Глава Антимонопольного Юрій Терентьєв: 50% діапазону 3G може опинитися в одних руках

    • Катерина Пешко Станіслав Груздєв
    • 14 Листопада, 2016, 10:10
    • Розсилка
    Глава Антимонопольного комітету України Юрій Терентьєв
    Глава Антимонопольного комітету України Юрій Терентьєв

    «40% скарг, що ми отримуємо, стосуються комунальних послуг і енергетики»

    За часів Януковича Антимонопольний комітет напрацював собі славу «рєшали», даючи одним «добро», а іншим закриваючи доступ на ринок в інтересах впливових представників влади. Тривалий час в АМКУ не «бачили» явних монополій ні в авіапросторі, ні в енергетиці, ні на ринку газу. Наразі ж комітет проводить розслідування щодо ДТЕК, намагається стягнути з «Газпрому» 3,3 мільярди доларів штрафу за зловживання монопольним становищем на ринку газу, а його очільник – Юрій Терентьєв – звітує про ефект від діяльності відомства у мільярд гривень. Та говорити про кардинальні зміни у справі боротьби зі зловживаннями монополістів зарано. Наявність проблем у роботі АМКУ визнає і нинішній керівник.

    Юрій Терентьєв очолив Антимонопольний комітет півтора року тому. Його кандидатуру називали «компромісом» у боротьбі за цей орган між БПП та «Народним фронтом». В АМКУ Терентьев прийшов з посади головного юрисконсульта комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг». До цього 10 років працював у ритейлі – курував юридичні питання в процесі виходу на український ринок німецького ритейлера «Метро Кеш енд Керрі».

    З відвідувачами Терентьєв воліє спілкуватись не за своїм робочим столом, так би мовити, з позиції начальника, а запрошує за додатковий довгий стіл для великих нарад. Туди він переносить необхідні папери, пояснює: так зручніше для налагодження комунікацій...

    «Зовнішній економічний ефект від діяльності АМКУ: 1 мільярд гривень»

    Ви очолюєте АМКУ майже півтора року. Як можна оцінити результати роботи відомства за цей період?

    Я розділяю поняття внутрішньої та зовнішньої ефективності. Внутрішня – це те, як організовані наші внутрішні процеси, як ми реагуємо на сигнали про порушення чиїхось прав. Зовнішня – це користь, яку країні приносить те чи інше рішення АМКУ.

    В діяльності органів комітету протягом тривалого часу мотивація керівників структурних підрозділів, посадових осіб більше була орієнтована на кількісно-статистичні показники правового застосування. Тобто підраховували, скільки справ порушено, скільки рішень прийнято, які штрафи накладені. На економічних наслідках фокус не робився.

    В 2016 році ми дещо змінили підходи, розпочали внутрішнє реформування структури органів АМКУ. Почали зі зміни системи оцінки територіальних відділень Антимонопольного комітету, відійшли від формальної статистики і зараз ґрунтуємося на оцінці зовнішнього економічного ефекту від прийнятих  рішень.

    На нашу адресу часто-густо лунають звинувачення, що ми лише надаємо рекомендації, а маємо «показувати зуби», проводити розслідування, накладати великі штрафи. На це я відповів би так: розслідування ми проводимо, але треба розуміти, що це в усьому світі займає багато часу, українське конкурентне відомство не є винятком. Штрафи ми також накладаємо, але хотів би зазначити, що штраф для нас не є кінцевою метою. Штраф є засобом коригування поведінки суб’єктів, а наша мета – знайти системну проблему на ринку та вказати, що треба її виправити. Саме з цією метою ми надаємо рекомендації, в тому числі відповідним органам влади та місцевого самоврядування.

    У певних осіб складається враження, що рекомендації – це формат, який не передбачає обов’язкового реагування. І що це все, чим займається АМКУ. Це не так. По-перше, наші рекомендації – обов’язкові до виконання. По-друге, вони необхідні для того, щоб швидко досягнути ефекту на певному ринку, де зазвичай існують проблеми через недосконале державне регулювання, яке штучно створює монопольні ситуації чи підштовхує суб’єктів до антиконкурентних узгоджених дій (змов).

    Оцініть користь від прийнятих АМКУ рішень.

    Організація економічної співпраці та розвитку (ОЕСD) розробила методологію оцінки економічного впливу рішень конкурентних відомств. Цю методологію було впроваджено приблизно 10 років тому і за нею АМКУ обраховував зовнішній економічний ефект своєї діяльності: 1 млрд грн за 2015 рік. При цьому, Антимонопольний комітет, як орган, коштує державі 64 мільйони гривень (утримання). І я думаю, що ця сума ще замала для нас. Наприклад, в Угорщині річний економічний ефект конкурентного відомства в 5-6 разів більший. Ми працюємо над тим, щоб найкращі світові ноу-хау впроваджувати для покращення роботи у нас. Треба перетворити АМКУ на ефективну структуру. Головним є розуміння мети нашого існування як органу. Ми не можемо лише ловити якісь фірми-«одноденки», штрафувати їх і пишатись нібито якісними результатами. Іноді через більш скромну працю можна досягти найкращих результатів.

    «Накладення штрафу на «Газпром» не вирішить питання демонополізації»

    Поки що далеко не всі рішення АМКУ ведуть до вирішення тих чи інших ситуацій. Наприклад, комітет намагається стягнути з «Газпрому» 3,3 млрд доларів штрафу за зловживання монопольним становищем на ринку транзиту газу.

    Ситуацію з «Газпромом» треба розглядати окремо від інших процесів, якими ми займаємось. Треба розуміти, що накладення штрафу на «Газпром» не вирішить питання демонополізації на внутрішньому ринку газу. За цією справою порушення вже встановлено, рішення прийняте, і штраф має бути сплачено відповідно до закону.

    Якщо Господарський суд Києва прийме рішення про примусове стягнення цієї суми з «Газпрому», як українська сторона збирається його виконувати?

    Це не найважче питання. Україна є учасницею міжнародних договорів щодо визнання судових рішень, і для стягнення належної суми за законним рішенням існує процедура.

    Я бачу більші проблеми в іншому. По-перше, це проблеми системності роботи Антимонопольного комітету і підходу до питань, які мають вирішуватись комітетом разом з органами державної влади. Наприклад, у нас є багато галузей. У кожній з них ми бачимо різні проблеми з конкурентним середовищем. Десь це існування певних монополістів, щодо яких неефективно здійснюється контроль державних органів. Десь є державне регулювання, яке фактично обмежує конкуренцію. Десь склалась олігопольна структура, де два чи три гравці поділили між собою ринок. В економічній теорії будь-якої країни доведено, що олігополістам не потрібна цінова конкуренція. А олігопольним гравцям не потрібно зустрічатись десь, щоб змовлятись і узгоджувати свою поведінку, вони просто пригнічують  між собою цінову конкуренцію.

    На мою думку, доцільною була б розробка Національної програми розвитку конкуренції, яка була б інтегруючим документом між Антимонопольним комітетом і відповідними галузевими міністерствами, фіксувала принципи конкурентного державного регулювання і разом з тим містила «діагностику» проблем конкурентного середовища основних індустрій. Ми працюємо із Світовим банком для того, щоб такий проект в Україні реалізувати. 24 жовтня до нас приїжджали спеціалісти у сфері конкуренції вашингтонського офісу Світового банку. Ми з ними домовляємось про реалізацію проекту «Формування національної програми конкуренції». Вони нам показали приклади своєї роботи в 40 країнах світу з подібної проблематики. Звісно, ніхто за нас нашу роботу не зробить. І, безумовно, план дій і «діагностику» ми зрештою повинні робити самі. Але ефективність залучення Світового банку полягатиме в тому, що це робитиметься за прозорою методологією, із використанням найкращого світового досвіду.

    Є ринки, які найбільше хвилюють пересічного споживача. Почнімо з мобільного зв’язку. Певний час на адресу «Київстар» звучали звинувачення від АМКУ у зловживанні монопольним становищем. Ситуація покращилась?

    Є низка проблем, якими ми займаємося на ринках телекомунікацій. Деякі з них – у площині укрупнення гравців на ринку. Є проблеми, які можна віднести до недобросовісної конкуренції. І є проблеми, які можна зарахувати до зловживання монопольним становищем чи антиконкурентних узгоджених дій.

    Зараз у нас у роботі справа із концентрацією МТС «ТриМоб», це відома історія.

    Мобільний оператор «МТС Україна», що працює під брендом Vodafone Україна, домовився з «Укртелекомом» про купівлю компанії «ТриМоб». «ТриМоб» є першим оператором 3G-стандарту UMTS в Україні. Держава видала йому ліцензію ще в 2005 році без тендера і за ціною $30 мільйонів. Для порівняння: в 2015 році ліцензії «Київстару» та МТС обійшлися в 2,7 млрд гривень (понад $96 млн), а «Астеліт» (life:)) заплатив 3,36 млрд гривень ($120 млн).

    «ТриМоб» є відносно невеликою компанією з точки зору кількості абонентів. Але головна проблематика – це так звана концентрація радіочастотного спектру, яка може відбутися через придбання «ТриМобу». Тобто 50% діапазону 3G (IMT-2000 UMTS) може опинитися в руках однієї компанії. На ринку вже є подібні приклади: «Київстар» володіє більш ніж 50% діапазону 1800 МГц. Проблема складна, і ми розглядаємо її в комплексі: не тільки з точки зору тих часток ринку, які мають гравці, а й з точки зору майбутніх наслідків концентрації. На законодавчому рівні має бути дано визначення поняттям «технологічна нейтральність» та «рефармінг» і подальше їх запровадження з метою надання можливості операторам запроваджувати та розвивати нові радіотехнології в Україні.

    Якою є нині частка на ринку Vodafone, «Київстар», Lifeсell?

    За інформацією щодо абонентської бази операторів мобільного зв’язку, станом на перше півріччя 2015 року частка Vodafone становить 32,5%, «Київстар» – 42% та Lifeсell – 22,5%.

    АМКУ також починав розслідування щодо Vodafone, «Київстар», Lifeсell. Зокрема, у комітету була підозра, що заявлена операторами посекундна тарифікація дзвінків насправді не дотримується, що підпадає під статтю 15-1 закону України «Про захист від недобросовісної інформації». Який результат розслідування?

    Зараз ми вивчаємо питання про тарифікацію в усіх операторів. У певних – не буду зараз говорити, у кого конкретно – тарифікація здійснюється посекундно, але фактично за першу хвилину кошти з абонентів беруться як за повну хвилину.

    Є ще скарга одного з гравців ринку проти інших гравців ринку (Life проти МТС та «Київстар»): перший стверджує, що ніби другі через свою тарифну політику мають монопольне становище на регіональних ринках. Звісно, можна казати, що є національний ринок телекомунікацій, але основні гравці на ринку мобільного зв’язку кажуть про те, що переважна кількість трафіку (більше 90%) відбувається в рамках навіть не однієї області, а одного населеного пункту. Ми цю ситуацію зараз вивчаємо, розслідування триває.

    До цього ще ми здійснювали заходи, наприклад, щодо компанії «Київстар», яка застосовувала дискримінаційні тарифи щодо дзвінків на номери абонентів фіксованого зв’язку. Після наших рекомендацій «Київстар» фактично запровадив дві нові послуги «10 хвилин на міські номери» – абонентна плата 5 грн/місяць та «5 хвилин на міські номери» – 3 грн/місяць. Вказані послуги доступні всім абонентам передплаченого зв’язку та можуть замовлятися в необмеженій кількості протягом місяця. Однак є ознаки того, що наші рекомендації, незважаючи на це, не було виконано.

    На ринку доступу інтернету теж є перекоси.

    Існують проблеми з прокладанням комунікацій, є момент використання існуючої енергетичної інфраструктури. Є, наприклад, електричні опори, їх дуже доцільно використовувати при побудові інфраструктури. Але існують випадки, коли відповідні власники цих мереж відмовляють телекомунікаційним компаніям у доступі. Багато проблем у провайдерів з доступом до житлових будинків. Так, у Києві розглядається питання діяльності підприємства «Київжитлоспецексплуатація», яке було створено київською міською владою, щоб експлуатувати комунальний житловий фонд. Ми цьому КП наприкінці 2015 року надавали рекомендації про припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Фактично наші рекомендації вони не виконали, ми відстежуємо їхню активність з цього приводу.

    Якщо підсумувати, питання доступу до інфраструктури є актуальними для провайдерів програмної послуги, інтернету (в деяких територіальних відділеннях ведуться розслідування за  цими питаннями, рішення оскаржуються в судовому порядку). Питання ж доступу операторів до кабельної каналізації електрозв’язку, наприклад, не мають системного характеру.

    «Є проблема ринків, на яких обмежена кількість учасників»

    Наприкінці серпня Вищий госпсуд підтримав рішення комітету у «справі ритейлерів»…

    Порушення, яке полягало в обміні торговельними мережами спільно з АС «Нільсен Юкрейн» інформацією про ціни на продукти харчування в мережах магазинів, що дозволяло всім гравцям координувати свої дії. У квітні 2015 року комітет виніс рішення щодо змови 14 ритейлерів, яка призвела до подорожчання продуктів харчування в 2010–2011 роках на третину. Сукупний розмір накладеного штрафу становив 203,62 млн гривень.

    Було рішення першої інстанції на нашу користь, друге рішення – на користь відповідача. Врешті-решт Вищий господарський суд скасував рішення першої та другої інстанцій і повернув справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Боротьба ще триває.

    Ви працювали в ритейлі. Оцініть, чи дійсно тут мала місце картельна змова.

    Є стаття 6 закону України «Про захист економічної конкуренції» – «антиконкурентні узгоджені дії». Що це таке? Це, коли якісь люди зустрілись, домовились продавати щось по 10 гривень, а не по 5. Чи сказали: я буду працювати в Печерському районі, а ти – в Дніпровському. Тобто поділили ринки і не перетинаються один з одним. Це класична картельна змова.

    Пункт 3 статті 6 закону каже, що формою антиконкурентних узгоджених дій є вчинення суб’єктами узгоджених однакових чи схожих дій, які спотворюють конкуренцію і при цьому не є об’єктивно обумовленими. Не в усіх країнах така норма існує. Якщо, наприклад, суб’єкти вчиняють однакові дії на ринку, то це, з одного боку, може вказувати на свідому координацію між ними, з іншого боку, це може означати зовсім протилежне. Оскільки, якщо між суб’єктами справді тривалий час існує гостра конкуренція, то всі витрати, закупівельні ціни, націнки буде зменшено настільки, що ціни у суб’єктів можуть бути схожими.

    Тому в цьому конкретному випадку говорити про те, що між суб’єктами була справжня жорстка картельна змова, на мою думку, не дуже коректно.

    Від такої позиції ми відштовхуємося і в проблематиці ринку паливно-енергетичного комплексу, бензинів і дизельного пального. Є багато статей на теми змов між мережами, та ми, не маючи доказів, не можемо про це говорити. Зараз на фоні здешевшання нафти ми не бачимо аналогічного відображення цінового тренду на стелах роздрібної торгівлі в Україні. Навіть зважаючи на курсові коливання, зміни податкової бази. Ціни на стелах однакові, основні імпортери продають за однаковою ціною – 23,99 грн за літр бензину. Але, якщо проаналізувати бізнес кожного з них, можна дізнатись, що споживач купує за ціною на 10–15% нижче. І у деяких операторів ця доля продажів зі значними знижками до 20% сягає 90% в їхньому обороті. Питання: а яку мету переслідує ціна на стелі? Навіщо вона 23,99? Найкраща конкуренція для АМКУ – цінова. Тоді нас не звинувачують у бездіяльності, ми бачимо, що ринок ефективний, на ринку є ознаки жвавої конкурентної боротьби. А коли 5-6 гравців на ринку встановлюють ідентичні ціни і свідомо уникають відкритої цінової конкуренції, ми тут бачимо ті самі ознаки частини 3 статті 6. Це так зване поняття мовчазної згоди.

    Але є й проблема інших ринків, на яких є обмежена кількість учасників. Якщо є два виробники цвяхів, обидва мають по 50%. Не обов’язково тут може бути картельна змова. В них, наприклад, можуть бути однакові ціни через те, що вони свідомо уникають цінової конкуренції. З такою ситуацією боротися також складно, як і з картелями, і ми це робимо.

    «На ринках курячих яєць та м’яса птиці проблемна ситуація»

    Ціни на соціально важливі продукти продовжують зростати. Хто тут має вплив на цінову політику, формує її, з огляду на те, що Кабінет міністрів України затвердив пілотний проект скасування державного регулювання цін на продукти харчування…

    Так, з 1 жовтня Мінекономрозвитку розпочало пілотний проект з дерегуляції цін. Це означає, що тимчасово буде прибрано адмінрегулювання на продукти харчування, вестиметься моніторинг. За результатами «пілоту» (він триватиме три місяці) прийматиметься рішення, чи варто залишити регулювання, чи його остаточно прибрати.

    Завдання АМКУ в цьому процесі – співпрацювати з профільними міністерствами, отримувати необхідні дані, аналізувати і визначати проблеми та тренди, які можуть свідчити про спотворення конкуренції. Це збільшить нашу ефективність, вбереже нас від прийняття неправильних оперативних рішень. Наприклад, від того, щоб щоразу, як тільки зростають ціни, відкривати справу про картельну змову і потім не знаходити її.

    З розумінням того, що відбувається на певних ринках, в АМКУ все добре: ми розуміємо ринкову проблематику, в нас є чіткий порядок дій. У нас уже сформована структура, орієнтована на дослідження товарних ринків. Ми повинні знати основних гравців гуртової торгівлі, роздрібної торгівлі, налагодити з ними постійний інформаційний обмін, щоб отримувати інформацію щодо цінових трендів.

    Які монополії чи олігополії АМКУ бачить у товарних категоріях, що входять до споживчого кошика?

    Подібний ринковий аналіз робився раніше лише в межах конкретних справ чи досліджень. Зараз я вимагаю, щоб ця картинка в комітеті була на постійній основі. Це складно зробити без більш тісної співпраці з іншими державними органами. Наприклад, Антимонопольному органу Німеччини не потрібно відтворювати у себе всередині інформацію, яка вже є ззовні, яка доступна зі статистичних агенцій чи інших державних установ. У нас такої інформації немає. У Держстаті її немає. Дещо ми можемо отримати в галузевих міністерствах, але не в тому розрізі, як це нам потрібно. Тобто ми змушені створювати власну систему моніторингу та аналізу. Йдеться про основних 10–12 продуктів: яйця, м’ясо птиці, олію, масло, молоко, сметану, хліб, борошно...

    Тобто ви не можете сказати, скільки відсотків яка компанія має на ринках цих товарів?

    Поведінка компаній може змінюватись. Якщо запитати досвідченого співробітника АМКУ про те, хто має монопольне становище, то він скаже, що монопольне становище визначається в межах справи. Ця відповідь не є повністю прийнятною. Зараз ми бачимо, що, безумовно, на деяких ринках є проблемна ситуація, наприклад, на ринках курячих яєць, м’яса птиці.

    Озвучте кілька цифр.

    Ну, наприклад, ринок курячих яєць: у нас є такі гравці, як «Авангард», має 31% виробництва, і «Овостар» – 17%. Звітність цих компаній є у відкритому доступі. Але є компанії, чия звітність закрита, крім того, дивитись просто на цифри національного ринку не завжди коректно.

    Може бути ще певна регіональна специфіка. Наприклад, ринок ритуальних послуг. Формально на ньому багато гравців, здавалося б, має бути конкуренція. Але, наприклад, якщо в невеличкому містечку лише одне кладовище і його обслуговує лише один оператор, то він – монополіст. І таких монополістів по всій України може бути десятки тисяч на регіональному рівні. Чи буде коректно так вважати, не дивлячись на картинку ринку в національному розрізі? Напевно, ні. Тому я і наполягаю на тому, що в комітеті має бути побудовано систему моніторингу, завдяки чому ми бачитимемо, зокрема, й особливості ринків. Зараз ця система напрацьовується. Думаю, вона запрацює вже в листопаді.

    «Скарги є там, де сконцентровані молочні заводи»

    Ви слідкуєте за тим, що відбувається на достатньо молодому для нашої країни ринку питної води? Там поки що немає проблем із домінуванням тих чи інших гравців?

    Розслідувань щодо ринку питної води, а також скарг у нас останнім часом не було. Сформованих монополістів тут немає. За нашою інформацією, це конкурентний ринок, там працює дуже багато суб’єктів. Але є базові продукти, не диференційовані брендом, є продукти, які диференціюються, наприклад, торговельною маркою чи якимись властивостями. Через це окремий суб’єкт може отримати домінуюче становище.

    Але якщо певний виробник тих самих напоїв має 50% ринку, це ще не означає, що він монополіст. Частка на ринку – це перший маркер, який змушує АМКУ зацікавитися цим суб’єктом. Суб’єкт може мати 50% та при цьому зазнавати значної конкуренції з боку інших суб’єктів. Він може мати таку частку на ринку не через те, що він там щось приватизував колись за копійку, а через те, що він, завдяки власним досягненням цю частку ринку утримує.

    Що робить АМКУ для вирішення проблеми «молочної мафії», яка влаштовує ціновий терор для сільгоспвиробників?

    З більшості територіальних відділень такі скарги є, там, де сконцентровані молочні заводи. Це рутинна проблема, якою займаються територіальні відділення, вони аналізують, чи не занижують штучно заготівельні підприємства вартість молока при закупівлі.

    І що роблять, якщо виявляють?

    У такому випадку є штраф, але штраф не завжди виправляє ситуацію. Є зобов’язання привести рівень цін до такого, який є економічно обґрунтованим.

    Якщо ви називаєте цю справу рутинною, то можна зробити висновок, що до рекомендацій територіальних відділень АМКУ на місцях не дослухаються?

    У нас була хвиля саме у другому кварталі цього року. Коли було проаналізовано заготівельну діяльність, молочним підприємствам надано рекомендації щодо приведення у відповідність цін. Зараз дивимось на виконання цих рекомендацій.

    За деякими регіонами вже є результати. Наприклад, у Херсонській області, у ПАТ «Новокаховський завод плавлених сирів», «Чаплинський маслосирзавод», «Іванівський маслозавод» та ТДВ «Цюрупинський маслозавод». Претензія до них була одна: встановлення різних цін на закупівлю у населення молока коров’ячого незбираного. Станом на сьогодні всі вони це порушення усунули. Це означає, що кожен з молокозаводів скуповує молоко за однаковою ціною, незалежно від населеного пункту.

    Наведіть приклади картельних змов, які було виявлено за час вашої роботи в АМКУ.

    Є дві групи картельних змов. Перша – це картельні змови, які виявляються у процесі державних закупівель. Їх у світі переважна більшість, десь 90%. Друга – картельні змови, які виявляються через оперативну діяльність, через програму «Ліненсі», добровільної співпраці з АМКУ.

    Була велика справа щодо «Укрпошти», закупівель. Була справа щодо охоронних послуг. Зараз у нас закінчується найбільша справа щодо продажу на аукціонах сирої нафти «Укрнафти». Учасниками її є потенційно «Укртатнафта», «НПК-Галичина», «Нафтохімік Прикарпаття», «Котлас»… Там може навіть до кінця року буде прийнято рішення. І це буде найбільше рішення стосовно картельної змови цього року. Паралельно розглядається питання щодо бензинів. Думаю, рішення також буде винесено найближчим часом.

    Комітет також обіцяв провести розслідування з приводу того, що за доволі короткий строк на заправках майже вдвічі зросли ціни на газ.

    Так, справді нами було з’ясовано, що об’єктивною причиною, яка мала істотний вплив на зростання цін на газ на АГЗС до понад 13 грн/л було скорочення   пропозиції на ринку внаслідок значного зменшення обсягу імпорту. Разом з тим ми не виключаємо й суб’єктивних факторів, що могли вплинути на зростання цін, особливо в тих регіонах, де кількість гравців є незначною. Тому з метою запобігання скоєнню порушень та припинення дій, що можуть містити ознаки антиконкурентних узгоджених дій чи зловживання монопольним становищем територіальні відділення надали обов’язкові для розгляду рекомендації 40 суб’єктам господарювання. На сьогодні ціни на скраплений газ на АГЗС   становлять від 10,85 грн/л до 12 грн/л. За даними експертів ринку, дефіциту цього виду пального немає.

    «Якщо є порушення, які може бути виправлено через НКРЕКП, не треба йти до АМКУ»

    Є питання, які стосуються діяльності «Київенерго» та «Київобленерго». В області трапляються випадки, коли люди по кілька днів сидять без світла. Другий момент – люди скаржаться на те, що їм не встановлюють і не пломбують двозонні (нічний, денний) лічильники. Які скарги надходять до АМКУ? І як ви на них реагуєте?

    Протягом 2015 року ми отримали понад п'ять тисяч різних скарг. І органами АМКУ було прийнято близько двох тисяч рішень. У Франції, наприклад, було прийнято 20 рішень, у Польщі – 50. Постає питання: хто краще працює – Антимонопольний орган України чи Франції?

    Ви ж самі на початку розмови сказали, що кількість – не показник.

    Так. Для того, щоб ми ефективно працювали, нам потрібно мікроскарги, які фактично належать до компетенції інших державних органів, передавати до цих органів. Щоб вони їх оперативно і якісно відпрацьовували. Історично сформувався такий підхід, що будь-яке порушення підприємства-монополіста є зловживанням монопольним становищем. Іноді цей підхід виправданий. Але слідування йому є трудомістким для нас. З усіх скарг, що ми отримуємо, десь 40% стосуються комунальних послуг, енергетики. Фактично ця проблематика належить до функцій регулятора, тобто до НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. – «Главком»). Ці скарги, скоріше, є порушеннями вузького галузевого регулювання. Нещодавно ми з Дмитром Вовком (керівник НКРЕКП. – «Главком) підписали спільний меморандум про розмежування повноважень у сферах проблематики АМКУ і НКРЕКП. Мета – в першу чергу дати чітке розуміння нашим територіальним відділенням і потенційним скаржникам, яким чином ефективно і доцільно захищати свої права. Тобто якщо є певні порушення, які може бути виправлено через швидкі дії НКРЕКП, не треба йти до АМКУ і чекати 6 місяців, доки буде розслідувано справу за зловживання в цій сфері. Зараз ми доводимо цей план до територіальних відділень.

    Справи, які мають потрапляти до нас, – це, наприклад, коли через дії влади та обленерго тисячі споживачів залишаються без електроенергії. Реальний приклад – Софіївська Борщагівка, в якій майже 7 тис. мешканців та проблеми з електрифікацією. Ця проблема є системною: місцева рада мала б розробити план електрифікації, «Київобленерго» – узгодити план та підключити мешканців. Цього не відбувається: обленерго і сільрада не можуть дійти спільної мови, в результаті страждають споживачі. Київське обласне тервідділення АМКУ розпочало цю справу на початку 2016 року. Це саме та справа, яка потравляє до повноважень АМКУ, але ми, звичайно, щодо нєї співпрацюємо з НКРЕКП.

    Які претензії щодо монополіста «Київенерго» надходять до вас?

    У 2014 році було відкрито справу про зловживання монопольним становищем на ринку послуг з видачі технічних умов на приєднання об’єктів споживачів до теплових мереж, які перебувають на балансі «Київенерго». Порушення полягало в тому, що компанія встановлювала такі ціни на реалізацію товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. За вказане порушення ми оштрафували «Київенерго» на 68 тис. грн. Того ж року ми їх оштрафували на 10 тис. грн, теж за зловживання монопольним становищем на ринку послуг зі стандартного приєднання об’єктів споживачів до локальних електричних мереж, що перебувають на їхньому балансі. У цій справі «Київенерго» перевищувало строки видачі підписаних договорів про стандартне приєднання, строків надання цієї послуги.

    Наразі Київське обласне територіальне відділення розглядає справу, розпочату в жовтні минулого року. Це знову зловживання монопольним становищем, цього разу – на ринку надання послуг з параметризації багатофункціонального приладу обліку електроенергії, друга справа – про зловживання монопольним становищем на ринку постачання електричної енергії, триває збір та аналіз доказів.

    Є ще питання з доступом до електричних мереж незалежних постачальників. Загалом, за нашими даними, в Києві є три незалежних постачальники електроенергії за нерегульованим тарифом. Один з них волів продавати електроенергію місцевому підприємству. Закупити електроенергію він може, але ось транспортувати – ні: треба укласти договір з монополістом. І ось тут з’являється проблема. Виявляється, що монополіст, який має забезпечувати рівні умови незалежним постачальникам, цього не робить. Ми отримали скаргу в серпні 2016 року, проводимо дослідження, бачимо факти, які можуть свідчити про порушення.

    Антимонопольний комітет також починав розслідування щодо ДТЕК. Є якісь зрушення?

    Ситуація із ДТЕКу була дуже гострою восени минулого року. Тоді була низка взаємних звинувачень між ДТЕК і НКРЕКП. Відомство звинувачувало ДТЕК у тому, що компанія вдається до порушень у сегментах теплової генерації. ДТЕК у свою чергу звинуватив НКРЕКП у тому, що практично всі проблеми, які є на ринку енергетики, існують через неналежне, неякісне регулювання НКРЕКП. Ми розпочали розслідування, яке базується на заяві НКРЕКП проти ДТЕК. Департаментом досліджень ринків паливно-енергетичних комплексів було проведено велику роботу, підготовлено матеріали. Але допоки розслідування не завершено, деталей я оприлюднювати не можу.

    У травні-червні цього року було оприлюднено звіт щодо комплексного дослідження ринку енергетики, енергетичної генерації, енергетичного вугілля, за результатами якого було дано понад 20 рекомендацій у першу чергу органам державної влади. Вони стосувалися і прозорої оптової ціни на ринку, і багатьох інших питань на ринку енергетики, які тривалий час залишалися невирішеними. Зараз можу констатувати, що ці рекомендації було позитивно сприйнято. Ми отримуємо зворотній зв’язок і бачимо, що вони виконуються.

    Інша ситуація. Споживач за власний кошт встановлює лічильник на газ. Але ж кошти на забезпечення, встановлення лічильника передбачені в цінах і тарифах на газ. Хто вирішуватиме проблему і перевірятиме діяльність «Київгазу»?

    Якщо певна проблема має системний характер, якщо від якогось невеликого порушення страждає тисяча споживачів, це може бути проявом зловживання монопольним становищем. Але помилка, якої ми припускались багато років, – розгляд справи одного конкретного споживача. Бо ця справа розглядається 4-5 місяців, щодо неї виноситься рішення. Безумовно, якийсь виховний ефект воно має. Але з порушниками треба працювати по-іншому.

    Конкретні проблеми повинні вирішуватись відповідним належним органом. Водночас, якщо є комплексні проблеми діяльності природних монополістів у відповідних регіонах, їх необхідно підняти до рівня центрального офісу і, побачивши системність цих порушень, розслідувати, приймати рішення проти таких порушників і штрафувати їх на великі суми, застосовувати максимально можливі санкції. Зараз в АМКУ відповідні департаменти аналізують практику останніх років і наші поточні справи. Водночас ми ведемо консультації з НКРЕКП, щоб отримати їхню статистику порушень.

    «Основними монополістами є обленерго, облгази, водоканали»

    Отже, хто вони – топ-монополісти України?

    Монополіст, наприклад, Microsoft і Google теж. Це ж не погано.

    Є інші, менш позитивні приклади.

    Я просто кажу, що бути монополістом – це ще не є порушенням. Зловживання монопольним становищем – от це порушення.

    Ну ось, наприклад, у селі дощем зруйнувало міст, не можна привезти продукти харчування, і магазин, який торгує хлібом, став монополістом, бо утворилися бар’єри доступу на ринок. Це добре чи погано?

    Якщо без жартів, основні монополісти в Україні – це монополісти у сфері природних монополій, про що свідчить статистика скарг і правозастосування АМКУ. Тобто фактично всі ці підприємства і є для нас основними монополістами – обленерго, облгази, водоканали. Саме з ними існує більшість проблем. Якщо є суб’єкт, який є природною монополією, то виправлення помилок у діяльності цього суб’єкта може здійснюватися АМКУ через розслідування порушень, але найбільш правильний шлях розв'язання проблеми – це ефективний регулятор.

    Безумовно, є підприємства-монополісти, про які всі знають. Це НАК «Нафтогаз», це всі ці обленерго, облгази, водоканали. Потім є ринки з високою концентрацією. Це ринки телекомунікацій, наприклад. Але тут теж є питання. Наприклад, історично «Укртелеком» вважався монополістом ринку фіксованого зв’язку по всій Україні. Але, наприклад, у мене вдома фіксованого зв’язку взагалі немає, і в багатьох містах-мільйонниках, думаю, цим зв’язком  мало хто користується. Тож називати «Укртелеком» повноцінним монополістом з огляду лише на ринок фіксованого зв’язку не дуже правильно. Сформована колись позиція не є непорушною.

    А на ринку авіаперевезень ви монополію бачите?

    Що ми думаємо з приводу МАУ і Коломойського? Давайте так. От що краще: полетіти літаком до Одеси чи поїхати туди автомобілем чи потягом? Летіти до Одеси з Жулян десь годину. Але ще треба зареєструватися на рейс, доїхати до аеропорту і так далі. Тобто переліт Київ – Одеса займе 4 години повного часу. Скільки їхати до Одеси автівкою? 5 годин. І бензин на автівку, де може сидіти чотири людини, обійдеться дешевше.

    Крім Одеси, є інші міста та інші країни…

    Так. Але чи можна маршрут авіаперевезення Київ – Одеса порівнювати з маршрутом Київ – Харків? Ні. Якщо вам треба в Одесу, то вам нецікава ціна на маршруті Київ – Харків. Тому доцільніше говорити про конкуренцію при транспортуванні в якомусь конкретному напрямку. У маршруту Київ – Одеса, окрім літака, є багато альтернатив. До того ж будь-яка українська авіакомпанія може літати між аеропортами в Україні без обмежень. Тобто говорити про монополізацію на ринку внутрішніх авіаперевезень некоректно, оскільки головним фактором, який стримує розвиток цього ринку, є низька платоспроможність громадян.

    У міжнародних перевезеннях ситуація є іншою. Є певна авіакомпанія, яка статистично має більшість номінацій на міжнародні рейси. Але вирішувати проблему треба з номінацією на рейси. Фокусом для АМКУ була робота з Державіаслужбою, щоб зробити справді конкурентні умови доступу суб’єктів на призначення на міжнародні маршрути. Це було предметом деяких рекомендацій АМКУ. Ситуація починає виправлятись.

    «У мене була співбесіда з Арсенієм Петровичем»

    Під час розмови ви неодноразово наголошували, що в АМКУ вам потрібні кваліфіковані кадри. Як за час вашого керівництва оновився комітет?

    У нас прийшла повністю нова команда державних уповноважених. Але для ефективної роботи системи в АМКУ потрібен професійний апарат відомства. Наприкінці минулого року ми частково змінили штат. Ми виділили окремий департамент розслідувань, створили три департаменти досліджень ринків, у кожному є чотири відділи, які займаються певною ринковою проблематикою. Більшість спеціалістів, які працюють на посадах в АМКУ, – це люди, які тут працювали, пройшли відповідний конкурс та були призначені на посади. З деким попрощалися. Зараз у нас постійно відбуваються конкурси на заміщення вакантних посад, ми про них інформуємо, в тому числі через Facebook. Великим успіхом особисто для мене є створення ефективного департаменту конкурентної політики, оскільки він має бути «мозком» АМКУ, який визначає і стратегію нашої діяльності, і методологію нашої роботи. Ми також створили блок економічного аналізу і залучили туди нових людей. Тобто розвиток персоналу триває, але не настільки швидко, як хотілося б.

    До приходу в АМКУ ви багато років очолювали юридичні департаменти відомих компаній. Не боїтеся, що такі спеціалісти, як ви, на державній службі затримуються не надовго – чи то через низьку оплату праці, чи з інших причин. Ви досі відчуваєте, що зробили правильний вибір, погодившись очолити Антимонопольний комітет?

    Я не шкодую про своє рішення. Для мене це професійний виклик в першу чергу не як юриста, а як управлінця. Я хочу побудувати якісну ефективну систему, яка є не гіршою, аніж органи конкурентних відомств інших країн. У мене є власне розуміння того, який результат є успішним. І я не вважаю за правильне відмовитись від посади, не досягнуши результату.

    Коли ви отримали пропозицію обійняти посаду очільника АМКУ, довго думали, перед тим, як погодитись?

    Кілька місяців. Це був тривалий процес.

    Хто вам цю пропозицію зробив?

    Мені зараз навіть важко пригадати послідовність подій. Мою кандидатуру запропонував Арсеній Яценюк (на той момент глава уряду. – «Главком»), подання до Верховної Ради на призначення подавалося також ним.

    В мене була співбесіда з Арсенієм Петровичем. Але хто конкретно дав моє резюме Арсенію Петровичу, я вам точно сказати не можу. Мені вже дзвонили з приймальні Яценюка. Потім у мене була низка зустрічей: з Арсенієм Яценюком, Айварасом Абромавичусом, Наталією Яресько, Борисом Ложкіним і з Петром Порошенком.

    Катерина Пешко, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ