Дмитро Вовк: До кінця 2016-го плануємо затвердити нову енергетичну стратегію України

    «Будинковий облік газу в сім разів дешевший порівняно з індивідуальними лічильниками газу»
    Запланований стовідсотковий облік споживання тепла в багатоквартирних будинках – надійний спосіб, як ліквідувати чорні діри, в яких безслідно зникають мільярди від споживачів.  Дмитро Вовк, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вважає великим досягненням те, що протягом
    • Наталка Прудка, «Главком»
    • 20 Травня, 2016, 10:10
    • Розсилка

    «Будинковий облік газу в сім разів дешевший порівняно з індивідуальними лічильниками газу»

    Запланований стовідсотковий облік споживання тепла в багатоквартирних будинках – надійний спосіб, як ліквідувати чорні діри, в яких безслідно зникають мільярди від споживачів. 

    Дмитро Вовк, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вважає великим досягненням те, що протягом менш ніж за півтора роки оснащеність приладами обліку тепла зросла з 32% до 58%, тоді як протягом останніх 20-ти років цей показник був на рівні 30%. 

    У першій частині інтерв’ю Дмитро Вовк розповів «Главкому» про тарифні зміни на газовому, комунальному та електроенергетичному ринках, а також про те, як виживатимуть енергогенеруючі станції в умовах жорсткої конкуренції з «Енергоатомом».

    У другій частині головною темою розмови стало запровадження абонентської плати за користування газорозподільними мережами з метою ліквідації  перехресного субсидіювання між промисловими і побутовими споживачами. Також йшлося про те, що запланований до запровадження закон про реформування електроенергетики не запрацює, якщо уряд не ухвалить енергетичний баланс держави та Стратегію розвитку електроенергетики хоча б на десятиріччя.   

    З 1 травня діє нова ціна на газ, прирівняна до ціни імпортного газу. Більшу частину коштів - майже 32 млрд грн, які платитимуть споживачі, отримає компанія «Укргазвидобування». Як будуть витрачені ці кошти і чи вплине це на рівень сервісу? Яка частина з цих коштів буде спрямована на модернізацію мереж і встановлення газових лічильників?

    Компанія «Укргазвидобування» самостійно визначає структуру програми свого розвитку, Регулятор не має повноважень визначати їхні пріоритети. В компанії розроблена досить амбітна програма нарощування видобутку газу і ми бажаємо успіху її реалізації. 

    Щодо сервісу і лічильників газу. Тарифи розподільних компаній з 1 травня не змінилися (тарифи на транспортування газу встановлює НКРЕКП- «Главком»). Водночас  в тарифах на газ враховані кошти для досягнення стовідсоткового обліку всіх категорій споживачів.  До другої категорії належать споживачі, в квартирах яких є плита і газова колонка – їм будуть встановлені індивідуальні лічильники газу.

    Якщо ж споживачі багатоквартирних будинків користуються лише  газовими плитами, то там буде налагоджено будинковий облік, оскільки він в сім разів дешевший порівняно з індивідуальними лічильниками. Це можна повністю налагодити вже цього року.  Індивідуальний лічильник коштуватиме в сім разів дорожче і процес оснащення буде більш тривалим. Нас всіх цікавить достовірність та ефективність обліку.

    Комісія ініціювала встановлення будинкових лічильників газу, однак споживачі хочуть мати індивідуальні прилади обліку. Чому не можна з отриманої виручки частину коштів спрямувати на встановлення  індивідуальних лічильників? Недавно споживачі  на чолі з епатажним депутатом Капліним пікетували ВАТ «Полтавагаз», виступаючи проти державної програми  встановлення будинкових лічильників  в багатоповерхівках.

    Депутат Каплін забув сказати споживачам, що коли вони просять індивідуальні лічильники газу,  то їм це обійдеться в сім разів дорожче.  Чи бажає споживач дуже точно знати обсяг свого споживання, але тоді за це він повинен заплатити вартість одного лічильника - 1500 грн? А, можливо,  споживачеві буде достатньо заплатити лише 200 грн (за прибудинковий лічильник – «Главком») і отримати розрахунок, виходячи з наявності будинкового лічильника?

    За таких умов,  із загального обсягу споживання, виміряного будинковим приладом, потрібно буде вирахувати обсяги, які були зафіксовані індивідуальними лічильниками газу в окремих квартирах, а на решту споживачів розподілити обсяги у відповідності до кількості прописаних у квартирі. Якщо ж людина вважає, що вона унікальна, вона може придбати собі квартирний лічильник.  Але ж  в Полтаві навіть рівень обліку тепла за допомогою будинкових лічильників - лише 5%.  

    Чомусь ніхто не задає питання про облік тепла, хоча нам доводиться з великими зусиллями нарощувати рівень будинкового обліку. А це потрібно було зробити давним-давно. Немає запитань і щодо обліку холодної води, щодо гарячої води – час від часу. А от по газу – це, виявляється, проблема. 

    Коли газ став таким дорогим, його потрібно економити. Але якщо буде один будинковий лічильник, то не всі мешканці з розумінням поставляться до необхідності ощадливого використання.

     У них буде рівномірний розподіл, як це відбувається з теплопостачанням багатоповерхівки, обладнаної одним будинковим приладом. А там на першому і останньому поверхах різний обсяг спожитих гігакалорій. Подібна ситуація і з водою. До речі, вартість теплопостачання однієї квартири в десятки разів перевищує вартість газу, спожитого однією квартирою. І про спосіб обліку Каплін чомусь не питає. Полтавщина – це вотчина Капліна, йому там потрібно інколи робити такі театральні заходи, щоб попіаритися.

    Хто заробить більше всіх за нової ціни газу. Нова, «майже ринкова», ціна газу для побутових споживачів принесе найбільшу вигоду держбюджету і держхолдингу «Нафтогаз України». Вони майже порівну розділять між собою 92% «газового пирога», який оцінюється майже в 108 млрд грн. Нерозділені між гігантами 8% залишені приватним газорозподільним підприємствам.

    Я вже говорив, що з 1 травня тарифи газорозподільних компаній не змінюються. Змінюється лише ціна газу як товару, яка де факто йде «Нафтогазу», а потім по ланцюжку – в «Укргазвидобування».  

    З 1 квітня згідно Кодексу газорозподільних мереж, який восени минулого року було ухвалено постановою НКРЕКП, мала бути запроваджена плата за приєднану потужність, яку повинні сплачувати споживачі. Однак сьогодні вже травень, а ці рішення не прийняті. Ви відмовились від запровадження цієї плати?

    Ні, не відмовилися, але НКРЕКП залежить від Міністерства юстиції України. Мінюст не перший раз - з огляду на політичну  доцільність - затягує державну реєстрацію Методології розрахунку тарифів для газорозподільних підприємств за потужністю. Саме з цієї причини ми не змогли з 1 квітня запровадити таку модель і саме тому уряд вирішив робити кальку з попереднього рішення щодо спеціальних обов’язків для населення.  

    Запровадження абонентської плати для України - це революційний крок.  Мало хто знає, що в Україні є перехресне субсидіювання між промисловими і побутовими споживачами в газорозподільних мережах.  Корисне використання (мережі – «Главком») абонентом, який відсутній за місцем проживання, близьке до нуля, а  його все одно треба обслуговувати, тоді як є споживачі, які стабільно використовує всю потужність, що до нього приєднана.  І виникає несправедливість, коли споживач, який завантажує потужність, приєднану  до нього, змушений платити й за тих, хто не користується мережею, щоб покрити необхідні витрати підприємства. 

    Прогнозуєте, коли цю методологію зареєструє Мінюст?

    Ми звернулися до Секретаріату Енергетичного співтовариства, щоб вони провели роз’яснювальну роботу з Мінюстом. Така ситуація ще раз доводить, що парламент повинен ухвалити закон про НКРЕКП - тоді подібні ситуації стануть неможливими. Позиція Секретаріату Енергетичного співтовариства така, щоб ні в якому разі не проводити державну реєстрацію в Мінюсті, адже коли є необхідність попереднього погодження з певним органом, то завжди виникатимуть проблеми.

    Впливове джерело повідомило «Главкому», що голова «Укргазвидобування» Олег Прохоренко, цитую, «заручився підтримкою американців і бігає консультуватися в Посольство США, сподіваючись, що американці його прикриють». Але начебто через гроші, які «повалять» у компанію після підвищення тарифів на гах, американці йому не допоможуть. Адже у керівників держави зовсім інші плани на цю компанію і на те, хто нею мав би керувати…

    Нічого не знаю.

    Ви знайомі з Прохоренком?

    З весни минулого року.

    Тобто тоді ще  він працював міжнародній консалтинговій компанії McKinsey ?

    Так. Вони консультували уряд, і на спільних нарадах ми зустрічалися.

    З яких питань вони консультували? 

    З тарифної політики та системи дотацій – це була окрема незалежна точка зору, яку вони показували.  

    «Запустимо оновлення Енергетичної стратегії на 10, а потім на 20 років»

    Енергетичні експерти, які колись займали високі посади в енергетиці, зокрема, Іван Плачков та Юрій Саква, стверджують, що ні закон про НКРЕКП, ні закон про реформування енергоринку не працюватиме, доки уряд не ухвалить енергетичний баланс держави, а ще – не буде затверджено Стратегію розвитку електроенергетики хоча б на десятиріччя.   

    У нас до Івана Васильовича після серії його гучних заяв навесні 2015-го - дуже специфічне ставлення. Коли він каже про енергетичний баланс усіх первинних ресурсів, то хочеться спитати, а де ж цей баланс за 1999 і 2006 роки? Якщо ж говорити більш серйозно, то остання Енергетична стратегія схвалювалася в 2013 році – вона базувалася на розробках компанії McKinsey.

    Цікаво подивитися на цю стратегію через 2-3 роки, щоб перевірити адекватність зроблених в ній припущень. Ми побачимо, що навіть якби Україна не мала б АТО та окупованого зараз Криму, там все одно надто оптимістичні припущення за обсягами споживання електроенергії, а ще - зроблено великий акцент на вугілля і теплову генерацію. 

    Це й не дивно, бо розробку тієї Стратегії  профінансувала компанія СКМ, що належить Ахметову, який володіє більшістю теплових електричних стацій, що працюють на вугіллі. Хоча сам документ досить ґрунтовний … 

    Тому я ініціював ще при Демчишині (екс-міністр енергетики і вугільної промисловості – «Главком»), і зараз запустимо при Насалику («нинішній міністр», - Главком) оновлення Енергетичної стратегії на горизонт до 10, а потім до 20 років. В галузі дуже багато людей, які розбираються в тактичних операційних питаннях - на рік вперед чи на два. А от довгострокової стратегії дійсно немає.

    Зараз пропозиція наступна: я трохи змінив логіку, проаналізувавши звіт McKinsey 2011-го року. Спочатку потрібно отримати коректну інформацію про  обсяги споживання побутових та індустріальних споживачів.  Для цього потрібні прогнози споживання електроенергії від Мінекономіки.

    На другому етапі потрібно виставити орієнтири розвитку локальних, тобто, розподільчих мереж, а  вже потім – магістральних ліній електропередач. Після цього потрібно прогнозувати розвиток  електричних станцій – спочатку на 10 років, а потім на 20, тому що на цей період потрібно буде менше уваги вимушено робити на розвиток АЕС.

    І лише після того, як стане зрозуміло, яким чином буде розвиватися електроенергетика, в енергетичній стратегії потрібно зробити прогноз розвитку первинних ресурсів – вугілля, нафта, газ, уран. Тобто, потрібно більш комплексно підходити. Така робота займе приблизно 3 місяці і вона буде фінансуватися через іноземний фонд, з яким уже є домовленість про це.

    А чи буде обговорення нового проекту Енергетичної стратегії з залученням громадськості і коли це може статися?

    Ми хочемо спочатку зробити внутрішній документ - умовно за квартал, і після цього вже запустити його на обговорення.

    Тобто, восени провести обговорення проекту нової Енергостратегії, щоб уже до кінця року затвердити?  

    Так.

    Після запуску нової моделі енергоринку з метою запровадження жорсткої конкуренції, як виживатимуть теплоелектроцентралі (ТЕЦ) та теплові електростанції (ТЕС), які давно відпрацювали свій проектний ресурс, а тому показники їхньої роботи вражають неефективністю та екологічною небезпекою?

    В законі буде передбачено перехідний період, в межах якого енергетичні компанії зможуть на конкурсних умовах здійснити реконструкцію, після чого ринок розсудить всіх конкурентів.

    А чи будуть закладені в тариф кошти для проведення такої реконструкції?

    Має бути інвестиційна надбавка в тарифі, але не так, як це було в минулі роки. За нашими розрахунками, кошти, що їх отримає компанія за рахунок тарифної надбавки, не повинні перевищувати 30% вартості проекту. Крім того, обов’язково повинен бути контроль за використанням коштів.  А раніше було розпорядження Кабміну №648-р від 2004-го, в якому була визначена   інвестиційна надбавка, яка покриває до 90% вартості проекту модернізації - навіть для приватних компаній. 

    На той час більша частина генерації була державною, тому це, нібито, було чесно. Але з того часу все змінилося. За ці кошти часто проводилася  якась косметична модернізація, терміни її виконання не контролювалися.  Чи була досягнута мета такої реконструкції? Результати не перевірялися! Тому нас це не задовольняє.

    Як має бути в нашому розумінні? Потрібно створювати принципово нові потужності. Наприклад, створення одного кВт встановленої потужності станції умовно обійдеться в $1000. Можна буде зробити прогноз цін на вже ліберальному ринку електроенергії (ціни формуватиме ринок – «Главком»). Виходячи з цього, можна все розрахувати. Якщо проект фінансує сам інвестор, то в нього окупність або ставка внутрішньої дохідності складає 10%.

    Але в Україні ніхто при дохідності менш ніж 20%, я умовні цифри називаю, не хоче інвестувати. Тому держава може взяти на себе частину фінансування – за рахунок надбавки до тарифу на електроенергію. За таких умов держава може виставити вимоги щодо технічних характеристик проекту, локалізації виробництва, тобто, котел при модернізації ТЕС повинен вибиратися не китайський, а його виробництво потрібно налагодити в Україні - з максимальним залученням нашого машинобудування.

    В результаті держава отримає нові сучасні потужності, збільшить наш ВВП, а не інвестуватиме за кордон.  От така ідея. В проекті закону про енергоринок закладена концепція підтримки проектів. Закладено також конкурс з відбору проектів.

    Тобто, НКРЕКП готова  за такими правилами затверджувати інвестиційні програми модернізації ТЕС, а також ТЕЦ?

    Так. З подальшим контролем, тому що в разі, якщо це буде розтягнуто в часі, або буде нецільове використання, доведеться вилучати ці кошти. 

    За останні два роки боргові проблеми енергоринку набули небувалих обсягів: ДП «Енергоринок» заборгував всім генеруючим компаніям 28 млрд грн, але з огляду на відсутність належних розрахунків між учасниками ринку можна погасити лише 5 млрд - стверджує колишній заступник міністра енергетики Юрій Саква. Тобто, виходить, що кудись зникли гроші енергоринку, а тому шлях до катастрофи в енергетиці – прямий. Який вихід?

    Саква дружить з Плачковим – і якщо перечитати всі їхні твердження, то Армагедон мав статися ще позавчора. Якщо ж говорити  про борги енергоринку, то генерація має сказати Комісії велике «дякую», тому що в лютому 2015-го ми зупинили цей клубок нарощування боргів, що накопичився  через зону АТО – з причини не розрахунків на не контрольованих територіях.

    Які суми боргу там зависли? Нібито на окупованій території Луганської області заборгували  800 млн грн, плюс ще 180  млн – в окупованій Донецькій області?

    Ні, це неправильні цифри. Там різниця між оплатами обленерго і тим, що необхідно було оплачувати генерації на неконтрольованій території, в місяць складала 800 млн. Тобто, починаючи з квітня 2014-го, борги накопичувалися і ніхто нічого не робив. Ми в лютому 2015-го – через рішення РНБО, яке Комісія ініціювала, призупинили нарахування і оплату. А вже з 1-го травня почала діяти прийнята урядом постанова (після того, як у квітні парламент ухвалив відповідний закон), питання платежів було вирішене - з того часу ми туди не платимо взагалі.  

    Тобто, енергоринок не платить тепловим електростанціям, що розташовані на окупованій території – Старобешівській і Зуєвській? А Луганській ТЕС, що працює в режимі острова, тобто, відокремлено від єдиної енергосистеми України?

    Луганська станція знаходиться на контрольованій території. Повертаючись до питання про борги, хочу нагадати, що 19 квітня в Комісії відбулися відкриті слухання щодо врегулювання боргових проблем на енергоринку, до яких ми залучили  всіх учасників ринку, профільний Комітет парламенту, представників міністерств енергетики, фінансів, економічного розвиту та ін.  Там же презентували концепцію законопроекту «Про стабілізацію розрахунків на Оптовому ринку електроенергії України», розробленого робочою групою щодо врегулювання питання погашення заборгованості за електроенергію.

    На першому етапі планується погасити заборгованість, використовуючи  чинні законодавчі механізми. Це погашення старої різниці в тарифах, погашення заборгованості за електроенергію шахт і держпідприємств.

    На другому етапі буде робота з заборгованістю неконтрольованої території. Має бути законодавче рішення щодо неплатежів споживачів неконтрольованих територій – до моменту АТО, в період АТО.  Залишаться неплатежі побутових споживачів, що накопичувалися більше 3-х років – тут буде або законодавче врегулювання про реструктуризацію, або у випадку запровадження стимулюючого тарифоутворення, підприємства самі мають розрахуватися за старі борги.  

    Ми бачимо, що на перших етапах можна провести розрахунок більшої частини з цієї величезної  заборгованості. І на 1 липня 2017 року, тобто, на дату повномасштабного впровадження лібералізованого енергоринку, вийти на нульовий залишок заборгованості. Це наша мета, яка закладена в концепції згаданого закону.

    Наступні кроки: на нашому сайті розміщено згаданий проект закону та концепція проведення розрахунків. Ми домовилися з учасниками ринку, а також з усіма зацікавленими, що протягом місяця вони можуть надавати свої пропозиції, а потім ми звернемося до Кабміну з пропозицією схвалити цей проект закону, щоб потім спрямувати його до Верховної Ради.

    Викликає занепокоєння ситуація в компанії «Енергоатом», рахунки якої повністю заблоковані завдяки діям приватного «Укрелектроватту». Ця структура через суди намагається стягнути сумнівний борг у 127 млн грн. Всім добре відомо, що цей борг створено штучно нашими «доблесними» судами – він виріс з суми 2,5 млн грн! Парадокс, але ж енергоринок заборгував «Енергоатому» 12 млрд грн! Замість того, щоб захистити найпотужнішого виробника електроенергії, президент Порошенко наклав вето на Закон  № 3097 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків у паливно-енергетичному комплексі щодо державного підприємства НАЕК «Енергоатом». Чим і спонукав сумнівну компанію до примусового стягнення надуманої заборгованості. Навіщо глава держави це зробив?

    Президентові надали довідку від Міністерства фінансів, що МВФ виступає проти, тоді як в дійсності є жулик,  який на цьому намагається заробити. 

    Вже стільки часу пройшло, час терміново щось зробити?

    Я знаю, що заступник голови парламентського Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Домбровський добре знає цю проблему.  Планується трохи змінити закон з метою захисту «Енергоатома» і знову подати його на розгляд парламенту.

    В Україні немає концепції розвитку теплової енергетики:  на межі припинення існування – централізоване теплопостачання (ТЕЦ). Одні пропонують відмовитися від централізованого теплопостачання, інші виступають категорично проти. Що б Ви запропонували зробити у цій ситуації?    

    Це залежить від конкретної локації – для великих міст, там, де велика концентрація житлового фонду, доцільне централізоване опалення. Вирівнювання цін, яке у нас відбудеться, воно і спровокувало – в гарному сенсі, оптимізацію навантаження вугільних ТЕЦ. Ми зараз робимо швидкі кроки, щоб вже на цей сезон збільшити теплове навантаження всіх вугільних ТЕЦ .

    Але ж у нас вугільних ТЕЦ дуже мало, а більшість теплоелектроцентралей палять дорогий газ!

    Так, але є 6 великих вугільних ТЕЦ - в Чернігові, Черкасах, Суми, Калуші та ін. А решта – газові. Всього в Україні близько 30-ти ТЕЦ.  

    Коли Комісія запровадить ринок допоміжних послуг? Зокрема, деякі ТЕЦ вже зараз заявляють, що можуть працювати в маневровому режимі для регулювання добового графіку навантаження? І «Енергоатом» –  за те, щоб їм також платили більш високий тариф за виробництво енергії в пікові години? Чи планує Комісія розробити певну процедуру запровадження цих послуг для усіх бажаючих?

    Інерція теплових електростанцій значно більша, ніж гідроелектростанцій (ГЕС), тому функцію первинного регулювання потужності в єдиній енергомережі частіше виконують ГЕС. Всі станції бажають брати участь в ринку допоміжних послуг, суть якого полягає в наданні послуг первинного, вторинного, третинного регулювання.

    З теплоелектроцентралями все трохи інакше, адже вироблена там продукція має високу собівартість, тому вони повинні працювати по типовому графіку навантажень. Вже місяць, як вони повинні стояти,  а не працювати. Але в нас так трапилося, що ТЕЦ продовжують працювати – з якихось причин їм Міненерго підтвердив певні обсяги виробництва електроенергії, тому що міністерство має функцію затвердження балансів виробництва електроенергії.  

    Для того, щоб за це їх не шельмували, вони вирішили встановити АЧР (автоматично-частотне регулювання в мережі) і внести зміни до правил роботи енергоринку, згідно з якими, якщо вони працюють по АЧР, то в них затверджується і приймається ринком будь-який баланс виробництва електроенергії. Насправді цей АЧР спрацьовує в місяці протягом 45-ти хвилин – от є остання довідка від НЕК «Укренерго» – це було 45 хв на місяць!  

    Слов`янська ТЕС (25% акцій ПАТ «Донбасенерго» - державні) з 2012 року реалізує  Комплексну програму технічного переоснащення. Зокрема, там в приміщенні  6-го енергоблоку вже «вирізали» все старе обладнання, щоб збудувати два нових енергоблоки - кожен по 330 МВт (з котлом з циркулюючим кип`ячим шаром, здатним спалювати відходи після вуглезбагачення – планують вибрати котел одного зі світових лідерів (Foster Wheeler чи Babcock & Wilcox). В компанії скаржаться, що  НКРЕКП скасувала надбавку до тарифу для цього проекту. Що потрібно зробити, щоб проект не став тягарем для простого споживача? 

    Ми про це вже говорили: якщо пропонується проект, де передбачено державне фінансування в обсязі 90% від необхідних капітальних інвестицій, без належного контролю за використанням коштів, тоді ми такий варіант не підтримуємо. Підприємству це може бути цікаве навіть при частці  від держави в обсязі 30%. Тому запитання: чому раніше пропонована вартість реконструкції була близько 7 млрд грн, а зараз вони кажуть про 20 млрд?

    Ми на слово такі цифри не можемо приймати. Має бути проведений аналіз міністерством на адекватність технічних рішень і на вартісні показники, після цього ми  маємо розрахувати, яка частина максимально може бути виділена з боку держави для того, щоб забезпечити дохідність для підприємства, а не все що завгодно – за рахунок держави.  Це не справедливо. 

    ДП «Укрінтеренерго» заборгувало ДП «Енергоринок» 80 млн грн за поставлену в Крим енергію. Експерти піддають гострій критиці контракт з РАО ЄЕС (Росія):  нібито з виробників електроенергії у 2015 році було додатково стягнуто 103 млн грн для забезпечення 100% оплати імпортованої з Росії електроенергії. Це так?

    Це не так. Якщо є заборгованість, то на прострочену заборгованість ДП «Енергоринок» нарахує їм пеню і справедливість буде досягнуто.

    Нещодавно НКРЕКП збільшила інвестиційну програму НАЕК «Енергоатом» на 2016 рік на 33,3% - з майже 4 млрд грн до 5,2 млрд (без ПДВ), а тариф – з 41,9 коп до 45,42 коп за кВт-год (без ПДВ). Але, як і раніше, там не враховані кошти на спорудження централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) за технологією американської Holtec, хоча я знаю, що ви цей проект підтримуєте. Яким чином ви радите «Енергоатому» здійснювати цей проект і чому компанія не погоджується з умовами Регулятора?

    У нас є питання щодо вартості проекту ЦСВЯП для трьох українських АЕС. Ми провели детальний аналіз – детально постатейно порівняли з іншими проектами в Європі, які реалізовувала компанія  Holtec за такою ж технологією. Зробили висновок, що там є можливість оптимізувати вартість проекту. Але позиції одного Регулятора замало: якщо буде спільна позиція і міністра, і прем’єра, і, можливо, навіть президента України, тоді можна буде зменшити вартість проекту.

    Яким чином можна випрацювати єдину позицію, можливо, плануються якісь обговорення в експертному середовищі?

    Минулого разу, коли приїхав Сінг (Кріс Сінг, президент Holtec International – «Главком»), тоді ми вже були близькі до того, щоб переконати про необхідність зробити знижку вартості проекту. Але він пішов до прем’єр-міністра Яценюка, якому легше було сказати «ми вас любимо, ви ж – Америка», замість того, щоб пройтися по цифрам.  А от зараз він вже приїхав, зустрівся з міністром, відбулася детальна предметна розмова. Але ж міністр, як ви розумієте, ще не повністю в темі. А от нас Кріс Сінг  зараз уникає.

    Чи реально довести необхідність зниження вартості проекту? Експерти повідомили «Главкому», що вартість зросла, адже там, на відміну від подібного сховища на Запорізькій АЕС, зробили подвійну оболонку захисту з товстостінного бетону?

    Ми порахували всі компоненти – це решітка, дві оболонки, потім бетон. Всі ці проекти компанія Холтек робила в США. До речі, в штатах є окремий вид діяльності, який сертифікується ядерним Регулятором - діяльність зі зберігання відпрацьованого ядерного палива.  Там є карта сховищ, розміщених по всім штатам – вони різні за обсягами. Є інформація про вартість кожного сховища, про їхню ємність тощо.

    Можна перерахувати, скільки коштуватиме зберігання однієї тонни відпрацьованого ядерного палива за будь-якими параметрами, щоб порівняти з українським проектом. Але якщо не буде спільної позиції щодо вартості цього проекту, то  у них (у «Енергоатома» - «Главком») працюватиме аргумент: ми втрачаємо кошти від того, що проект гальмується, ми змушені вивозити в Росію відпрацьоване ядерне паливо АЕС, тому давайте за яких-завгодно обставин будувати це сховище.

    Тобто, «Енергоатом»  категорично не хоче знижувати вартість проекту?

    Президент «Енергоатому» Юрій Недашковський згоден з тією вартістю, яка пропонується.  Його все влаштовує.  А я, виглядає так, в деструктивній позиції.

    Першу частину інтерв’ю з Дмитром Вовком читайте тут: «До кінця 2016-го плануємо обладнати лічильниками тепла 90% будинків»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ