайдені на території «Арсеналу», і колекція Ігоря Диченка, до якої увійшли роботи українських художників-авангардистів (Казимира Малевича, Олександра Богомазова, Вадима Меллера, Анатоля Петрицького, Василя Єрмілова), шестидесятників, авторів, які стали класикою вже сучасного українського мистецтва. Подивіться на Львівську національну галерею мистецтв, котра має гігантську колекцію, її сховища є під величезним питанням. 

Думаю, що «Арсенал» має бути не тільки майданчиком, куди приїжджають зовнішні виставки, а й інституцією, у якій відбувається інтелектуальне, культурне життя, з якого виростають виставки. Так, для цього добре мати свою колекцію, але коли йдеться про музичну чи літературну програму, таку як Книжковий арсенал, то не обов'язково мати свою колекцію книжок, тут не критичне дотримання температурного режиму чи режиму вологості.

Хто найважливіший клієнт, якщо можна так висловитися, для «Мистецького арсеналу», які заходи мають найбільший успіх?

Те, що є популярним, і те, що є важливим, – не завжди одне й те саме. Однак популярне й важливе може поєднуватися. Дуже популярними в «Арсеналі» були виставки Марії Приймаченко і Катерини Білокур. Це дуже важливі твори для історії української культури, але вони також дуже популярні. Подією, яка об’єднує популярне й важливе, є і Книжковий арсенал, де відбуваються популярні заходи, серед яких часто дуже глибокі, філософські дискусії. Іноді є складні мистецькі праці, які є дуже вартісними, але вони необов’язково будуть популярними. Давайте змоделюємо абсолютно гіпотетичну ситуацію. Я припускаю, що може бути виставка дуже важливого художника, такого рівня як Ілля Кабаков, котра могла би бути менш популярною, ніж виставка Катерини Білокур тільки тому, що Білокур легше зчитувати, ми більше знайомі з цим візуально. Однак виставка автора такого рівня, як Кабаков, є не менш важливою.

Що цікавого готуєте для відвідувачів на День Незалежності?

Зараз у нас працюють дві виставки, як триватимуть до кінця літа. Окрім того, планується музичний проект Arsenal Open-Air, який ми робимо на партнерських засадах. Він запланований на 23 серпня. Головною його подією стане виступ британського колективу The Herbaliser. Якоїсь спеціальної мистецької події на 24 серпня ми не готуємо наразі, хоча думали про це. На сьогодні це питання поки що відкрите.

Чи цікавиться життям «Мистецького арсеналу» його засновник Віктор Ющенко?

Припускаю, що так. Він тривалий час був головою наглядової ради.

У чомусь ця цікавість виявляється?

Я лише кілька днів на посаді керівника працюю. Мені справді дзвонили багато людей, висловили свої думки…

Брат екс-президента Петро Андрійович Ющенко, зокрема, приходив до Мистецького Арсеналу й висловлював під час конкурсу свою підтримку вашій попередниці. Чи був тиск від Ющенків на процес вашого призначення керівником?

Я на собі жодного тиску не відчувала.

Окрім оприлюдненої програми діяльності, чи сформований вже бізнес-план для комплексу?

Якщо ви подивитеся оприлюднений п’ятирічний план (програму діяльності), то одним із завдань на перший період є, власне, опрацьовування такого бізнес-плану. Ця робота для фахівця, якого я надіюся залучити.

Чи вважаєте конкурентом Пінчук Арт Центр?

Ні. Для культурних інституцій не є конкурентами інші культурні інституції. Для нас конкурентом є кінотеатри, торговельно-розважальні центри. Наша аудиторія може вихідного дня обрати не музей, не культурний центр, а, скажімо, торговельно-розважальний центр. Ось це реальні конкуренти. Колись, кілька років тому, музей Ханенків замовив соціологічне дослідження, яке для них зробив КМІС. Так от, дослідження полягало у вивченні вільного часу киян. І виявилося, що основними конкурентами для відвідування культурних інституцій були телебачення і відпочинок на природі, те, що в нас називають «шашлики».

Михайло Глуховський, «Главком»